29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"21" лютого 2014 р.Справа № 924/61/14
Господарський суд Хмельницької області у складі судді Мухи М.Є., розглянувши матеріали
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапоніт - Інвест" с. Плесна Шепетівський район Хмельницька область
до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2
про стягнення 212 219,20 грн.
Представники сторін:
позивача: Мельник О.Г. за довіреністю від 05.02.14р.
відповідача: не з'явився
В судовому засіданні відповідно до ч.2 чст.85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Суть спору: позивач звернувся із позовом до суду в якому із врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка судом прийнята просить стягнути із відповідача 200 000грн. боргу відповідно до умов договору позики № 01.06.13-Б від 01.06.13р., 12 219,20 грн. відсотків за користування позикою.
Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив. Натомість ухвали про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, що направлялись на адресу відповідача були повернуті до суду із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання". При цьому судом враховується, що відповідно до ст. 64 ГПК України, ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Аналогічна позиція викладена в п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Ухвали суду від 15.01.14р., 28.01.14р., 11.02.14р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію суб'єктом підприємницької діяльності . Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, повноважних представників в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав.
Відповідно до ст.75 ГПК України суд вважає за можливе розглядати справу за наявними в ній матеріалами.
Розглядом матеріалів справи встановлено.
01.06.13р. між ТОВ "Сапоніт - Інвест" (позикодавець) та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позичальник) укладено договір позики № 01.06.13-Б відповідно до п.1.1 якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1 цього договору, а позичальник зобов'язується повернути позику протягом визначеного цим договором строку. У відповідності до ст.1048 ЦК України сторони домовились, що позичальник сплачує на користь позикодавця відсотки за користування позикою на рівні 10% річних. Сторони встановили, що повернення позики здійснюється по еквіваленту курсу долара США, однак сума, яка підлягає поверненню не повинна бути меншою суми одержаної позики та відсотків за користування позикою. (п.п. 1.2, 1.3 договору).
Розмір позики становить 200 000грн., що є еквівалентною 24 521,83 дол. США.
Позикодавець передає позику Позичальникові протягом 10 (десяти) календарних днів з моменту підписання Сторонами цього Договору. Позика вважається переданою Позичальникові в момент зарахування грошових коштів на рахунковий рахунок Позичальника або видачею касового ордера по бухгалтерському обліку Позикодавця. (п.3 договору).
Згідно п.4 договору строк позики: 7 (сім) календарних місяців. Строк, визначений у п. 4.1 цього Договору, може бути продовжений за домовленістю Сторін.
Пунктом 5 сторони передбачили, що одержана позика Позичальником повертається Позикодавцю до 31 грудня 2013 року із врахуванням відсотків за користування позикою (п.1.2. цього Договору), де розмір відсотків за весь період користування позикою становить 11 726,03грн., що вирахувано за формулою (період з 01.06.2013 по 31.12.2013 становить 214 календарних днів. Відсоток за один день користування позикою становить 0,0273973%, що обраховано за формулою 10%/365 календарних днів) та різниці по курсу долара США (різниця курсу долара США застосовується лише в тому випадку, якщо вартість долара США по відношенню до гривні збільшується). Розмір суми відсотків за користування позикою є змінним в залежності до періоду користування позикою. Позичальник має право дострокового погашення позики (або повернення позики, в одному чи кількох періодах, в більшій сумі ніж передбачено п.5.1. цього Договору). Позика вважається повернутою Позикодавцеві в момент внесення Позичальником грошових коштів в касу Позикодавця. Документ, що підтверджує внесення позики є підписаний Позикодавцем прибутковий касовий ордер, або інший документ, що може підтвердити повернення позички, згідно норм чинного законодавства України, що діє на момент повернення Позички.
Договір підписано представниками сторін та скріплено печатками.
Позивачем на виконання умов договору по видатковому касовому ордеру від 01.06.13р. було видано відповідачу грошові кошти в розмірі 200 000грн. Відповідачем оформлено розписку про отримання зазначеної суми та зобов'язання про повернення позики відповідно до умов договору від 01.06.13р. №01.06.13-Б.
Оскільки відповідачем в добровільному порядку позику не повернуто, відповідач звернувся із позовом до суду. Крім того, просить стягнути 12 219,20 грн. 10% за користування позикою.
Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне.
У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.
Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускається.
Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Матеріалами справи встановлено, що між сторонами укладено договір позики відповідно до п.1.1 якого позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти у розмірі, визначеному у п.2.1 цього договору, а позичальник зобов'язується повернути позику протягом визначеного цим договором строку.
Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Позивачем на виконання умов договору по видатковому касовому ордеру від 01.06.13р. було видано відповідачу грошові кошти в розмірі 200 000грн. Відповідачем оформлено розписку про отримання зазначеної суми та зобов'язання про повернення позики відповідно до умов договору від 01.06.13р. №01.06.13-Б.
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідачем доказів про повернення позики суду не надано, позовні вимоги не спростовано, а тому позовна вимога про стягнення 200 000 боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Поряд із цим позивач просить стягнути 12 219,20 грн. за період з 01.06.13р. по 09.01.14р. 10% за користування позикою, що передбачено п.п.5.1 договору.
Частиною 1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Судом перевірено здійсненні позивачем нарахування та встановлено, що вони є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, відповідають чинному законодавству.
З огляду на зазначене, позов підлягає задоволенню в повному розмірі.
Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача, так як спір виник з вини останнього.
Керуючись ст.ст. 1, 4, 5, 12, 15, 33, 35, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапоніт - Інвест" с. Плесна Шепетівський район Хмельницька область до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 про стягнення 212 219,20 грн. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_2 (ідентиф.номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сапоніт - Інвест" с. Плесна Шепетівський район Хмельницька область (код ЄДРПОУ 34944534) 200 000грн. (двісті тисяч гривень 00 коп.) боргу, 12 219,20грн. (дванадцять тисяч двісті дев'ятнадцять гривень 20 коп.) 10% за користування позикою та 4 244,38грн. (чотири тисячі двісті сорок чотири гривні 38коп.) судового збору.
Видати наказ.
Повний текст рішення складено 25.02.2014р.
Суддя М.Є. Муха
Віддрук. 3 прим. : 1 - до справи, 2, 3 - відповідачу (АДРЕСА_2; АДРЕСА_1).