83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.02.2014р. Справа № 905/9114/13
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Довгалюк В.О., при секретарі судового засідання Паніної С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКОМ", м. Донецьк
до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк
про: стягнення з Відповідача 100 500 грн.
за участю представників сторін:
від Позивача: Демерджиба Е.Е.- по довіреності від 04.12.2013р.;
від Відповідача: ОСОБА_3- по довіреності від 16.04.2013р.
24 грудня 2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДАНКОМ", м. Донецьк, звернулось до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, про стягнення з Відповідача 100 500 грн.
В обґрунтування заявлених вимог Позивач посилається на неналежне виконання Відповідачем взятих на себе договірних зобов'язань щодо передачі об'єкта оренди: автомобілю - вантажний самоскид КРАЗ 65055, для здійснення підприємницької діяльності.
На підтвердження вказаних обставин Позивачем надано Договір оренди автомобіля від 04.01.2013р., додаткову угоду від 14.01.2013р. до Договору оренди автомобіля від 04.01.2013р., платіжні доручення про перерахування грошових коштів, акт звірки взаєморозрахунків станом на 01.08.2013р.-31.08.2013р. на суму 100 500 грн., претензію №241/1 від 27.10.2013р.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.12.2013р. порушено провадження у справі №905/9114/13, судове засідання призначено на 28.01.2014 року.
До початку розгляду спору по суті представником Позивача подано заяву від 28.01.2014р. про доповнення позовних вимог, яка виходячи з її змісту, а також змісту позовної заяви розцінюється судом як заява про зміну предмета позову.
Так, у вищевказаній заяві Позивачем заявлено вимоги про розірвання договору оренди автомобіля від 04.01.2013р. та стягнення з Відповідача 100 500 грн.
Ухвалою від 28.01.2014р. зазначену заяву господарським судом повернуто Позивачу без розгляду на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України.
Одночасно, Позивачем подано заяву від 27.01.2013р. про вжиття заходів до забезпечення позову в порядку статті 66 Господарського процесуального кодексу України, шляхом накладанням арешту на майно Відповідача, а саме: квартиру АДРЕСА_1; житловий будинок АДРЕСА_2; транспортні засоби - «LEXUS LX 570», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1, автомобіль марки «GSM SAVANA 1500», 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, автомобіль марки КРАЗ 65055, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3, автомобіль марки КРАЗ 65055, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4, та інше наявне у Відповідача майно.
Відповідачеми надано на адресу господарського суду відзив від 20.01.2014р., в якому проти задоволення позову заперечив, посилаючись на те, що об'єкт оренди: автомобіль - вантажний самоскид КРАЗ 65055, не передано Позивачу оскільки він знаходиться в несправному стані, внаслідок чого його неможливо використовувати за цільовим призначенням.
Крім того, Відповідач пояснив що, отримані від Позивача в якості авансу грошові кошти в сумі 100 500 грн. витрачені на утримання родини.
Ухвалою господарського суду від 28.01.2014р. розгляд справи відкладено на 17.02.2014р. в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України. Представник Позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.
Відповідачем в судовому засіданні позовні вимоги про стягнення 100 500 грн. визнано в повному обсязі, про що надано відповідну заяву від 14.02.2014р. в порядку статті 78 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши представників сторін та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, судом ВСТАНОВЛЕНО:
04 січня 2013 року між Позивачем (Орендар) та Відповідачем (Орендодавець) укладено Договір оренди автомобіля (вантажний самоскид КРАЗ 65055, держ. номер НОМЕР_3).
Пунктом 1.1. Договору передбачено, що Орендодавець передає, а Орендар приймає у платне користування автомобіль - вантажний самоскид КРАЗ 65055 для здійснення підприємницької діяльності.
Автомобіль передається Орендодавцем Орендарю протягом трьох днів, після оформлення договору з момента підписання сторонами акта прийому - передачі, який є невід"ємною частиною Договору.(пункт 2.1. Договору).
Строк оренди встановлено до 31.12.2013р. з момента передачі автомобіля по акту прийому-передачі (пункт 4.1. Договору).
Згідно пункту 3.1. Договору розмір орендної плати складає 1 800 грн. на добу. Додатковою угодою від 14.01.2013р. до Договору сторонами внесено зміни, зокрема доповнено розділ 3 Договору пунктом 3.4. в наступній редакції: « 3.4. Орендар може перераховувати на розрахунковий рахунок Орендодавця передплату за оренду автомобіля із розрахунків, передбачених в п. 3.1. Договору».
На виконання умов Договору Позивачем перераховано Відповідачу 100 500 грн., що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями: №929 від 21.06.2013р., №931 від 25.06.2013р., №925 від 21.06.2013р., №927 від 21.06.2013р., №924 від 20.06.2013р., №934 від 26.06.2013р., №936 від 26.06.2013р., №941 від 17.07.2013р., №4357 від 30.04.2013р., №4361 від 16.05.2013р., №4367 від 18.05.2013р., №4373 від 21.05.2013р., №4376 від 23.05.2013р., №4377 від 24.05.2013р., №4380 від 31.05.2013р., №4381 від 01.06.2013р., №4382 від 03.06.2013р., №4388 від 04.06.2013р., №4413 від 06.06.2013р., №4414 від 06.06.2013р., №4417 від 07.06.2013р., №4416 від 07.06.2013р., №4423 від 10.06.2013р., №4430 від 12.06.2013р., №4438 від 13.06.2013р., №4440 від 14.06.2013р., №4442 від 17.06.2013р., №4446 від 18.06.2013р., №4448 від 19.06.2013р., №4520 від 22.07.2013р., №4518 від 22.07.2013р., №4524 від 24.07.2013р., №4533 від 31.07.2013р., №4539 від 06.08.2013р., №4565 від 14.08.2013р., №4574 від 20.08.2013р.
