Справа № 181/846/13-ц
Провадження № 2/181/20/14
"10" лютого 2014 р. смт. Межова
Межівський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючої: судді Літвінової Л.Ф.,
при секретарі: Кулик К.О.,
з участю прокурора Рубльова О.В.,
представника третьої особи Богдана С.В.,
відповідачки ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Межова цивільну справу за позовом прокурора Межівського району Дніпропетровської області в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
28 серпня 2013 року до Межівського районного суду Дніпропетровської області звернувся прокурор Межівського району Дніпропетровської області в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що рішенням виконкому Межівської селищної ради Дніпропетровської області від 18 серпня 2013 за №61 у ОСОБА_2 відібрано малолітню доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Свої батьківські обов'язки по вихованню, матеріальному утриманню, які визначено в ст.150, п.2, п.4 ст.155, ст.180 Сімейного кодексу України, ОСОБА_2 не виконує, всупереч інтересам малолітньої дитини, своєю поведінкою негативно впливає на стан здоров'я доньки. Домашнього господарства ОСОБА_2 не веде, земельну ділянку не обробляє, постійного місця роботи не має, живе за рахунок соціальної допомоги, яку отримує в управлінні соціального захисту населення райдержадміністрації. Умови проживання родини незадовільні, на подвір'ї та в будинку бруд. Родина ОСОБА_3 повторно перебуває на соціальному супроводі у Межівському ЦСССДМ з 19 липня 2013 року. ОСОБА_2 часто залишає дитину одну без догляду дорослих, сама мати потребує медичної психіатричної допомоги.
ОСОБА_2 отримує державну допомогу в розмірі 1237,61 щомісячно, кошти якої використовуються матір'ю не на потреби дитини.
16 серпня 2013 року ОСОБА_2 самовільно залишила Першотравенську міську лікарню, куди була доставлена разом з донькою з діагнозом дитини: кишкова інфекція, чим поставила під загрозу здоров'я малолітньої.
Просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав у відношенні її малолітньої доньки ОСОБА_3 та стягнути з неї аліменти.
Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі посилаючись на ті обставини, які викладені ними у позовній заяві.
Представник третьої особи - органу опіки та піклування Межівської селищної ради Богдан С.В. проти позову не заперечує.
Відповідачка ОСОБА_2 проти позову заперечує - вважає, що вона може виконувати обов'язки, покладені на неї законодавством, обґрунтувань яким чином вона буде їх виконувати суду не надала.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в судовому засіданні підтвердили той факт, що ОСОБА_2 здійснює неналежний догляд за дитиною, часто залишає дівчинку в роздягненому вигляді на тривалий час одну. 18 серпня 2013 року в період часу з 12.50 до 13.50 години при температурі повітря 30°С ОСОБА_2 залишила дитину на городі, яка весь час плакала. Вважають, що такі дії створюють загрозу життю та здоров'ю дитини.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, свідків, думку прокурора, перевіривши зібрані у справі докази, вважає, що позов слід задовольнити.
Копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2, виданого 17 серпня 2012 року відділом державної реєстрації актів цивільного стану Межівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області, підтверджується, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно актів обстеження умов проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 від 07 та 18 серпня 2013 року, складених спеціальною комісією, ОСОБА_2 залишила голу дитину на городі, яка понад годину кричала, привернувши увагу сусідів. Після чого були викликані голова ради опіки та піклування Межівської селищної ради Іллюшина О.В., працівники міліції Маслак О.С. Білецький І.М, служби у справах дітей Назарчук Л.О., ЦСССДМ Лучко Т.А. Комісія оглянула будинок та встановила, що у матері відсутні ліки для лікування кишкової інфекції для себе та доньки, відсутні підгузники (мати використовує жіночі гігієнічні прокладки), продукти харчування: молоко, крупи, картопля тощо. Дитина, брудна, повзає по полу, де валяються гострі предмети, кімната не провітрюється. В будинку скрізь розкидано брудний одяг, немитий посуд. Тарілки та каструлі, в яких готують, не миті та мають цвілий запах, цукор змішаний з послідом мишей, в блендері, де мати готує дитині їжу, повзають черви. Для дитини не створено жодних умов. Зі слів сусідів 17 серпня 2013 року вони бачили скрізь паркан малолітню дитину, посеред двору роздягнену з шарфом на шиї, яка повзала по дворі без догляду матері. За результатами обстеження було прийнято рішення клопотати перед виконавчим комітетом Межівської селищної ради Дніпропетровської області про відібрання вказаної дитини від матері у зв'язку з безпосередньою загрозою для життя та здоров'я дитини.
Рішенням виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області від 18 серпня 2013 року №61 у ОСОБА_2 було відібрано малолітню ОСОБА_3 у зв'язку з безпосередньою загрозою для життя та здоров'я дитини. 19 серпня 2013 року її було поставлено на облік у службі у справах дітей райдержадміністрації як таку, що залишилися без батьківського піклування.
