20 лютого 2014 р.м.ОдесаСправа № 815/7616/13-а
Категорія: 8.3.3 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О.
Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Романішина В.Л.,
суддів: Димерлія О.О., Єщенка О.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні суду в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ» до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення,
В листопаді 2013р. ТОВ «ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення від 22.10.2013р. №0000212210, яким товариству зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 13702 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки податкового органу про порушення товариством п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України та п.п.4.6.4 п.4 розділу 5 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затв. наказом ДПА України №41 від 25.01.2011р., є безпідставними, оскільки позивачем у додатку №2 Декларації за серпень 2013 року було допущено технічну помилку, яка за своїм змістом не могла призвести до завищення бюджетного відшкодування, так як перевіркою порушень при відображенні операцій з постачання послуг, застосування ставок оподаткування ПДВ у звітних періодах, нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, розрахунку показників розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом», які підлягають перевірці, відповідачем за результатами проведеної перевірки не встановлено. Відповідач фактично без аналізу під час перевірки показників податкових декларацій позивача за попередні податкові періоди липень 2013 року та червень 2013 року, за наявності лише виявленої технічної помилки, робить в Акті перевірки висновок про завищення товариством залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18.11.2013р. позов задоволено.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що прийнята із порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування обставин справи, та прийняти нову постанову, якою позов ТОВ «ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ» залишити без задоволення.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 30.09.2013р. головним державним ревізором-інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового аудиту ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області, на підставі п.200.10 ст.200 розділу V Податкового кодексу України, проведено камеральну (електронну) перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ТОВ «ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ» (код за ЄДРПОУ 37947538) за серпень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки №1895/22-1/37947538 від 30.09.2013р.
У висновках акту перевірки вказується на порушення позивачем п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України та п.п.4.6.4 п.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, що виразилося у завищенні платником податку значення рядка 22 та рядка 24 Декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року у сумі 13702 грн.
Зокрема, в акті перевірки зазначено, що позивачем було подано Декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, яка містить недостовірні показники у рядку 22 та рядку 24, про що свідчить відсутність у додатку 2 до декларації показників щодо залишку від'ємного значення попередніх податкових періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду, даних у графі 1 «звітній податковий період, у якому виникла сума».
На підставі вказаного акту перевірки, 22.10.2013р. ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212210, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13702 грн. за серпень 2013 року.
Задовольняючи позов ТОВ «ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ» про скасування зазначеного податкового повідомлення-рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що висновок про порушення позивачем вимог податкового законодавства, у результаті чого було зменшено ТОВ «ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ» розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 13702 грн., був зроблений податковим органом без аналізу показників податкових декларацій за попередні періоди та на підставі технічної помилки, яка за своїм змістом не могла призвести до завищення бюджетного відшкодування. Колегія суддів погоджується з таким висновком Одеського окружного адміністративного суду.
Відповідно до п.200.1, п.200.2 ст.200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Згідно п.200.3 ст.200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.
Пунктом 200.4 статті 200 ПК України передбачено, що якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг; б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно п.п.4.6.4 п.4 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25.11.2011р. №1492, якщо в наступному звітному податковому періоді різниця між сумою податкових зобов'язань і сумою податкового кредиту з урахуванням залишку такого від'ємного значення минулого звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду, має від'ємне значення (рядок 22 декларації), до декларації подається додаток 2.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано до ДПІ у Приморському районі м.Одеси податкову Декларацію з податку на додану вартість за серпень 2013 року, згідно якої у рядку 22 «залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, за вирахуванням позитивного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду» (рядок 21 - рядок 18) та у рядку 24 «залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» (рядок 22 - рядок 23) (значення цього рядка переноситься до рядка 21.2 декларації наступного звітного (податкового) періоду) було відображено суму у розмірі 13702 грн.
У додатку 2 до зазначеної податкової декларації «показників щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» позивачем було відображено значення рядка 24 декларації звітного податкового періоду у розмірі 13702 грн., однак не було зазначено даних у графі 1 «звітний (податковий) період, у якому виникла вказана сума від'ємного значення».
Матеріалами справи підтверджено, що податковим періодом, у якому виник задекларований позивачем показник, з приводу якого виник спір, є червень 2013 року, що було відображено у деклараціях з податку на додану вартість ТОВ «ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ» за червень та липень 2013 року.
В акті перевірки факт виникнення у позивача суми від'ємного значення податку на додану вартість в розмірі 32089 грн. за червень та липень 2013 року відповідачем не заперечується, як і не заперечується факт прийняття декларації з ПДВ за червень, липень та серпень 2013 року.
Оскільки вказана податкова звітність була прийнята податковим органом без зауважень, тому колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції, що при складанні додатку 2 до податкової Декларації з податку на додану вартість за серпень 2013 року щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишаються непогашеними після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, фактично було допущено лише технічну помилку у вигляді не заповнення графи 1 «звітний податковий період, у якому виникла сума».
Суд апеляційної інстанції знаходить обґрунтованими твердження ТОВ «ІНТЕРФІЛЬМ ІНТЕРНЕШНЛ», що ДПІ у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області фактично без аналізу під час перевірки показників податкових декларацій товариства за попередні податкові періоди (за липень та червень 2013 року), за наявності лише виявленої технічної помилки, безпідставно робить в акті перевірки висновок про завищення позивачем залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду. Така технічна помилка за своїм змістом не могла призвести до завищення бюджетного відшкодування, оскільки порушень при відображенні операцій з постачання послуг, застосування ставок оподаткування у звітних періодах, нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, розрахунку показників розділу ІІІ «Розрахунки з бюджетом», які підлягають перевірці, відповідачем за результатами проведеної перевірки не встановлено. В акті перевірки відсутні докази фактичного нездійснення товариством господарських операцій або невідповідності вимогам законодавства первинних документів позивача по взаємовідносинах з особами, що не мають правоздатності або статусу платників ПДВ, за нікчемними правочинами або господарськими операціями, що не відповідають закону.
Ні суду першої, а ні суду апеляційної інстанції податковим органом не спростовано, що позивачем були виконанні всі передбачені законом умови щодо отримання бюджетного відшкодування, в тому числі щодо сплати податку на додану вартість в обсязі, включеному до розрахунку бюджетного відшкодування, та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Висування будь-яких інших умов для отримання бюджетного відшкодування, ніж ті, що прямо передбачені законом, є неправомірним.
Колегія суддів вважає, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та дана відповідна правова оцінка. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, підстав для скасування рішення суду та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
В силу ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 185, 195, 197, 198 ч.1 п.1, 200, 205 ч.1 п.1, 206 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2013 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя Романішин В.Л.
Судді Димерлій О.О.
Єщенко О.В.