Провадження № 11-кп/774/150/14 Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія ст. 185 ч.3 КК України Доповідач - ОСОБА_2
2014 року лютого 18 дня Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
Головуючого-судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
за участю:
секретаря ОСОБА_5
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 на вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2013 року, яким засуджено
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпродзержинська, Дніпропетровської області, громадянина України, українця, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
по ст. 185 ч.3 КК України на 5 років позбавлення волі.
Вироком суду ОСОБА_8 визнано винним і засуджено за скоєння наступного злочину за таких обставин.
13 червня 2013 року, в невстановлений час, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи за попередньою змовою в групі з невстановленою особою, він отримав ключ від квартири АДРЕСА_2 , який йому передала невстановлена особа, з яких він зробив дублікат ключа від зазначеної квартири, з метою подальшого таємного викрадення чужого майна.
Реалізуючи свій злочинний умисел, він, 21 червня 2013 року, приблизно о 01 годині, маючи при собі заздалегідь підготовлений дублікат ключа, прибув до квартири АДРЕСА_2 , де діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою в групі з невстановленою особою, за допомогою дублікату ключа, відкрив вхідні двері, проник до приміщення зазначеної квартири, звідки таємно викрав чуже майно, яке належить потерпілому ОСОБА_9 , а саме:
- куртку жіночу з замши чорного кольору, вартістю 1 580 грн.,
- пальто жіноче, з тканини чорного кольору, комір з хутра чорно-сірого кольору, з поясом з атласу чорного кольору, вартістю 2 800 грн.,
- жіночу куртку з хутра чорного кольору, з металевою блискавкою і заклепками у два ряди по низу куртки, вартістю 5 400 грн.,
- шубу з хутра чорного кольору, з капюшоном з обрамленням навколо капюшона спереду і на рукавах жовто-чорного кольору, вартістю 7 900 грн.,
- годинник жіночий з металу жовтого кольору пластинами, з білим циферблатом в середині діаметром 1,5 см, вартістю 990 грн.,
- телевізор «Самсунг», вартістю 2 600 грн.,
- телевізор «Лібертон», вартістю 3 200 грн.,
- системний блок комп'ютера «НР», вартістю 2 300 грн.,
- монітор комп'ютерний «Самсунг», вартістю 2 100 грн.,
та інше майно, заподіявши матеріальну шкоду потерпілому ОСОБА_9 на загальну суму 40 000 гривень, після чого з викраденим майном зник з місця скоєння злочину, розпорядившись в подальшому викраденим на власний розсуд.
В апеляції захисник ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати, а кримінальне провадження направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду, вважаючи даний вирок незаконним та необґрунтованим з підстав невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, посилаючись на те, що судом постановлений вирок без дослідження доказів під час судового розгляду, не допитані свідки вказані в обвинувальному акті, залишився не перевірений той факт, що під час слідства його підзахисний перебував під тиском слідства, при обранні міри покарання суд не врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що помякшують покарання.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого ОСОБА_8 , який підтримав вимоги апеляції свого захисника в повному обсязі, захисника ОСОБА_7 , який підтримав вимоги своєї апеляції, думку прокурора, який просив залишити вирок суду без змін, обговоривши доводи апеляції, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновки суду про винність ОСОБА_8 у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю розглянутими в судовому засіданні доказами, а саме:
- показами обвинуваченого ОСОБА_8 , який свою вину визнав частково, пояснив суду, що він не вчиняв крадіжку речей з квартири АДРЕСА_2 . Обвинувачений вважає причетними до вказаного злочину, своїх знайомих ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та малознайомого ОСОБА_12 , з якими орендував житло в м. Дніпропетровську. Про те, що крадіжку скоїли дівчата, йому відомо зі слів ОСОБА_12 . Де зараз можуть перебувати всі зазначені ним особи йому не відомо. З метою допомогти ОСОБА_10 уникнути кримінальної відповідальності за скоєний злочин, він добровільно видав працівникам міліції викрадені речі, які знайшов в орендованій ним квартирі;
- показами потерпілого ОСОБА_9 , який суду пояснив, що він познайомився з дівчиною на ім'я ОСОБА_13 , домовились про зустріч. Дівчину він привів до своєї квартири АДРЕСА_2 , 13 червня 2013 року, разом ще з двома подругами. В той час, коли вони знаходились з ОСОБА_13 вдвох, інші дві дівчини вільно переміщалися по квартирі, кілька разів виходили до магазину. Після того, зранку 22 червня 2013 року, він повернувся до своєї квартири, де побачив, що викрадено майно, на загальну суму 40 000 гривень, при цьому двері квартири не були ушкоджені;
- показами свідка ОСОБА_14 , який суду пояснив, що 21 червня 2013 року, саме обвинувачений передав йому для подальшої реалізації викрадене майно - два телевізори, системний блок комп'ютера з монітором, які він продав на ринку.
