Провадження № 204/7278/13-к
№1-кп/204/31/14
17 лютого 2014 року Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська
у складі:
головуючого-судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
за участю потерпілої: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, освіта середня, не працюючого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
- у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, суд -
13.09.2013 року, близько 19.35 години, ОСОБА_5 , керуючи технічно справним автомобілем «ЗАЗ TF69Y0», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався по вул. Робочій з боку вул. Каверіна у напрямку вул.Криворізької м. Дніпропетровська.
На шляху руху, ОСОБА_5 , грубо порушуючи правила безпеки дорожнього руху, проявляючи крайню неуважність до дорожньої обстановки і її змінам, при виникненні небезпеки для руху, у вигляді пішохода ОСОБА_4 , яка рухалася по проїжджій частині зліва направо по ходу його руху, яку він об'єктивно здатний був виявити, заходів до своєчасного зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу не прийняв, в результаті чого, в районі будинку № 172 по вул. Робочій м. Дніпропетровська скоїв на неї наїзд.
У результаті дорожньо-транспортної події потерпілій ОСОБА_4 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді: гострої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, забійної рани лобно-скроневої області, синця обличчя; закритого уламкового перелому голівки правого плеча (внутрішньо-суглобного помірного вколоченого), закритого косого перелому проксимального метадіафізу правої плечової кістки, садна та гематоми правого колінного суглобу, що відносяться згідно судово-медичної експертизи № 3930-Е від 08.09.2013 року до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, що зумовили тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більше 21 дня), згідно п.2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень», затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995 року № 6.
Порушення правил безпеки дорожнього руху виразилося в тому, що водій ОСОБА_5 , керуючи автомобілем «ЗАЗ TF69Y0», реєстраційний номер НОМЕР_1 , порушив вимоги п. 12. 3 Правил дорожнього руху України, відповідно до якого: "При виникненні небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно здатний виявити, він повинен негайно вжити заходи для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди", - невиконання яких знаходиться в причинному зв'язку з наслідками, що настали.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 вину у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення визнав частково і пояснив суду, що 13.09.2013 року, близько 19.45 години, він керував автомобілем «Деу Ланос», рухався в м. Дніпропетровську по вул. Робочій в напрямку вул. Криворізької, зі швидкістю приблизно 50 км/год. Доїхавши до перехрестя, він за пішохідним переходом побачив жінку, яка була одягнута у чорне, зразу ж застосував заходи гальмування, але збив ОСОБА_4 .
Після наїзду на ОСОБА_4 він зразу вийшов з машини, почув, що ОСОБА_4 тяжко дихає, і почав надавати їй першу допомогу, при цьому почув від ОСОБА_4 запах алкоголю з рота.
Крім того, ОСОБА_5 пояснив суду, що для лікування ОСОБА_4 він передав 1800 гривень, просив вибачення у ОСОБА_4 .
Незважаючи на часткове визнання своєї вини обвинуваченим його вина у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення підтверджується показами потерпілої, свідків, а також дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме протоколами слідчих дій та іншими документами, які долучені до матеріалів кримінального провадження:
Допитана в судовому засіданні потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що 13.09.2013 року, знаходячись по вул. Робочій м. Дніпропетровська, підійшовши до дороги, подивилась, що машин немає і біля пішохідного переходу почала переходити дорогу. Коли переходила дорогу відчула удар.
У той день вона у була у стані алкогольного сп'яніння.
Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_6 пояснила суду, що 13.09.2013 року близько 19.35 годин вона перебувала в м. Дніпропетровську по вул. Робочій, в районі «Південного ринку», стояла на тротуарі, на протилежній стороні від ринку, очікувала свою матір. У цей час вона почула звук гальмування автомобіля, який рухався по вул. Робочій з боку вул. Кедріна у напрямку вул. Криворізької, звернула на нього увагу і побачила, що автомобіль здійснив наїзд на жінку, яка переходила проїжджу частину дороги вул. Робочої, зліва направо по ходу руху автомобіля, не по пішохідному переходу, а поруч з ним.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив суду, що 13.09.2013 року, близько 19.35 години, він знаходився навпроти ринку «Південний» по вул. Робочій м. Дніпропетровська. У цей час він побачив жінку, яка переходила через дорогу у напрямку ринку, жінка рухалась поруч з пішохідним переходом, та на неї скоїв наїзд автомобіль «Деу», який рухався по вул. Робочій з боку вул. Каверіна у напрямку вул. Криворізької м. Дніпропетровська. Водій автомобіля застосував гальмування, однак наїхав на жінку. Після наїзду на жінку, автомобіль зупинився.
Крім того вина обвинуваченого підтверджується наступними доказами, у тому числі:
- протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 13.09.2013 року, план-схемою та фототаблицею до нього, відповідно до якого була оглянута ділянка місцевості за адресою АДРЕСА_2 , де стався наїзд на ОСОБА_4 (а.п.6-12);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.09.2013 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_6 показала та розказала механізм дорожньо-транспортної пригоди, а саме розказала, як стався наїзд на потерпілу ОСОБА_4 (а.с.21-25);
- протоколом проведення слідчого експерименту від 17.09.2013 року та фототаблицею до нього, відповідно до якого свідок ОСОБА_7 показав та розказав механізм дорожньо-транспортної пригоди, а саме розказав, як стався наїзд на потерпілу ОСОБА_4 (а.п.30-343);
- висновком експерта від 18.09.2013 року № 70/27-678, відповідно до якого в даній дорожній обстановці водій автомобіля "ЗАЗ", державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_5 повинен був діяти відповідно до вимог п. 12.3 Правил дорожнього руху України.
