Рішення від 27.02.2014 по справі 201/13692/13-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/1476/14 Справа № 201/13692/13-ц Головуючий у 1 й інстанції - Демидова С. О. Доповідач - Куценко Т.Р.

Категорія 24

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2014 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого - Куценко Т.Р.

суддів - Демченко Е.Л., Волошина М.П.

при секретарі - Філіпповій К.Д.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську

цивільну справу за апеляційною скаргою

Комунального підприємства «Теплоенерго»

Дніпропетровської міської ради,

на рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2013 року, по справі за позовом Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради в листопаді 2013 року звернулося до суду з позовом до ОСОБА_2 і просив стягнути з відповідача на свою користь суму боргу по сплаті за теплопостачання, яка складає 15 979,88 грн. на р/р 26002231692001 в ПАТ КБ «Надра» м. Київа, МФО 380764, ЄДРПОУ 32688148, також стягнути судовий збір у розмірі 229,40 грн.

В обґрунтування своїх позивних вимог позивач посилається на те, що у період з жовтня 2006 року по жовтень 2013 року КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради надавало теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1, де відповідальним наймачем є ОСОБА_2, який з іншими членами сім'ї на підставі відкритого особового рахунку НОМЕР_1 повинні сплачувати за надані послуги щомісячно. Однак відповідач оплату за надані послуги здійснює не регулярно, в зв'язку з чим станом на 01 листопада 2013 року виникла заборгованість в сумі 15 979, 88 грн. Відповідач попереджався про наявність заборгованості, однак відмовляється добровільно погасити її. Тому позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість по сплаті за теплопостачання в розмірі 15 979, 88 грн. та судові витрати.

На підставі ст.ст. 64, 68 Житлового кодексу України, ст.ст. 267, 509, 525, 526 Цивільного кодексу України позивач просить стягнути з відповідача на його користь суму боргу по сплаті за теплопостачання, яка складає 15 979,88 грн., також стягнути судовий збір у розмірі 229,40 грн. (а.с.4).

Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 19 грудня 2013 року в задоволені позивних вимог КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради відмовлено (а.с.29-31).

З рішенням суду не погодився позивач КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради у повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права (а.с.38-40).

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду скасуванню, відповідно до ст.309 ЦПК України.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та є відповідальним наймачем.

КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради протягом попередніх опалювальних періодів з жовтня 2006 року по жовтень 2013 року надавало теплову енергію за адресою: АДРЕСА_1, де відповідальним наймачем є ОСОБА_2, який проживає на підставі відкритого особового рахунку НОМЕР_1, повинен сплачувати за надані послуги щомісячно. Відповідно до вимог ст. 20 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.6 ст. 19 ЗУ «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачання організації за фактично отриману теплову енергію.

Окрім того відповідачем в судовому засідання надано копію акту від 05 листопада 2007 року, відповідно до якого в АДРЕСА_1 батареї центрального опалення демонтовані. Вказаний акт складено начальником КЖЕП № 3 та майстром КЖЕП № 3. 09 вересня 2013 року відповідачем до КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради подано заяву про закриття рахунку по оплаті за теплову енергію в зв'язку з відключенням вказаної квартири від центрального опалення.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції помилково прийшов до висновку, що позовні вимоги КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради про стягнення заборгованості задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з нормою ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 68 ЖК України наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги. Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться, крім квартирної плати, за затвердженими в установленому порядку тарифами.

Відповідно до пункту 1 статті 1 Закону України «Про житлово -комунальні послуги» житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих приміщеннях, будинках і спорудах". Факт проживання відповідача в квартирі АДРЕСА_1 підтверджується листом від 29.08.2013 р. № 2918/6 головного управління ДМС України в Дніпропетровській обл., яким підтверджено реєстрацію ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 за вказаною адресою. Дані про те, що відповідач зареєстрований за іншою адресою, у зв'язку з чим не є споживачем комунальних послуг, в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до п. 26 Правил відключення споживачів від мережі централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у разі, коли технічна можливість такого відключення передбачена затвердженою органом місцевого самоврядування відповідно до Закону України «Про теплопостачання» схемою теплопостачання за умови забезпечення безперебійної роботи інженерного обладнання будинку та вжиття заходів щодо дотримання в суміжних приміщеннях вимог будівельних норм і правил з питань проектування житлових будинків, опалення, вентиляції, кондиціонування, будівельної теплотехніки, державних будівельних норм з питань складу, порядку розроблення, погодження та затвердження проектної документації для будівництва, а також норм проектування реконструкції та ремонту в частині опалення.

Згідно п. 25 Правил відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється в порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства. Порядком відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води при відмові споживачів від централізованого теплопостачання, затвердженим наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 22 листопада 2005 року № 4 установлено, що таке відключення відбувається на підставі рішення постійно діючої міжвідомчої комісії, створеної органом місцевого самоврядування або місцевим органом виконавчої влади та тільки після відповідного акта про відключення власник має право на припинення йому нарахувань за послуги теплопостачання з підстав його неотримання.

З матеріалів справи вбачається, що відсутні документи, які підтверджують, що відповідач при відключені житлового приміщення від мережі теплопостачання дотримався вимог вказаного Порядку і провів від'єднання на підставі рішення постійно діючої комісії та відповідного акта про відключення. Наявний в матеріалах справи акт від 05.11.2007 р. не може бути прийнятий до уваги, оскільки він складений без участі представника КП «Теплоенерго» та не відповідає затвердженій формі. Про те, що відключення квартири від системи ЦО є самовільним, відповідач був письмово повідомлений у відповіді на його звернення від 09.09.13 р.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради задовольнити та стягнути на його користь суму боргу по сплаті за теплопостачання, яка складає 15 979,88 грн.

Крім того, відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 229,40 грн.

Таким чином, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалите нове рішення про стягнення з ОСОБА_2 на користь КП «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради борг по сплаті теплопостачання в сумі 157979 грн. 88 коп., та судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп.

Керуючись ст.ст. 303, ст. 307, 309 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради - задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду м.Дніпропетровська від 19 грудня 2013 року - скасувати.

Позовні вимоги Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Теплоенерго» Дніпропетровської міської ради борг по сплаті теплопостачання в сумі 15979 грн. 88 коп., та судові витрати в сумі 229 грн. 40 коп.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з цього часу.

Судді :

Попередній документ
37366039
Наступний документ
37366041
Інформація про рішення:
№ рішення: 37366040
№ справи: 201/13692/13-ц
Дата рішення: 27.02.2014
Дата публікації: 03.03.2014
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Апеляційний суд Дніпропетровської області
Категорія справи: Цивільні справи (до 01.01.2019); Позовне провадження; Спори, що виникають із договорів; Спори, що виникають із договорів надання послуг