Провадження 22-ц/744/1992/2014 Головуючий у 1-й інстанції - Пустовар О.С.
Справа № 189/1778/13-ц Доповідач - Петренко І.О.
Категорія - 5
26 лютого 2014 року
Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді - Петренко І.О.
суддів - Котушенко С.П., Романюк М.М.
при секретарі - Кравцовій Н.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства "Укртелеком", третя особа реєстраційна служба Покровського районного управління юстиції у Дніпропетровській області про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю,-
Позивачі звернулися до суду з позовом та просили ухвалити рішення, яким визнати право власності за набувальною давністю на ? частину житлового будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 та на ? частину за ОСОБА_3, а також на господарчі будівлі та споруди.
В обґрунтування позовних вимоги позивачі посилалися на те, що з 1981 року вони в рівних частках володіють, користуються та розпоряджаються, а також постійно проживають у житловому будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. На даний час позивачі продовжують добросовісно та безперервно володіти і відкрито користуватися даним нерухомим майном в повному обсязі, доглядають за будинком та утримують його, постійно проводять в ньому поточний та капітальний ремонт, сплачують всі комунальні платежі. До теперішнього часу вказаний житловий будинок знаходиться на балансі Дніпропетровської філії Публічного акціонерного товариства «Укртелеком». ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неодноразово зверталися до відповідача з приводу переоформлення права власності на дане нерухоме майно, оскільки вони більше 30 років безперервно користуються спірним нерухомим майном, але отримали від відповідача відмову в зв'язку з відсутністю всіх необхідних документів для оформлення права власності за позивачами.
Рішенням Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2013 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_2 та ОСОБА_3.
Розглянувши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно ст.ст.3,11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Способи захисту цивільних прав та інтересів передбачені ст.16 ЦК України, за положеннями якої під способами захисту суб'єктивних цивільних прав є закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення(визнання) порушених(оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.
Особа, право якої порушено, може скористатися відповідно до ст.16 ЦК України, не любим, а цілком конкретним способом захисту свого права.
Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст.344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно(набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.
Отже, задоволення вимог про визнання права власності на нерухоме майно на підставі ст.344 ЦК України можливе лише за наявності необхідних умов: добросовісності заволодіння, відкритості, безперервності, безтитульності володіння. За набувальною давністю може бути отримано право власності на нерухоме майно, яке не має власника, власник якого невідомий або відмовився від права власності на належне йому нерухоме майно.
Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Покровської селищної ради від 31.07.2003 року №105 будівлю колишнього вузла зв'язку АДРЕСА_1 визнано жилим приміщенням (а.с.19).
Спірний житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 належить на праві колективної власності Відкритому акціонерному товариству «Укртелеком», яке є юридичною особою, на підставі рішення виконкому від 28.11.2003 року №193, що підтверджується копією свідоцтва про право власності серії САА №247622.
Крім цього, встановлено, що згідно домової книги, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зареєстровані в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_1, та ними починаючи з 1999 року було укладено договори про надання послуг населенню з водопостачання та водовідведення, договори про користування електричною енергією, договори про надання послуг з газопостачання населенню ВАТ «Дніпропетровськгаз», договори про надання послуг на постачання холодної води і водовідведення в житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_1.
Однак, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не видавався ордер на заселення в спірний будинок, не оформлялись ні договір найму, ні договір оренди на користування вказаною жилою площею.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі з'ясував права та обов'язки сторін, обставини справи, перевірив доводи сторін та дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду достатньо обґрунтовані і підтверджені наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а також поясненнями сторін.
Доводи апеляційної скарги про те, суд не застосував норми ч.1 ст.344 ЦК України, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують висновки суду першої інстанції та встановлені ним обставини, а зводяться до незгоди з висновками суду та особистого тлумачення апелянтом норм права.
Порушень матеріального чи процесуального права, які могли б призвести до скасування або зміни рішення суду, судом апеляційної інстанції не встановлено.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 та ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Покровського районного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з цього часу.
Судді