- протоколом одночасного допиту осіб, під час якого обвинувачений ОСОБА_8 підтвердив викладені пояснення свідка ОСОБА_14 (а.с.70-72);
- протоколом одночасного допиту осіб, під час якого свідок ОСОБА_15 пояснила, що саме обвинувачений разом з малознайомою особою на ім'я ОСОБА_13 , при викладених обставинах вчинили крадіжку чужого майна, із квартири АДРЕСА_2 , при цьому обвинувачений підтвердив покази зазначеного свідка (а.с.76-79);
- протоколом проведення слідчого експерименту, під час якого обвинувачений ОСОБА_8 добровільно вказав дату, місце та спосіб вчинення крадіжки з квартири потерпілого (а.п.89-100);
- протоколом огляду місця вчинення злочину - квартири АДРЕСА_2 , де зафіксовано сліди скоєння злочину (а.с.19-23);
- протоколом огляду викрадених речей, що були видані обвинуваченим ОСОБА_8 , які визнані речовими доказами по кримінальному провадженню та впізнані потерпілим згідно протоколу (а.с. 43-49), та повернуті йому для подальшого зберігання;
- іншими доказами у справі.
Всі досліджені докази суд вважає допустимими, належними та достовірними.
Судом правильно встановлено фактичні обставини справи і зроблений обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_8 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, у якому він свою вину визнає частково.
Суд правильно оцінив зібрані докази по справі та вірно кваліфікував дії засудженого за ст.185 ч. 3 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчиненому за попередньою групою осіб, поєднаному з проникненням у житло.
Доводи обвинуваченого про те, що судом була допущена не повнота судового слідства та істотно порушені норми кримінального процесуального законодавства, а також право на захист, колегія суддів розцінює, як надумані. Із матеріалів кримінального провадження та звукозапису судового засідання випливає, що впродовж судового засідання були допитані всі свідки та досліджені всі докази по справі.
Суд правильно встановив фактичні обставини злочину і зробив обґрунтований висновок про доведеність вини ОСОБА_8 у вчиненні вказаного злочину, які підтверджуються у справі ретельно дослідженими судом доказами.
Що стосується покарання, призначеного засудженому, то воно назначено судом з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, обставин, які пом'якшують покарання, а також обтяжуючих покарання обставин.
При призначенні покарання суд першої інстанції врахував належним чином ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до категорії тяжких злочинів, особу засудженого, який раніше був не судимий, відшкодував завдану матеріальну шкоду в повному обсязі, однак вірно зазначив, що виправлення обвинуваченого можливе тільки в умовах ізоляції від суспільства.
Відповідно ст. 65 КК України при призначенні покарання за вчинення злочинів суд врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
В зв'язку з цим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, правильно прийшов до висновку про необхідність призначення ОСОБА_8 покарання у виді позбавлення волі, яке за своїм видом та розміром є обґрунтованим, справедливим та достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових злочинів і не знаходить підстав для задоволення апеляції засудженого щодо скасування вироку районного суду.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 29 листопада 2013 року відносно ОСОБА_8 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена і на неї може бути подана касаційна скарга у Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з моменту проголошення, а засудженим, який перебуває під вартою, - в той же строк з дня вручення йому копії ухвали безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Судді: