Справа №212/11381/13-к
1-кп/212/111/14
26 лютого 2014 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого-судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора прокуратури м. Кривого Рогу ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_4 , обвинуваченого ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Кривому Розі кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кривого Рогу Дніпропетровської області, українця, громадянина України, не працюючого, з середньою технічною освітою, не одруженого, не являється депутатом, інвалідності не має, неповнолітніх дітей на утриманні не має, в силу ст. 89 КК України не судимого, зареєстрованого і проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
у скоєнні кримінального правопорушення за ст. 128 КК України, -
Обвинувачений ОСОБА_5 07.08.2013 року близько о 20.40 годин прямуючи до місця проживання своєї колишньої співмешканки ОСОБА_7 - в квартиру АДРЕСА_2 , зустрів останню в стані алкогольного сп'яніння разом з їх спільним знайомим ОСОБА_4 на сходовому майданчику другого поверху даного будинку, біля вхідних дверей квартири ОСОБА_7 .
Зазначені обставини, викликали у ОСОБА_5 почуття ревнощів до ОСОБА_7 , в зв'язку з чим між ним та ОСОБА_4 виникла сварка. Під час сварки, близько о 20.45 годин 07.08.2013 року, ОСОБА_5 , стоячи позаду навпроти ОСОБА_4 , штовхнув останнього руками в спину в напрямку сходів, не переслідуючи при цьому за мету спричинити йому тілесні ушкодження.
Від поштовху в спину ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, не втримав рівновагу, в результаті чого за інерцією збіг по сходах і зупинився на міжповерховому майданчику між першим та другим поверхами під'їзду №1 будинку АДРЕСА_3 , де вдарився правою ногою об тверду поверхню стіни під'їзду та головою об віконне скло вікна, що розташоване на вказаному міжповерховому майданчику, розбивши скло даного вікна.
При цьому ОСОБА_5 , діючи з необережності, проявляючи злочинну недбалість, не передбачав настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді отримання потерпілим ОСОБА_4 тілесних ушкоджень в результаті зазначеного поштовху в спину, але за обставин, що склалися повинен був та міг передбачити настання таких наслідків.
Своїми злочинними діями ОСОБА_5 з необережності спричинив потерпілому ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді закритого міжвертлюгового перелому правої стегнової кістки зі зміщенням уламків, рублених п'яти ран голови та обличчя, які згідно з висновком судово-медичної експертизи №2874/79 від 15.11.2013 року відноситься до тілесних ушкоджень середнього ступеню тяжкості, за ознакою тривалого розладу здоров'я більше 21 доби.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 суду пояснив, 07.08.2013 року у вечірній час доби, прямуючи до місця проживання своєї колишньої співмешканки ОСОБА_7 - в квартиру АДРЕСА_2 , зустрів останню в стані алкогольного сп'яніння разом з їх спільним знайомим ОСОБА_4 на сходовому майданчику другого поверху даного будинку, біля вхідних дверей квартири ОСОБА_7 . Ці обставини, викликали у нього почуття ревнощів до ОСОБА_7 , в зв'язку з чим між ним та ОСОБА_4 виникла сварка, під час якої він штовхнув потерпілого руками в спину в напрямку сходів, не переслідуючи при цьому за мету спричинити йому тілесні ушкодження.
Винним себе визнає у повному обсязі, обставини скоєння кримінального правопорушення не оспорює, просить суворо не карати. З заявленими позовними вимогами погодився частково, вважає, що повинен відшкодувати матеріальну шкоду у повному обсязі, моральну шкоду у сумі 20000 грн.
Допитаний у судовому засіданні потерпілий ОСОБА_4 пояснив, що 07.08.2013 року від дій обвинуваченого він був травмований, підтримує заявлений цивільний позов у повному обсязі, моральну шкоду обґрунтовує тим, що він позбавлений можливості працювати, оскільки за наслідками огляду МСЕК йому встановлена 2 група інвалідності, до цього часу перебуває на лікуванні у медичних закладах, потребує постійного медикаментозного та санаторно-курортного лікування. Вважає, що покарання обвинуваченому необхідно призначити на розсуд суду.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 визнає провину повністю, суд, за клопотаннями учасників судового процесу, вважає не досліджувати обставини, які ніким з учасників провадження не оспорюються, а дослідити докази в частині пред'явленого потерпілим цивільного позову.
Допитавши обвинуваченого, потерпілого, дослідивши та аналізуючи вивчені в справі докази, суд приходить до висновку, що покази обвинуваченого мають характер логічних та послідовних, що дозволяє суду зробити обґрунтований висновок про те, що його винність у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст. 128 КК України доведена повністю.
Суд вважає, що провину обвинуваченого доведено в повному обсязі, а його дії кваліфіковані вірно за ст. 128 КК України, а саме: за ознаками необережного середньої тяжкості тілесного ушкодження.
При призначенні покарання, суд керується положенням ст. 65 КК України і враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обтяжуючих покарання обставин, згідно ст. 67 КК України, обвинуваченому , судом не встановлено.
Пом'якшуючою покарання обставиною, згідно ст. 66 КК України, є щире розкаяння в скоєному.
У відповідності зі ст. 12 КК України, кримінальне правопорушення вчинене обвинуваченим відносяться до категорії злочинів невеликої тяжкості, обвинувачений в силу ст. 89 КК України не судимий, провину у скоєному визнав.
Приймаючи до уваги конкретні обставини справи, суд вважає можливим визначити покарання обвинуваченому в межах санкції ст. 128 КК України у вигляді обмеження волі, беручи до уваги той факт, що обвинуваченим на час розгляду кримінального провадження не компенсовано взагалі завдану шкоду потерпілому, при цього обвинувачений в силу ст. 89 КК України не судимий, вину визнав у повному обсязі, за місце проживання характеризується задовільно, з застосуванням ст. 75 КК України. У відповідності до ст. 50 КК України саме таке покарання буде достатнім для виправлення обвинуваченого, а також попередження скоєння ним нових злочинів.
Позовні вимоги, заявлені потерпілим ОСОБА_4 про стягнення матеріальної шкоди у сумі 3076 грн підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки підтверджуються документально, а також моральної шкоди у сумі 50000 грн. При вирішенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди суд керується положеннями ст. 23, ч.1 ст. 1167 ЦК України, відповідно до якої моральна шкода, спричинена фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Судом встановлено, що неправомірними діями обвинуваченого була завдана моральна шкода потерпілому, між якою і діями останнього є причинний зв'язок, і вина його доведена в завданні, потерпілий отримав ушкодження, які стали причиною встановлення другої групи інвалідності, стан його здоров'я не покращується.
Витрати на залучення експерта відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 368, 369,370,371 КПК України суд, -
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 128 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на ДВА роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_8 від відбування призначеного покарання у вигляді ДВОХ років обмеження волі з випробуванням на ОДИН рік, якщо він протягом визначеного судом випробувального терміну не вчинить нового правопорушення і виконає покладені на нього зобов'язання.
У відповідності зі ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_5 такі зобов'язання: не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекції про зміну місця проживання.
Контроль за поведінкою ОСОБА_5 покласти на кримінально - виконавчу інспекцію за місцем його проживання.
Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_5 на користь потерпілого ОСОБА_4 в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 3076 грн, та в рахунок моральної шкоди - 50000 грн.
Вирок може бути оскаржений в апеляційний суд Дніпропетровської області всіма учасниками процесу протягом 30 днів з дня проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити прокурору та обвинуваченому, учасники судового провадження мають право отримати у суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1