Суд звертає увагу, що у вищевказаних платіжних дорученнях зазначені інші призначення платежів, ніж оплата за Договором оренди автомобіля від 04.01.2013 року.
Однак, згідно письмового пояснення Відповідача від 14.02.2014р., грошові кошти в сумі 100 500грн. отримані ним від Позивача саме за Договором оренди автомобіля від 04.01.2013 року.
Крім того, в матеріалах справи містяться листи Позивача на ім"я Відповідача про уточнення призначення платежів до вищевказаних платіжних доручень.
Відповідно до частини 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Статтею 765 Цивільного кодексу України закріплено зобов'язання наймодавця передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Пунктом 2.1 Договору передбачено, що автомобіль передається Орендодавцем Орендарю протягом трьох днів після оформлення зазначеного договору, з момента підпису сторонами акту приймання-передачі, який є невід'ємною частиною зазначеного договору.
З матеріалів справи вбачається, що Позивачем умови пункту 3.4 в редакції додаткової угоди від 14.01.2013р. до Договору оренди автомобіля від 04.01.2013р. в частині внесення передплати виконано в повному обсязі, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями та не заперечується Відповідачем.
Проте, всупереч вищевказаних правових норм та умов Договору, Відповідач не передав Позивачу в оренду автомобіль.
Правові наслідки непередання майна наймачеві закріплені у статті 766 Цивільного кодексу України.
Згідно зазначеної правової норми, якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.
Враховуючи те що, матеріалами справи підтверджений факт порушення Відповідачем договірних зобов"язань щодо передачі об"єкту оренди, а саме автомобілю - вантажний самоскид КРАЗ 65055, господарський суд вважає що, виходячи з положень статті 766 Цивільного кодексу України у Позивача виникло право вимагати відшкодування завданих йому збитків, тобто тих витрат які здійснювались Позивачем у вигляді орендної плати за договором оренди автомобіля від 04.01.2013 року.
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКОМ", м. Донецьк про стягнення 100 500 грн. обгрунтовані та підлягають задоволенню.
Водночас, суд відмовляє у задоволенні заяви Позивача від 27.01.2014р. про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладанням арешту на майно Відповідача, а саме: квартиру АДРЕСА_1; житловий будинок АДРЕСА_2; автомобіль «LEXUS LX 570», 2011 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1; автомобіль марки «GSM SAVANA 1500», 2009 року випуску, державний номерний знак АН 1573НС; автомобіль марки КРАЗ 65055, 2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_3; автомобіль марки КРАЗ 65055,2005 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_4, та інше наявне у Відповідача майно, оскільки Позивачем не надано жодних доказів, в підтвердження того, що належне Відповідачу майно може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.
Крім того, за приписами пункту 2.3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 1, 5 розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому, згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" передбачено, що станом на 01.01.2014р. мінімальна заробітна плата встановлена у розмірі 1 218 гривень.
Таким чином, виходячи з вищевказаних вимог закону Позивачем за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову повинен бути сплачений судовий збір в сумі 1 827 грн.
Однак, при поданні вищевказаної заяви Позивачем, згідно платіжного доручення №4800 від 02.12.2013р., сплачено судовий збір в сумі 1720 грн. 50 коп., тобто в меншому розмірі ніж передбачено діючим законодавством України.
За таких обставин, господарський суд вважає необхідним стягнути з Позивача недоплачену суму судового збору за подання заяви про вжиття заходів до забезпечення позову в сумі 106 грн. 50 коп. на користь Державного бюджету України.
Згідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на Відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1, 4, 4-2 - 4-6, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКОМ", м. Донецьк, до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, про стягнення з Відповідача 100 500 грн. задовольнити в повному обсязі.
2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН-НОМЕР_5, АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_6, р/рНОМЕР_7 у ПАТ «УкрБізнесБанк», МФО 334969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКОМ" (ІПН-347053305646, 83054, м. Донецьк, вул.Економічна 19, р/р260020721980 в ПАТ «УкрБізнесБанк», МФО 334969) 100 500 грн.
3. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (ІПН-НОМЕР_5, АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_6, р/рНОМЕР_7 у ПАТ «УкрБізнесБанк», МФО 334969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКОМ" (ІПН-347053305646, 83054, м. Донецьк, вул.Економічна 19, р/р260020721980 в ПАТ «УкрБізнесБанк», МФО 334969) витрати по сплаті судового збору в сумі 2 010 грн.
4. Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "ДАНКОМ" (ІПН-347053305646, 83054, м. Донецьк, вул.Економічна 19, р/р260020721980 в ПАТ «УкрБізнесБанк», МФО 334969) на користь Державного бюджету України (р/р 31217206783006 у ГУ ДКСУ у Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 38034002, Отримувач: Київське УК/Київський р-н/22030001, код бюджетної класифікації 22030001) недоплачений судовий збір в сумі 106 грн. 50 коп.
5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
7. Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду через господарський суд Донецької області протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
8. У судовому засіданні 17.02.2014р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
9. Повне рішення складено та підписано 24.02.2014р.
Суддя В.О. Довгалюк