Постанова від 25.02.2014 по справі 759/1024/14-ц

ун. № 759/1024/14-ц

пр. № 2/759/1948/14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 лютого 2014 року Святошинський районний суд м.Києва в складі:

головуючого судді - П»ЯТНИЧУК І.В.,

при секретарі - Іванові К.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за адміністративним позовом

ОСОБА_2, ОСОБА_3

до

Державної міграційної служби Святошинського РВ ГУДМС України в м.Києві,

про визнання протиправними дій суб»єкта владних повноважень та зобов»язання вчинити певні дії, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулись до суду з адміністративним позовом до відповідача Державної міграційної служби Святошинського РВ ГУДМС України в м.Києві, про зобов»язання відповідача - суб»єкта владних повноважень вчинити певні дії, щодо проведення реєстрації позивача ОСОБА_3 в кімнаті АДРЕСА_1.

Обгрунтовуючи заявлені вимоги адміністративного позову тим, що відповідно до ордера №2039 виданого ЖУ «Південне» ДП «Екос» ОСОБА_2 11.07.2002 р. заселено з родиною в кімнату на 4-и ліжко-місця, з даного часу він з родиною проживає в даній кімнаті, несе всі витрати по утриманню та обслуговування даної жилої площі, в подальшому ПАТ «Домобудівний комбінат №3» 23.10.2013 р. видано ордер №14 на жиле приміщення в гуртожитку для сімейних мешканців, на право зайняття з сім»єю кімнати АДРЕСА_1 ордер виданий на ім.»я ОСОБА_2. На підставі даного ордера останній був зареєстрований в даній кімнаті, однак коли його дружина ОСОБА_3 з якою він перебуває в зареєстрованому шлюбі з 23 січня 1983 р. виявила бажання зареєструватись за даною адресою, відповідачем протиправно було відмовлено в задоволенні заяви, хоча починаючи з 2002 р. вона постійно проживає разом з чоловіком в даній кімнаті, виключно за кошти їх родини провели ремонт даної кімнати, в належному стані зберігають приміщення, заборгованість по квартирній платі відсутня, вона несе всі інші витрати пов»язані з утриманням кімнати в належному стані. Враховуючи наведене, вважали дії відповідача протиправними та просили задовольнити адміністративний позов на підставі Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» та ст..19 Конституції України.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 підтримав заявлені вимоги адміністративного позову, посилаючись на обставини справи викладені у адміністративному позові просив заявлені вимоги задовольнити.

Позивачка ОСОБА_3 підтримала заявлені вимоги адміністративного позову та просила їх задовольнити, вказуючи на обставини справи викладені в позовній заяві, а також вказувала суду на те, що вона є членом сім»ї ОСОБА_2, а тому має право за ордером №14 вселитись та бути зареєстрованою в даній кімнаті.

Представник відповідача Державної міграційної служби Святошинського РВ ГУДМС України в м.Києві, в судовому засіданні щодо заявлених вимог адміністративного позову заперечувала, просила в його задоволенні відмовити вказуючи на обставини викладені в запереченнях до даного позову.

Суд, розглянувши справу в межах вимог заявленого адміністративного позову, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що вказаний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст.72 КАС України.

Виходячи із змісту ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі та інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Київської міської ради народних депутатів №142 від 15.05.1995 р. АДРЕСА_1 передано в повне господарське відання АТ ХК «Київміськбуд» та визнано статус даного будинку як гуртожиток.

В 1996 р. будинок за вказаною адресою передано на баланс ЖЕУ «Пвіденне» ДП «Екос» згідно до наказу №5 від 14.03.1996 р. та акту передачі майна від ДБК-3.

18.02.1993 р. ОСОБА_2 як працівнику ВАТ «Домобудівний комбінат №3 БМУ №1» з сім»єю було видано розпорядження №207 на заняття приміщення в гуртожитку для сімейних осіб - кімнати АДРЕСА_1.

В липні 2002 р. ВАТ «ДК №3 БМУ №1» звернулось з клопотанням до ДП «Екос» АТ «ХК «Київміськбуд» про поліпшення житлових умов сім»ї ОСОБА_2 в зв»язку з наявністю на той час вільних кімнат, дане прохання було задоволено та вони були тимчасово переселені в кімнату АДРЕСА_1 згідно до ордера №2039 виданого ЖУ «Південне» ДП «Екос» ОСОБА_2 11.07.2002 р. їх родину заселено в кімнату на 4-и ліжко-місця.

В подальшому ПАТ «Домобудівний комбінат №3» 23.10.2013 р. ОСОБА_2 видано ордер №14 на жиле приміщення в гуртожитку для сімейних мешканців, на право зайняття з сім»єю кімнати АДРЕСА_1 ордер виданий на ім.»я ОСОБА_2.

Згідно з частиною 1 статті 4 ЖК України житлові будинки, а також житлові приміщення в інших будинках, що знаходяться на території Української РСР, утворюють житловий фонд.

Житловий фонд включає житлові будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать державі (державний житловий фонд), житлові будинки і жилі приміщення в інших будівлях, що належать колгоспам та іншим кооперативним організаціям, їх об'єднанням, профспілковим та іншим громадянським організаціям (громадський житловий фонд ).

Відповідно до статті 6 ЖК України житлові будинки і жилі приміщення призначаються для постійного проживання громадян, а також для використання у встановленому порядку як службових житлових приміщень, так і гуртожитків.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають в зареєстрованому шлюбі з 23 січня 1983 р.

Відповідно до ч.2 ст.64 ЖК України до членів сім»ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки, членами сім»ї наймача може бути визнано і інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Відповідно до ст. 9 Житлового Кодексу Української РСР, ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування ним інакше як з підстав і в порядку, передбачених Законом.

Враховуючи встановлені судом при розгляді справи, обставини справи та з врахуванням положень ст.33 Конституції України та обґрунтованими, та такими, що знайшли своє підтвердження вході судового розгляду.

Ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлює вичерпний перелік документів, які слід подавати для проведення реєстрації за обраним місцем проживання, вказаний перелік позивачем та його дружиною витримано, а тому немає підстав для відмови в проведенні реєстрації позивача ОСОБА_3 за її місцем проживання.

У відповідності до пункту 3 тимчасового Порядку реєстрації фізичних осіб за місцем проживання, затвердженого постановою КМ України від 16.01.2003р. №35, місцем проживання фізичної особи є місце, де вона постійно або переважно проживає як власник житлового будинку (приміщення), за договором його наймання, піднаймання, оренди або інших підставах, передбачених законодавством України.

Згідно ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, зобов*язані протягом десяти днів після прибуття до нового місця проживання зареєструвати місце проживання.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та співставленні, суд приходить до висновку, що у позивачів є правові підстави для реєстрації ОСОБА_3 в кімнаті АДРЕСА_1 у зв*язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.33 Конституції України, ЗУ «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», ст.ст. 7-12, 128, 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_2, ОСОБА_3 - ЗАДОВОЛЬНИТИ.

Зобов»язати Державну міграційну службу Святошинського РВ ГУДМС України в м.Києві, зареєструвати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в кімнаті АДРЕСА_1.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя: