10.1
Іменем України
26 лютого 2014 рокуЛуганськСправа № 812/920/14
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Северіної А.С.,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 152,50 грн.,
12 лютого 2014 року на адресу Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 152,50 грн., в обґрунтування якого позивач послався на наступне.
Відповідач зареєстрований в УПФУ в м. Алчевську Луганської області, як платник страхових внесків з 12.08.2004. На підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду згідно рішення від 18.12.2008 № 973 до відповідача застосовано штрафні санкції у розмірі 99,50 грн. та нарахована пеня в розмірі 69,43 грн. Рішення було направлено на адресу відповідача. ФОП ОСОБА_1 було частково сплачено заборгованість в розмірі 16,43 грн. Загальна сума фінансової санкції та пені складає 152,50 грн. Позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у сумі 152,50 грн.
Представник позивача в судове засідання не прибув, на адресу суду надав клопотання, в якому позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд розглянути справу без його участі.
Відповідач в судове засідання не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.
Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.
Судом установлено, підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 зареєстрований в якості фізичної особи - підприємця та перебуває на обліку в позивача в якості платника внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (арк. справи 4, 6).
З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Згідно з абзацом 5 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.
Абзацом 6 пункту 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.
Таким нормативним актом, що регулював вищезазначені правовідносини, є Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV.
Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV від 9 липня 2003 року (далі - Закон № 1058) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Страхувальниками відповідно до статті 14 Закону № 1058 в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, є роботодавці: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Відповідно до статті 1 Закону № 1058 страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Пунктами 4, 6 ч. 2 ст. 17 Закону № 1058 передбачено, що страхувальник зобов'язаний подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом та нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Також відповідно до статті 20 вказаного Закону обчислення страхових внесків територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених цим Законом, здійснюється на підставі складених актів перевірки правильності нарахування та сплати страхових внесків, звітності, що подається страхувальником, бухгалтерських та інших документів, що підтверджують суму заробітної плати (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Відповідно до ч. 12 ст. 20 Закону № 1058 страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).
Стаття 106 Закону № 1058 встановлює відповідальність страхувальників, банків, організацій, що здійснюють виплату і доставку пенсій, та їх посадових осіб.
Пунктом 2 частини 9 вказаної статті визначено, що виконавчі органи Пенсійного фонду застосовують до страхувальників такі фінансові санкції, зокрема, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Про нарахування пені та накладення штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, посадові особи виконавчих органів Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, виносять рішення, які протягом трьох робочих днів із дня їх винесення надсилаються страхувальнику, банку чи організації, яка здійснює виплату і доставку пенсій.
Суми пені та штрафів, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, підлягають сплаті страхувальником, банком чи організацією, яка здійснює виплату і доставку пенсій, протягом десяти робочих днів з дня одержання відповідного рішення. При цьому в цей же строк страхувальник, банк чи організація, яка здійснює виплату і доставку пенсій, має право оскаржити зазначене рішення до вищого органу Пенсійного фонду або в судовому порядку з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це відповідного виконавчого органу Пенсійного фонду, яким прийнято це рішення. (частина 13 статті 106 Закону № 1058).
Також, зазначеною статтею передбачено, що рішення органу Пенсійного фонду про нарахування пені або накладення штрафу, передбачених частинами дев'ятою і десятою цієї статті, є виконавчим документом.
Суми пені та фінансових санкцій, застосованих за порушення порядку та строків обчислення, нарахування та сплати страхових внесків стягуються в тому ж порядку, що й недоїмка із сплати страхових внесків.
Суми пені та штрафів можуть бути включені до вимоги про сплату недоїмки, якщо застосування цих фінансових санкцій пов'язано з виникненням та сплатою недоїмки.
Пункт 15 статті 106 Закону № 1058 передбачає, що строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.
Судом установлено, що 18.12.2006 відповідно до пункту 2 частини дев'ятої статті 106 Закону № 1058 позивачем прийнято рішення № 973 про застосування до ФОП ОСОБА_1 фінансових санкцій за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду в розмірі 99,50 грн. та нараховано пеню в сумі 69,43 грн. (арк. справи 11). Рішення від 18.12.2006 № 973 було направлено Управлінням Пенсійного фонду поштою та отримано відповідачем 26.12.2008 (арк. справи 12).
Станом на час розгляду справи сторонами до суду не надано відомостей щодо оскарження рішення про застосування фінансових санкцій від 18.12.2006 № 973, а відтак сума штрафної санкції та пені, яка визначена у цьому рішенні, є узгодженою.
Позивачем було частково сплачено заборгованість в розмірі 16,43 грн. Таким чином, загальна сума фінансових санкцій, що нараховані рішенням від 18.12.2006 № 973 та залишаються не сплаченими, складає 152,50 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника (арк. справи 7-8).
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 152,50 грн. задовольнити повністю.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, іден. номер НОМЕР_1) на користь управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області (94204, Луганська область, м. Алчевськ, вул. Ленінградська, 43) заборгованість зі сплати штрафних санкцій та пені в сумі 152,50 грн. (сто п'ятдесят дві грн. 50 коп.)
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанову складено в повному обсязі 26 лютого 2014 року.
Суддя І.О. Свергун