В умовах даної події водій автомобіля «ЗАЗ» ОСОБА_5 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_4 своєчасним застосуванням екстреного гальмування із зупинкою автомобіля до місця наїзду.
При заданому механізмі події дії водія автомобіля «ЗАЗ» ОСОБА_5 не відповідали вимогам п. 12.3 ПДР України, що знаходяться у причинному зв'язку з настанням даної ДТП (а.п.41-42);
- висновком експерта від 18.09.2013 року №3930е, відповідно до якого у потерпілої ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: гострої черепно-мозкової травми, забою головного мозку, забійної рани лобно-скроневої області, синця обличчя; закритого уламкового перелому голівки правого плеча (внутрішньо-суглобного помірного вколоченого), закритого косого перелому проксимального метадіафізу правої плечової кістки, садна та гематоми правого колінного суглобу.
Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень можливо вказати, що вони могли утворитися від дії тупого твердого предмету, якими могли бути виступаючі частини рухаючогося автозасобу, можливо з послідуючим падінням на тверде дорожнє покриття.
Враховуючи дані медичних документів та дані рентгенологічних обстежень можливо вказати, що виявлені у ОСОБА_4 тілесні ушкодження могли утворитися незадовго до надходження її до медичного закладу, тобто можливо і в термін, на який вказує слідчий у постанові.
Виявлені у потерпілої тілесні ушкодження мають ознаки середнього ступеню тяжкості, що зумовило тривалий розлад здоров'я, строком понад 3 тижні (більше як 21 день), на підставі пункту 2.2.2 «Правил судово-медичного визначення ступеню тяжкості тілесних ушкоджень затверджених наказом МОЗ України від 17.01.1995р. №6 (а.п.48-50).
Аналізуючи покази в судовому засіданні обвинуваченого ОСОБА_5 , суд критично ставиться до показань обвинуваченого, який вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав частково, оскільки вина ОСОБА_5 підтверджується показами допитаних судом свідків ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , які у судовому засіданні підтвердили обставини наїзду на потерпілу ОСОБА_4 , автомобілем, яким керував ОСОБА_5 , а також письмовими доказами, а саме протоколами огляду місця події, відтворення обставин події та висновками експертиз в їх сукупності.
Покази свідків допитаних у судовому засіданні узгоджені між собою та з матеріалами кримінального провадження.
Крім того суд звертає увагу, що сам обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні, визнаючи вину у вчиненні кримінального правопорушення частково, пояснював суду, що скоїв наїзд на потерпілу, після ДТП надавав потерпілій ОСОБА_4 матеріальну допомогу для лікування, неодноразово просив вибачення у неї.
Поведінку ОСОБА_5 у судовому засіданні суд розцінює, як захисно-установчу в суб'єктивно складній, несприятливій для нього судово-слідчій ситуації.
Оцінюючи зібрані та перевірені докази з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного рішення, суд знаходить, що вина ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України доказана в повному обсязі.
Умисні дії ОСОБА_5 , що виразилися у порушенні Правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження, правильно кваліфіковані за ч.1 ст.286 КК України.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_5 покарання, суд згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відноситься до категорії кримінальних правопорушень середньої тяжкості, дані про особу винного, який раніше несудимий, на обліках у лікарів психіатра, нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину (а.п.55-59).
Обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_5 відповідно до ст. 66 КК України, суд не вбачає.
Обставин, що обтяжують покарання ОСОБА_9 відповідно до ст. 67 КК України, суд не вбачає.
З урахуванням викладеного, думки потерпілої, особи обвинуваченого, вчиненого ним кримінального правопорушення, суд вважає, що для виправлення обвинуваченого необхідним та достатнім є призначення покарання у вигляді обмеження волі з позбавленням права керування транспортними засобами.
Враховуючи особу обвинуваченого, суд вважає можливим звільнити його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням в порядку, передбаченому ст.ст. 75, 76 КК України.
Розглядаючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_4 , суд приходить до висновку, що заявлений позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 на відшкодування матеріальної шкоди у сумі 2 922, 46 гривень та 10 000 гривень на відшкодування моральної шкоди, слід залишити без розгляду, так як потерпіла ОСОБА_4 звернулась з вимогами про відшкодування шкоди до ПАТ УСК «Гарант-АВТО».
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 370, 374, 376 КПК України, суд -
ОСОБА_5 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, та призначити покарання у вигляді 2 (двох) років обмеження волі з позбавлення права керування транспортними засобами строком на 2 (два) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання, якщо він в період 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину, і буде виконувати покладені на нього обов'язки.
На підставі п.2,3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_5 наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти орган кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та роботи.
Цивільний позов ОСОБА_4 про відшкодування шкоди, - залишити без розгляду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська протягом 30 днів з дня проголошення.
Суддя ОСОБА_1