Згідно довідки - характеристики виконкому Межівської селищної ради Межівського району від 21 серпня 2013 року № 921 ОСОБА_2 веде замкнений спосіб життя, друзів не має, з сусідами не спілкується, деколи веде себе неадекватно, часто залишає дитину одну без догляду дорослих. Фізичним та моральним розвитком дитини не займалася, рекомендації лікарів ігнорувала, в результаті чого малолітня дитина не може самостійно стояти та не вимовляє жодного слова.
Згідно інформації КЗОЗ «Межівський районний центр первинної медико-санітарної допомоги» від 21.08.2013 року за №850 матері ОСОБА_2 необхідно пройти медичний огляд з консультацією лікаря-психіатра з метою виключення розладів психіки та поведінки.
Згідно довідки КЗ «Межівська ЦРЛ «ДОР» від 21.08.2013 року за №928 дитина ОСОБА_3 госпіталізована до медичного закладу 18 серпня 2013 року з діагнозом: затримка психомоторного розвитку на резидуально-органічному фоні, синдром м'язової гіпотонії, вроджена дисплазія стегна, вроджений дакріоцистит зліва. Дитині рекомендовано лікування в неврологічному відділенні 5 ДМЛ м.Дніпропетровська, мати категорично відмовилася від подальшого лікування.
Згідно висновку служби у справах дітей від 19 серпня 2013 року позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 у відношенні малолітньої доньки ОСОБА_3 є доцільним і відповідає інтересам малолітньої дитини.
Діюче сімейне законодавство передбачає, що батьки можуть бути позбавлені батьківських прав і тільки з підстав, виключний перелік яких наведено в ст.164 СК України.
Відповідно до ст.164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявили щодо неї батьківського піклування, ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною, є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.
Згідно п.16 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками..
Відповідно до ст.150 СК України батьки зобов'язані виховувати дитину у дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім'ї та родини, свого народу, своєї батьківщини.
Батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний та моральний розвиток.
Батьки зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.
Батьки зобов'язані поважати дитину.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_2 має малолітню доньку, але всупереч вимогам закону не додержується зобов'язань, які перераховані вище щодо виховання, піклування та поваги до дітей, тобто ухиляється від виконання батьківських обов'язків: систематичне не виконує обов'язку турбуватись про дитину, що виразилось в неналежному годуванні (в брудному посуді з червами), не забезпечуванні необхідним одягом, залишення однорічної дитини роздягненою догола на вулиці в спеку без догляду на тривалий час, залишення медичної установи в період інфекційної хвороби дитини, чим позбавила дитину медичної допомоги, тобто не робила нічого для задоволення життєво важливих потреб дитини, що безпосередньо загрожувало життю та здоров'ю малолітньої дитини.
Вищевказане є підставою для позбавлення останньої батьківських прав, що передбачено п.2 ч.1 ст.164 Сімейного кодексу України, яка обумовлює, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Така позиція суду цілком відповідає положенням Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року, в ст.3 якої зазначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.
Ст.9 - держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Що стосується вирішення питання про стягнення аліментів з відповідачки слід зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини. Одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або за власною ініціативою вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Ст.180 - батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Ч.3 ст.181 - за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Ч.1 ст.183 - частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти, визначається судом.
Ч.2 ст. 182 - мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Ч.2 ст.193 - якщо батьки не беруть участі в утриманні дитини, влаштованої до державного або комунального закладу охорони здоров'я, навчального або іншого закладу, аліменти на дитину можуть бути стягнуті з них на загальних підставах.
Згідно ст.27 Конвенції про права дитини, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько(-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України, якщо позивача, на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Керуючись ст.164, 166, ст. ст. 180-183, 193 СК України, ст.ст.10, 11, 209, 212, 214-215 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву прокурора Межівського району Дніпропетровської області в інтересах малолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: орган опіки та піклування виконавчого комітету Межівської селищної ради Дніпропетровської області про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів задовольнити повністю.
Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешканки АДРЕСА_1, аліменти на користь доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини усіх видів заробітку (доходу) щомісячно до досягнення нею повноліття, але не менше, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 28 серпня 2013 року, в особі опікунів, прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, державних закладів за місцем знаходження дитини, допустивши рішення суду негайному виконанню в межах місячної суми стягнення аліментів.
Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, судовий збір на користь держави на р/р №31215206700162 ГУ ДКСУ в Дніпропетровській області, МФО 805012, ОКПО 37909010, код платежу 22030001 у розмірі 229 (двохсот двадцяти дев'яти) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного суду Дніпропетровської області через Межівський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Л. Ф. Літвінова