27 січня 2014 р.м.ОдесаСправа № 520/14515/13-а
Категорія: 10.2.4 Головуючий в 1 інстанції: Калашнікова О.І.
Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:
головуючого -Яковлєва О.В.,
судді -Бойка А.В., Танасогло Т.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси на постанову Київського районного суду м.Одеси від 26 листопада 2013 року, у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії, -
Постановою Київського районного суду м.Одеси від 26 листопада 2013 року задоволено позов та зобов'язано пенсійний орган провести обчислення пенсії позивачу, як державному службовцю, з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення, грошової винагороди за безперервну працю та сум індексації заробітної плати, з 01.06.2013 року.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову суду та постановити нове рішення - про відмову в задоволенні позову.
Судова колегія, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - зміні, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач з травня 2013 року перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, а у червні 2013 року ним подано заяву про переведення на пенсію відповідно до Закону України "Про державну службу України", що й зроблено пенсійним органом відповідно до розпорядження №846810, яким призначено пенсію, у розмірі 2763,27 грн.
У жовтні 2013 року позивач дізнався, що при призначенні вказаної пенсії відповідачем не враховано певні складові заробітної плати пенсіонера, а саме матеріальна допомога на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, суми індексації та грошова винагорода за сумлінну безперервну працю, що призвело до призначення та отримання пенсії у меншому розмірі.
За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з яким погоджується судова колегія з огляду на наступне.
Статтею 37 Закону України "Про державну службу України" передбачено, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, без обмеження граничного розміру пенсії, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Статтею 37-1 вказаного Закону передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Відповідно до ст.33 цього ж Закону - заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок. Саме на Кабінет Міністрів України покладається регулювання питань оплати праці державних службовців, встановлення розмірів посадових окладів, надбавок, доплат, матеріальної допомоги.
Порядок обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця встановлено постановами Кабінету Міністрів від 31 травня 2000 року №865 та від 23 квітня 2003 року № 581.
Пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2000 року №865 передбачено, що особи, які вийшли на пенсію згідно Закону № 3723-ХІІ мають право на перерахунок пенсій, але лише за умови підвищення заробітної плати державним службовцям після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-ІV «Про внесення змін до Закону № 3723-ХІІ».
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 2003 року № 581 встановлено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відповідно до рішень Кабінету Міністрів України після набрання чинності Законом України від 16 січня 2003 року № 432-IV «Про внесення змін до Закону №3723-ХІІ» заробітна плата для перерахунку пенсії пенсіонерам, яким пенсія призначена з дня набрання чинності Законом № 3723-ХІІ, визначається в такому порядку: 1) пенсіонерам, які на момент перерахунку пенсії продовжують працювати на посаді, з якої призначено пенсію, - на підставі поданої довідки про одержувану заробітну плату на момент перерахунку; 2) іншим пенсіонерам - на підставі документів, поданих на час перерахунку, виходячи із сум заробітної плати, яку одержує працюючий державний службовець на відповідній посаді, з якої призначено (перераховано) пенсію, на момент виникнення права на перерахунок. При цьому, премія та інші надбавки враховуються в середніх розмірах стосовно визначених законодавством таких виплат у відповідному державному органі, з якого особа вийшла на пенсію, на момент виникнення права на перерахунок, якщо вони були фактично їй встановлені.
Стаття 33 Закону України "Про державну службу України" визначає умови оплати праці державних службовців, а не умови їх пенсійного забезпечення, а тому, якщо державний службовець під час перебування на державній службі отримував грошову винагороду, то зазначений розмір цієї винагороди (надбавки) повинен бути врахований і при обчисленні пенсії державного службовця.
За змістом ст.37 даного Закону - пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95 ВР «Про оплату праці» визначено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 вказаного Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною 2 статті 33 Закону України "Про державну службу України" передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених норм чинного законодавства дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення, допомога для вирішення соціально-побутових питань та індексація входили до системи оплати праці державного службовця.
Крім того ст. 66 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини 1 статті 66 вказаного Закону - до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Статтею 41 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що оскільки на вказані позивачем складові - індексацію, грошову винагороду та матеріальну допомогу на оздоровлення і вирішення соціально-побутових питань нараховано відповідний збір на державне пенсійне страхування та вказані виплати включаються до складу заробітної плати державного службовця - пенсійний орган повинен врахувати їх при призначенні відповідної пенсії, а тому судом першої інстанції правомірно задоволено позов.
Такої правової позиції додержується й Вищий адміністративний суд України у своїй ухвалі від 11.12.2013 року, по справі №К/800/43009/13.
Разом з тим судова колегія зазначає про помилкове зобов'язання судом першої інстанції провести обчислення пенсії з 01.06.2013 року, оскільки у своєму позові позивачем заявлено вимоги з 04.06.2013 року, що є підставою для зміни судового рішення, шляхом зазначення дати обчислення - з 04.06.2013 року, тобто в межах позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи допустив порушення норм процесуального права, а тому судове рішення підлягає зміні.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Київському районі м.Одеси залишити без задоволення.
Постанову Київського районного суду м.Одеси від 26 листопада 2013 року змінити, зазначивши у резолютивній частині постанови суду, що обчислення пенсії потрібно провести з 04 червня 2013 року.
В решті - залишити постанову суду без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: О.В. Яковлєв
Судді: А.В. Бойко
Т.М. Танасогло