Справа № 11/774/99/ 14 Головуючий в суді 1 інстанції ОСОБА_1
Категорія ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України Доповідач суддя II інстанції ОСОБА_2
Іменем України
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
Головуючого судді: ОСОБА_2
Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
За участю прокурора: ОСОБА_5
розглянула 27 лютого 2014 року у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_6 на вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2013 року.
Цим вироком:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженка м. Першотравенська Дніпропетровської області, українка, громадянка України, освіта середньо-технічна, незаміжня, не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судима: - 25.08.1998 року Першотравенським міським судом за ч.2 ст. 143, ст. 45 КК України до 2 років позбавлення волі умовно, з випробувальним терміном 1 рік, штраф 850 гривень; - 23.04.1999 року Першотравенським міським судом за ч.3 ст.140 КК України до 4 років позбавлення волі, ст. 43 КК України частково приєднано покарання у вигляді 6 місяців за вироком від 25.08.1998 року, загальний строк 4 роки 6 місяців позбавлення волі. Звільнена 22.03.2002 року умовно-достроково, не відбутий строк 1 рік 4 місяці 8 днів,
засуджена: - за ч.2 ст. 185 КК України до 1 (одного) року позбавлення волі;
- за ч.3 ст. 185 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, до 1 (одного) року 2 місяців позбавлення волі;
- за ч.2 ст. 309 КК України, з застосуванням ст. 69 КК України, до 1 (одного) року 1 місяця позбавлення волі.
На підставі ч.1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у вигляді 1 (одного) року 2 місяців позбавлення волі.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано не відбуте покарання призначене вироком Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 23 квітня 1999 року і остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у вигляді 1 (одного) року 5 місяців позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_7 в рахунок відшкодування шкоди 400 гривень.
Як випливає з вироку суду, ОСОБА_6 , засуджена за вчинення злочину при наступних обставинах.
25 липня 2002 року близько 18 години 45 хвилин ОСОБА_6 , проходячи біля будинку №10 по вул. Гагаріна м. Першотравенська Дніпропетровської області, на землі виявила газетний згорток з наркотичним засобом «марихуана» (висушена) вагою 10,0 гр. В результаті чого у ОСОБА_6 виник умисел спрямований на незаконне, повторне придбання і зберігання наркотичних засобів для особистого вживання, без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне, повторне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_6 взяла виявлений на землі, біля будинку АДРЕСА_2 , газетний згорток з наркотичним засобом «марихуана» (висушена) вагою 10,0 гр. і поклала собі у сумочку, яка була при ній, де із вказаного часу зберігала при собі, тобто незаконно повторно придбала і зберігала наркотичний засіб при собі, для особистого вживання без мети збуту.
25 липня 2002 року о 20 годині 00 хвилин ОСОБА_6 біля будинку №1 по вул. Горького м. Першотравенська Дніпропетровської області була зупинена працівниками міліції і запрошена в Першотравенський МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області по вул. Жовтневій, 33, де у неї в кабінеті №5 у присутності понятих було виявлено та вилучено газетний згорток з подрібненою речовиною рослинного походження зеленого кольору вагою 10,0 гр, яка згідно висновку хімічної експертизи №2369 від 07 серпня 2002 року є особливо небезпечним наркотичним засобом марихуана /канабіс/ (висушена) вагою 10,0 гр, яку ОСОБА_6 незаконно повторно придбала і зберігала при собі, для особистого вживання, без мети збуту.
Крім того ОСОБА_6 19 серпня 2002 року близько 09 години 00 хвилин, проходячи біля будинку АДРЕСА_2 , на землі виявила медичний шприц ємкістю 20,0 мл з наркотичним засобом «опій ацетильований» об'ємом 6,4 мл. В результаті чого у ОСОБА_6 виник намір спрямований на незаконне повторне придбання і зберігання наркотичних засобів для особистого вживання без мети збуту.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне повторне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту, ОСОБА_6 взяла виявлений на землі, біля будинку №2 по вул. Гагаріна м. Першотравенська Дніпропетровської області медичний шприц ємкістю 20,0 мл з наркотичним засобом «опій ацетильований» об'ємом 6,4 мл і поклала собі у сумочку, яка була при ній, де із вказаного часу зберігала при собі, тобто незаконно повторно придбала і зберігала наркотичний засіб при собі, для особистого вживання без мети збуту.
