Справа № 360/2397/13-к Головуючий у І інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11/780/111/14 Доповідач у 2 інстанції Шроль
Категорія 41 27.02.2014
Іменем України
26 лютого 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з участю прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві справу за апеляцією прокурора на вирок Бородянського районного суду Київської області від 20 грудня 2013 року, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та мешканець АДРЕСА_1 , гр. України, не працюючий, з базовою загальною середньою освітою, неодружений, в силу ст. 89 КК України не судимий,
засуджений за ч.1 ст. 309 КК України до 2 років позбавлення волі; за ч.2 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі,на підставі ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточне покарання призначено у виді 5-ти років позбавлення волі. За правилами ст.75 КК України засудженого звільнено від відбування покарання з випробуванням на 3 роки з покладенням на нього обов'язків, передбачених п.п.2,3,4 ст.76 КК України,
За вироком ОСОБА_6 визнаний винуватим у тому, що він у 2011 році восени (точної дати та часу слідством не встановлено), в АДРЕСА_1 , незаконно придбав рослини коноплі, а саме зірвав одну дикоростучу рослину коноплі на території господарства за місцем свого проживання, після чого поклав її до сараю, де зберігав до того як вона висохла і в подальшому, подрібнивши цю рослину, виготовив з неї наркотичний засіб для вживання шляхом куріння, та продовжував її зберігати у кухонній кімнаті будинку, для власного вживання без мети збуту.
14 січня 2012 року, близько 16 години, під час огляду господарства громадянина ОСОБА_6 , що розташоване в АДРЕСА_1 , працівниками міліції в кухонній кімнаті будинку на підлозі під килимом було виявлено та вилучено паперовий згорток з подрібненими рослинами коноплі, які згідно висновку експерта від 26.01.2012 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено - канабісом, який належить ОСОБА_6 . Маса виявленого наркотичного засобу (канабісу) в перерахунку на суху речовину становить 8,3 г.
Крім того, 14 січня 2012 року, близько 10 години (точного часу слідством не встановлено), по АДРЕСА_1 , поблизу господарства № 7, ОСОБА_6 , незаконно збув, а саме пригостив подрібненими рослинами коноплі, які незаконно зберігав під килимом у кухонній кімнаті будинку за місцем свого проживання, ОСОБА_7 , та які згідно висновку експерта від 26.01.2012 року є особливо небезпечним наркотичним засобом, обіг якого заборонено -канабісом, маса якого в перерахунку на суху речовину, що становить 0,4803 г.
Загальна вага наркотичного засобу, що незаконно зберігав ОСОБА_6 , з урахуванням маси наркотичного засобу, що він незаконно збув ОСОБА_7 , становить 8,7803 г.
В апеляції прокурор просить вирок скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину і особі засудженого внаслідок м'якості, а справу направити на новий судовий розгляд. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що суд помилково застосував ст.69 КК України за наявності лише однієї обставини, що пом'якшує його покарання, неправомірно звільнив його від відбування призначеного покарання з випробуванням на підставі ст.75 КК України, оскільки належним чином не врахував особу винного, який не працює, раніше вчинював злочин, пов'язаний з незаконним обігом наркотичних засобів, а також неправомірно звільнив засудженого від обов'язкового додаткового покарання у виді конфіскації майна.
Заслухавши доповідь судді, прокурора який підтримав апеляцію, обвинуваченого, який заперечив проти задоволення апеляції, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Винуватість ОСОБА_6 у незаконному придбанні, виготовленні та зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, у незаконному збуті особливо небезпечного наркотичного засобу, особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, за обставин, викладених у вироку, правильність кваліфікації його дій за ч.1 ст.309, ч.2 ст.307 КК України стверджуються матеріалами справи та не оспорюються сторонами у апеляційному порядку.
Покарання засудженому за кожен із злочинів визначено з дотриманням вимог ст.ст.50,65 КК України з урахуванням ступеню їх тяжкості, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання.
Доводи апеляції про неправомірність застосування ст.69 КК України при визначенні покарання за ч.2 ст.69 КК України на матеріалах справи не ґрунтуються, оскільки суд належним чином врахував позитивні дані про особу винного, наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, зокрема і незначний розмір предмету злочину, та прийшов до законного висновку про необхідність призначення ОСОБА_6 основного покарання нижчого від найнижчої межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.307 КК України, прийнявши при цьому до уваги положення ст.375 КПК України 1960 року.
Також у відповідності до вимог ст.70 КК України ОСОБА_6 визначено остаточне покарання за сукупністю злочинів за принципом поглинення більш суворим покаранням менш суворого.
При вирішенні питання про звільнення ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням у порядку ст.75 КК України судом враховані обставини, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, перебування на утриманні підсудного неповнолітньої дитини, його позитивну характеристику з місця проживання, тому висновок про можливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства є вірним.
Доводи апеляції про неправомірне звільнення ОСОБА_6 від відбування додаткового покарання у виді конфіскації майна не ґрунтуються на вимогах кримінального закону, так як за змістом ст.77 КК України у разі звільнення від відбування з випробуванням таке додаткове покарання не може бути застосоване.
Також, на думку колегії суддів, вимоги апеляції про направлення справи на новий судовий розгляд суперечать вимогам ст.374 КПК України 1960 року, яка не містить у якості підстав для такої дії неправильне застосування кримінального закону чи невідповідність призначеного покарання ступеню тяжкості вчиненого злочину і особі винного.
Порушень норм кримінально-процесуального законодавства, які б могли слугувати підставами для зміни чи скасування вироку колегією суддів не встановлено.
За таких обставин вирок є законним.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України 1960 року, п.п.11,15 розділу «Перехідні положення» КПК України 2012 року, колегія суддів,
Апеляцію прокурора залишити без задоволення, а вирок Бородянського районного суду Київської області від 20 грудня 2013 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
Суддя: Суддя: Суддя: