Провадження1-кп/258/266/14
№258/1099/14-к
Провадження № 1-кп/258/266/14
18.02.2014 року м. Донецьк
Кіровський районний суд м. Донецька у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_3 ,
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Донецька кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013050880004381 від 17.12.2013 року відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Донецька, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, маючого на утриманні малолітню дитину ОСОБА_5 25.11.2005 ІНФОРМАЦІЯ_2 , працюючого доглядачем кладовища «Лідієвське», раніше не судимого, зареєстрований та мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України,-
ОСОБА_4 , працюючи згідно наказу (розпорядження) начальника КП «Ритуальна служба м. Донецька» ОСОБА_6 № 175 від 08.09.2010 року, на посаді доглядача міського кладовища м. Донецька, зловживаючи своїм службовим становищем, в корисливих цілях, отримав неправомірну вигоду, в порушення посадової інструкції, затвердженою начальником КП «Ритуальна служба м. Донецька» ОСОБА_6 , згідно якої, на ОСОБА_4 було покладено наступні завдання, обов'язки та повноваження: на підставі поданих документів визначає і вказує місце поховання померлих громадян, проводить запис свідоцтва про смерть та інших даних, передбачених у книзі реєстрації померлих, оформляє договір-замовлення та свідоцтво про поховання померлого; здійснює контроль за похованням одиноких, невідомих, загиблих громадян (за наявності ділянок їх поховань); виробляє організацію в доступному місці інформації для населення з основними положеннями нормативних документів; визначає роботу прибиральникам території та землекопам, стежить за своєчасним виконанням робіт, технологій захоронення громадян, дотриманням охорони праці, трудової і виробничої дисципліни.
Використовуючи надане службове становище всупереч інтересам служби та діючи з корисливих мотивів, ОСОБА_4 , будучи службовою особою, в приміщенні сторожки кладовища «Лідієвське» м. Донецька, розташованого по вул. Кірова в Кіровському районі м. Донецька, отримав неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів готівкою від ОСОБА_7 за надання послуг, при наступних обставинах: 17.12.2013 року громадянка ОСОБА_7 , з метою поховання свого знайомого ОСОБА_8 , який не має родичів, звернулася до доглядача кладовища «Лідієвське» м. Донецька ОСОБА_4 . Останній пояснив, що фактично в даний час кладовище не функціонує і поховання не проводиться за відсутністю місць для могил, але в разі передачі грошових коштів у сумі 2500 гривень, могила буде надана на місці вже наявної покинутій могили, за надання послуг з поховання необхідна в обов'язковому порядку передоплата в повному обсязі.
З метою з'ясування фактичної вартості послуг з поховання, ОСОБА_7 звернулася в комунальне підприємство "Ритуальна служба міста Донецька", де їй повідомили, що кладовище «Лідієвське» міста Донецька функціонує і поховання відбуваються, при цьому вказали, що вартість послуг з поховання складе приблизно 850 гривень, а саме копка могили і разове прибирання по закінченню поховання.
19.12.2013 року приблизно о 16 годині 30 хвилин, ОСОБА_4 , в своєму службовому приміщенні сторожки кладовища «Лідієвське» м. Донецька, розташованого по вул. Кірова в Кіровському районі м. Донецька, будучи службовою особою, всупереч інтересам служби та діючи з корисливих мотивів, в порушення посадової інструкції затвердженої начальником КП «Ритуальна служба м. Донецька» ОСОБА_6 , отримав неправомірну вигоду у сумі 2500 гривень готівкою, від ОСОБА_7 за надання на місці вже наявної покинутої могили поховання. Після отримання неправомірної вигоди, при вищеописаних обставинах, був затриманий на місці злочину.
Вказані дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 368 КК України, як одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.
18 лютого 2014 року між прокурором прокуратури Кіровського району м. Донецька ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 укладено угоду про визнання винуватості.
Згідно з даною угодою прокурор та підозрюваний дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій підозрюваного за ч. 2 ст. 368 КК України, підозрюваний зобов'язався під час судового розгляду у повному обсязі сформульованої підозри беззастережно визнати свою винуватість у вчиненні даного кримінального правопорушення. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке підозрюваний повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн., та позбавлення права обіймати певні посади на строк один рік, а також отримана згода підозрюваного на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які роз'яснені підозрюваному.
Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України питання про можливість затвердження даної угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Відповідно до правил ст. ст. 468, 469 КПК України у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам, може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Прокурор в судовому засіданні, вважаючи, що при укладенні даної угоди дотримані вимоги і правила КПК та КК України, просив цю угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.
Обвинувачений в судовому засіданні також просив вказану угоду з прокурором затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому беззастережно визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, в обсязі підозри, дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобов'язання.
Злочин, у вчиненні якого обвинувачений беззастережно визнав себе винуватим, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, від якого потерпілих немає.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її не виконання, передбачені ст. 476 КПК України.
Зміст угоди про визнання винуватості відповідає вимогам ст. 472 КПК України.
Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим, її форма та зміст відповідають вимогам КПК та КК України, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження цієї угоди.
За таких обставин суд вважає доведеним в судовому засіданні те, що ОСОБА_4 скоїв одержання службовою особою неправомірної вигоди для себе чи третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища, а тому ці його дії кваліфікує за ч. 2 ст. 268 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_4 узгоджену сторонами угоди про визнання винуватості міру покарання.
Узгоджені сторонами угоди вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили слід залишити без змін.
Речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов не заявлено.
У відповідності з ч. 2 ст. 124 КПК України, документально підтверджені витрати на залучення експерта в сумі 391,20 грн. підлягають стягненню з обвинуваченого в доход держави.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 314, 373, 374 та 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 18 лютого 2014 року між прокурором ОСОБА_3 та підозрюваним ОСОБА_4 про визнання винуватості в кримінальному провадженні за № 12013050880004381 від 17.12.2013 року.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 368 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди покарання у вигляді штрафу в розмірі 1000 (тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17000,00 грн.) з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих функцій на підприємствах, установах і організаціях незалежно від форми власності строком на один рік.
Запобіжний захід ОСОБА_4 у виді особистого зобов'язання до набрання вироком законної сили залишити без змін
Речові докази по справі відсутні.
Цивільний позов у справі не заявлено.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати в сумі 391,20 грн.
Вирок може бути оскаржений з підстав передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Донецька протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя: ОСОБА_1