83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
17.02.2014р. Справа №905/8734/13
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.,
при секретарі судового засідання Табачнікові В.Г.
розглянув матеріали справи
за позовом Приватного акціонерного товариства «ГРАВЕ УКРАЇНА», м.Львів
до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні
відповідача: ОСОБА_1, м.Гайворон Кіровоградської області
про стягнення 4910грн. страхового відшкодування в порядку регресу
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
третя особа: не викликався.
Суд перебував у нарадчій кімнаті
17.02.2014р. з 14-20год. до 14-25год.
Приватне акціонерне товариство «ГРАВЕ УКРАЇНА», м.Львів звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 4910грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Ухвалою господарського суду Донецької області від 16.12.2013р. до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 (а.с.1).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір страхування №0369.30-1000.1236 від 24.11.2010р.; постанову Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 02.02.2011р. у справі №3-110/2011р.; Звіт №12-035 від 18.01.2011р. спеціаліста-оцінювача з визначення розміру матеріального збитку; заяву про виплату страхового відшкодування від 22.02.2011р.; страховий акт №СНТ/00369.030-1000.1236/1 від 22.02.2011р.; розрахунок страхового відшкодування від 09.03.2011р. до страхового акту; платіжне доручення №18734 від 12.03.2011р. на суму 4910грн.; претензію вих.№30940 від 29.10.2012р. тощо.
31.12.2013р. та 08.02.2014р. на адресу суду повернулись конверти з направленою на адресу відповідача кореспонденцією з відмітками про причину повернення «організація вибула» (а.с.34, 65).
08.01.2014р. на адресу господарського суду від Гайворонського районного суду Кіровоградської області з супровідним листом №6146 від 27.12.2013р. надійшли копії адміністративної справи №3-110/2011 відносно ОСОБА_1 (а.с.35-42).
21.01.2014р. на адресу суду від позивача з заявою №47835 від 17.01.2014р. надійшла частина витребуваних судом документів, серед яких копія повного тексту Договору страхування №0369.30-1000.1236 від 24.11.2010р. та докази на підтвердження повноважень Голови Правління ПрАТ «ГРАВЕ УКРАЇНА» Копотя Т.В. (а.с.47-61).
17.02.2014р. на адресу суду від МТСБУ з супровідним листом №7/2/-28/4020 від 10.02.2014р. надійшла інформація про страхове покриття цивільно-правової відповідальності у зв'язку з керуванням автомобілем Богдан, д.н.з. НОМЕР_1 станом на 09.12.2010р. (а.с.67-69).
Розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням наявні у матеріалах справи документи, суд
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на сплату ним у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу NISSAN TIIDA, д.р.н. ВН 9764 ВК, під час ДТП від 09.12.2010р. (а.с.36-40) 4910грн. страхового відшкодування (а.с.25) згідно страхового акту №СНТ/00369.030-1000.1236/1 від 22.02.2011р. (а.с.24), складеного на підставі Договору страхування №0369.30-1000.1236 від 24.11.2010р. (а.с.51-52), а також на те, що ДТП сталася з вини водія транспортного засобу Богдан, д.н.з. НОМЕР_1, цивільна відповідальність якого застрахована ПрАТ «Міська страхова компанія» за Полісом №ВС/9391380 (а.с.3 зворотній бік, а.с.13).
Судом встановлено, що ані Страховий акт №СНТ/00369.030-1000.1236/1 від 22.02.2011р. на суму 4910грн. (а.с.24), ані Розрахунок страхового відшкодування до нього (а.с.24, зворотній бік) не містять жодних посилань на первинний документ (або документи), на підставі якого (яких) позивачем було розраховане та виплачене страхове відшкодування.
До позову позивач додав копію Звіту №12-035 від 18.01.2011р. з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля NISSAN TIIDA (а.с.14-21), згідно з яким розрахована експертною комісією сума збитків складає 5157,60грн. При цьому зроблена експертною комісією калькуляція ремонту №12-035 (а.с.15) містить грошові показники вартості відновлювальних робіт та вартості матеріалів, які суттєво відрізняються від аналогічних показників, зазначених позивачем у Розрахунку страхового відшкодування до Страхового акту №СНТ/00369.030-1000.1236/1 від 22.02.2011р.
З огляду на викладене відомості з калькуляції ремонту у Звіті №12-035 від 18.01.2011р. та з Розрахунку страхового відшкодування до Страхового акту №СНТ/00369.030-1000.1236/1 від 22.02.2011р. не можуть бути співставлені судом, а перелічені документи - співвіднесені між собою.
Крім того, Звіт №12-035 від 18.01.2011р. з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику автомобіля NISSAN TIIDA (а.с.14-21) не може бути прийнятий судом як належний доказ у справі, оскільки позивачем не надано суду доказів на підтвердження повноважень членів експертної комісії на складення Звіту №12-035 від 18.01.2011р.
Зі змісту листа ПАТ «Дельта Банк» (вигодонабувача за Договором страхування №0369.30-1000.1236 від 24.11.2010р.) вих.№11-459809 від 28.01.2011р. (а.с.22) та Заяви Страхувальника про виплату страхового відшкодування від 22.02.2011р. (а.с.23), а також з реквізитів платіжного доручення №18734 від 12.03.2011р. (а.с.25) вбачається, що позивач сплатив страхове відшкодування на рахунок суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, яка мала здійснити ремонт застрахованого позивачем автомобіля.
З Заяви Страхувальника від 22.02.2011р. про виплату страхового відшкодування (а.с.23) також вбачається, що позивачу мав бути наданий рахунок СТО, згідно з яким Страхувальник просив позивача здійснити страхову виплату.
Суд неодноразово (ухвалами від 16.12.2013р. та від 28.01.2014р. - а.с.1, 62-63) витребовував у позивача виставлений СПД ОСОБА_3 рахунок, на підставі якого було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 4910грн. та доказ фактичного здійснення ремонту застрахованого позивачем автомобіля.
Щодо надання доказів фактичного здійснення ремонту автомобіля позивач в заяві №47835 від 17.01.2014р. повідомив, що договором страхування не передбачений обов'язок страхувальника звітувати про здійснення відновлювального ремонту. На думку позивача, саме факт виплати страхового відшкодування, а не факт здійснення відновлювального ремонту є належним підтвердженням переходу до нього права вимоги (а.с.47).
Ані витребуваний рахунок, на підставі якого було здійснено виплату страхового відшкодування у розмірі 4910грн., ані пояснення з приводу неможливості його надання, ані пояснення, на підставі якого первинного документа було складено Страховий акт №СНТ/00369.030-1000.1236/1 від 22.02.2011р. та Розрахунок до нього позивачем суду надані не були.
У судові засідання представник позивача жодного разу не з'явився, доказів поважності причин неявки та неподання суду витребуваних документів не надав (явка представника позивача в судові засідання визнавалась судом обов'язковою).
Зазначені дії позивача перешкоджають розглядові справи №905/8734/13 по суті, оскільки позбавляють суд можливості перевірити:
- обґрунтованість розрахунку позивачем розміру страхового відшкодування,
- правильність розрахунку позивачем розміру страхового відшкодування,
- наявність підстав для здійснення позивачем виплати страхового відшкодування, яке підлягає стягненню з відповідача в порядку регресу (зокрема, з наявних у матеріалах справи документів неможливо встановити, чи сплачувався позивачем ПДВ у складі страхового відшкодування та чи підлягав ПДВ сплаті; також неможливо встановити перелік робіт, сплачених позивачем платіжним дорученням №18734 від 12.03.2011р., та перевірити, чи всі сплачені позивачем роботи були направлені саме на усунення наслідків ДТП від 09.12.2010р. тощо).
Суд також зазначає, що матеріали справи свідчать про приховування позивачем від суду факту отримання ним від ОСОБА_1, цивільно-правову відповідальність якого застраховано відповідачем, 510грн. в рахунок оплати франшизи відповідача за страховим випадком, який є підставою для звернення до суду з даним позовом (а.с.71).
Відповідно до п.5 ч.1 ст.81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Згідно з п.2.3. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (далі - Пленум №18) якщо стороною у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом, то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами; крім того, неподання позивачем витребуваних господарським судом матеріалів, необхідних для вирішення спору, тягне за собою правові наслідки у вигляді залишення позову без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України.
У разі нез'явлення без поважних причин або без повідомлення причин в засідання господарського суду представника позивача, якщо його присутність було визнано обов'язковою, суддя вправі залишити позов без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України (абз.1 п.3.9.3. Пленуму №18).
Відповідно до абз.6, 7 п.3.13 Пленуму №18 у разі неподання учасником судового процесу без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній, з огляду на обставини конкретної справи, може залишити позов без розгляду на підставі п.5 ч.1 ст.81 ГПК України. Відповідні докази не повинні прийматися в подальшому й судом апеляційної інстанції.
З урахуванням викладеного вище, а також п.4.9. Пленуму №18 суд вважає, що позов Приватного акціонерного товариства «ГРАВЕ УКРАЇНА» до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія» про стягнення 4910грн. страхового відшкодування в порядку регресу у справі №905/8734/13 підлягає залишенню без розгляду на підставі п.5. ч.1. ст.81 ГПК України.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку (ч.4 ст.81 ГПК України).
Судові витрати з урахуванням п.4.12. Пленуму №18 підлягають покладенню на позивача.
На підставі викладеного, керуючись Постановою Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», п.5 ч.1, ч.4 ст.81, ст.86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «ГРАВЕ УКРАЇНА», м.Львів до Приватного акціонерного товариства «Міська страхова компанія», м.Донецьк про стягнення 4910грн. страхового відшкодування в порядку регресу - залишити без розгляду.
Ухвала господарського суду набирає чинності в день її винесення судом.
Ухвалу може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду протягом 5-ти днів з дня її оголошення.
Суддя О.М. Шилова
надруковано 4 прим.: 1 - до справи,
2 - сторонам, 1 - третій особі
вик. ОСОБА_4, тел. НОМЕР_2