19 лютого 2014 року м. Київ 810/732/14-а
16:20
Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., за участю секретаря судового засідання: Волощук Л.В.,
позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - не з'явились,
представника третьої особи - не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної інспекції сільського господарства в Київській області
третя особа: Державний інспектор сільського господарства в Київській області
Рибитва Олександр Васильович
про визнання протиправним і скасування припису,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Київській області, третя особа - Державний інспектор сільського господарства в Київській області Рибитва Олександр Васильович про визнання протиправним і скасування припису від 10.01.2014 № П1БЦ/159.
Спірним приписом позивача зобов'язано усунути виявлені перевіркою від 10.01.2014 порушення вимог чинного земельного законодавства на земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_1. Як зазначено в Акті перевірки, дана земельна ділянка використовується ОСОБА_1
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що висновки посадової особи Державної інспекції сільського господарства в Київській області - Державного інспектора сільського господарства в Київській області Рибитви Олександра Васильовича щодо порушення вимог земельного законодавства є безпідставними, оскільки обов'язок оформлення документів щодо користування земельною ділянкою, відносно якої проводилась перевірка, покладено на ОСОБА_4, яка є власником приміщення за адресою АДРЕСА_1. Так, позивач зазначила, що згідно з рішенням Фастівської міської ради Київської області від 24.12.2002 № 240/9 зазначену квартиру переведено із житлового фонду у нежитловий фонд, надано дозвіл на виготовлення проектно-кошторисної документації на переобладнання даної квартири під офіс для надання юридичних послуг населенню і зобов'язано ОСОБА_4 оформити право користування земельною ділянкою.
При цьому, позивач зазначила, що у грудні 2013 ОСОБА_4 звернулась до Фастівської міської ради Київської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлових будівель.
Таким чином, позивач стверджує, що у неї відсутні будь-які правові підстави для оформлення прав на земельну ділянку площею 0,0004 га за адресою АДРЕСА_1.
У судове засідання з'явився позивач, яка підтримала позовні вимоги і просила позов задовольнити.
У свою чергу уповноважені представники відповідача і третя особа у судове засідання не з'явились.
Відповідач і третя особа повідомлені судом належним чином про дату, час та місце судового засідання, свідчать дані наявних в матеріалах справи повідомлень про вручення рекомендованих поштових відправлень № 0113317759044 і № 0113317759036.
Від відповідача і третьої особи клопотань, заяв, заперечень або відзиву на позовну заяву до суду не надходило.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 10.01.2014 Державним інспектором сільського господарства в Київській області Рибитвою Олександром Васильовичем проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства на земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1.
За результатами перевірки складено Акт від 10.01.2013 № А 1/159, в якому зазначено, що вказана земельна ділянка має цільове призначення житлової і громадської забудови і використовується ОСОБА_1 для облаштування вхідної групи прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку. Крім того, встановлено, що вказана земельна ділянка використовується без правовстановлюючих документів, що є порушенням статті 125 і статті 126 Земельного кодексу України.
На підставі зазначеного Акта Державним інспектором сільського господарства в Київській області Рибитвою Олександром Васильовичем складено припис від 10.01.2014 № П1БЦ/159, згідно з яким ОСОБА_1 зобов'язано усунути порушення до 07.02.2014 і попереджено про відповідальність передбачену статтею 188-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення у випадку невиконання припису.
Не погоджуючись із прийнятим приписом, позивач оскаржив його до суду.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 5 Закону України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державний контроль за використанням та охороною земель усіх категорій та форм власності здійснює центральний орган виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.
Відповідно до статті 10 Закону України від 19.06.2003 № 963-IV «Про державний контроль за використанням та охороною земель» державні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.
Як було зазначено судом, відповідно до Акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 10.01.2014 № А 1/159 державний інспектор сільського господарства дійшов висновку про використання ОСОБА_1 земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 не за цільовим призначенням, а також використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів, що є порушенням статті 125 і статті 126 Земельного кодексу України.
Відповідно до статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 12.11.2002, ОСОБА_4 придбано квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до рішення Фастівської міської ради Київської області від 24.12.2002 № 240/9 «Про дозвіл ОСОБА_4 на виготовлення проектно-кошторисної документації на переобладнання належної їй квартири АДРЕСА_1 під офіс по наданню юридичних послуг населенню» зазначену квартиру переведено із житлового фонду в нежитловий фонд і зобов'язано ОСОБА_4 оформити право користування земельною ділянкою.
Таким чином, із наведених документів вбачається, що власником квартири АДРЕСА_1, яка переведена в нежитловий фонд для переобладнання під офіс належить ОСОБА_4
При цьому, відповідно до наявного в матеріалах справи опису документів, що надано в Центр надання адміністративних послуг м. Фастів 22.11.2013 ОСОБА_4 звернулась до Центру надання адміністративних послуг Фастівської міської ради Київської області із заявою про надання дозволу на розробку проекту із землеустрою на встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для будівництва і обслуговування житлових будівель.
У судовому засідання позивач надала суду для огляду лист виконавчого комітету Фастівської міської ради Київської області від 21.01.2014 № 35.72.4, який адресований ОСОБА_4
В даному листі зазначено, що подана ОСОБА_4 заява про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на встановлення меж земельної ділянки в натурі для будівництва і обслуговування вхідної групи зареєстрована за № 28/02-538 і буде розглянута 23.01.2014 на комісії Фастівської міської ради по розгляду земельних питань. Крім того, у листі зобов'язано ОСОБА_4 надати для розгляду її питання на сесії Фастівської міської ради Київської області рішення виконавчого комітету про переведення з житлового в нежитлове приміщення і погодження будинкового комітету щодо облаштування вхідної групи.
Тобто, власником і користувачем відповідної земельної ділянки, яка прилежна до квартири номер АДРЕСА_1 є ОСОБА_4, а відтак перевірка може бути проведена, а припис про усунення порушень вимог чинного законодавства може бути складений у разі дійсного порушення таких вимог саме власником приміщення і користувачем земельної ділянки.
У свою чергу, ані відповідач, ані третя особа не надали суду будь-яких доказів порушення вимог чинного земельного законодавства саме ОСОБА_1, отже не спростували доводів наведених у позовній заяві та не довели суду належними та допустимими доказами, яке відношення до даної земельної ділянки має позивач та чи може бути дана особа притягнута до відповідальності.
Суд звертає увагу, що відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На виконання наведених норм відповідач і третя особа не надали суду будь-яких доказів щодо правомірності прийняття припису від 10.01.2014 № П1БЦ/159.
За наведених обставин і враховуючи викладене, припис від 10.01.2014 № П1БЦ/159 прийнято необґрунтовано, тому він підлягає скасуванню.
Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Оскільки позивач звільнений від сплати судового збору, судові витрати стягненню на користь позивач не підлягають.
Керуючись статтями 11, 14, 69, 70, 71, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Визнати протиправним і скасувати припис Державної інспекції сільського господарства в Київській області від 10.01.2014 № П1БЦ/159.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд.
Згідно з частиною другою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя Панова Г. В.
Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 24 лютого 2014 р.