19 серпня 2002 року о 15 годині 40 хвилин ОСОБА_6 біля будинку №5 по вул. Горького м. Першотравенська Дніпропетровської області була зупинена працівниками міліції і запрошена до Першотравенського МВ ГУМВС України в Дніпропетровській області по вул. Жовтневій, 33, де у неї в кабінеті №5 у присутності понятих було виявлено та вилучено медичний шприц ємкістю 20,0 мл з рідиною коричневого кольору об'ємом 6,4 мл, яка згідно висновку хімічної експертизи №421 від 07 вересня 2002 року, містить наркотично активні алкалоїди опію, а також їх ацетильовані похідні і є опієм ацетильованим, який віднесений до особливо небезпечного наркотичного засобу опій, кількість якого в перерахунку на суху речовину становить 0,26 гр, яку ОСОБА_6 незаконно повторно придбала і зберігала при собі для особистого вживання без мети збуту.
Крім того, ОСОБА_6 23 вересня 2002 року, в денний час, перебуваючи в гостях у квартирі АДРЕСА_3 , що належить ОСОБА_8 , побачила в тумбочці зали квартири відеомагнітофон «LG» з пультом дистанційного керування до нього вартістю 670 гривень, який належав господині квартири ОСОБА_8 . Після чого у ОСОБА_6 виник намір на вчинення крадіжки зазначеного відеомагнітофона з пультом дистанційного керування до нього.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 23 вересня 2002 року близько 16 години 00 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_3 , з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, скориставшись, що господиня квартири була на кухні, шляхом вільного доступу, умисно, таємно, повторно викрала з тумбочки в залі квартири відеомагнітофон «LG» з пультом дистанційного керування до нього. Після чого з місця злочину зникла. Викрадене ОСОБА_6 звернула у свою власність і розпорядилася ним на власний розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_8 матеріальної шкоди на суму 670 гривень.
Крім того ОСОБА_6 наприкінці жовтня 2002 року у вечірній час, точної дати і час досудовим слідством не встановлено, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , де вона тимчасово проживала, що належить ОСОБА_9 , побачила в коридорі квартири на вішалці жіночу шкіряну куртку коричневого кольору, вартістю 180 гривень і пальто жіноче чорного кольору вартістю 220 гривень, які належали господині квартири ОСОБА_9 . Після чого у ОСОБА_6 виник намір на вчинення крадіжки зазначених речей, а саме: жіночої шкіряної куртки коричневого кольору та жіночого пальто чорного кольору.
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 наприкінці жовтня 2002 року, точна дата досудовим слідством не встановлено, близько 21 години 15 хвилин, перебуваючи в квартирі АДРЕСА_4 , з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, скориставшись, що господиня квартири ОСОБА_9 зі своїм чоловіком ОСОБА_10 перебували в спальній кімнаті квартири, шляхом вільного доступу, умисно таємно, повторно викрала з вішалки в коридорі квартири шкіряну куртку коричневого кольору і пальто жіноче чорного кольору, після чого з місця злочину зникла. Викрадене ОСОБА_6 звернула в свою власність і розпорядилася ним на власний розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_9 матеріального збитку на загальну суму 400 гривень.
Крім того, ОСОБА_6 01 листопада 2002 року близько 00 годин 00 хвилин, оскільки у неї не було на даний час одягу, вирішила взяти речі у своєї рідної сестри ОСОБА_11 і попрямувала до неї додому за адресою: АДРЕСА_5 . Вона постукала у двері, але їй ніхто не відкрив, після чого у ОСОБА_6 виник намір на проникнення в цю квартиру й вчинення крадіжки одягу, що належить ОСОБА_11 .
Реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_6 01 листопада 2002 року близько 00 години 30 хвилин, шляхом вибивання ногами вхідних дверей проникла в квартиру АДРЕСА_6 , де з корисливих мотивів, переслідуючи мету наживи, умисно, таємно, повторно викрала з плательної шафи в залі квартири речі: жіночу шкіряну куртку коричневого кольору вартістю 100 гривень, чоловічий светр бежевого кольору з орнаментом вартістю 40 гривень, жіночий піджак чорного кольору вартістю 100 гривень, жіночий піджак сірого кольору вартістю 35 гривень, сарафан чорного кольору вартістю 40 гривень, шовкову сукню чорно-білого кольору вартістю 30 гривень, жіночі черевики чорного кольору вартістю 60 гривень, жіночі літні босоніжки вартістю 70 гривень, тканину 4,5 м вартістю 30 гривень, літню сукню сірого кольору вартістю 25 гривень, літню сукню зеленого кольору вартістю 20 гривень, блузку білого кольору вартістю 28 гривень, фотоапарат «Кодак» вартістю 50 гривень, рушник жовтого кольору вартістю 7 гривень, два пивні кухлі вартістю по 15 гривень кожний, на загальну суму 30 гривень, після чого з місця злочину зникла. Викрадене ОСОБА_6 звернула у свою власність і розпорядилась ним на власний розсуд, чим заподіяла потерпілій ОСОБА_11 матеріальний збиток на загальну суму 665 гривень.
В апеляції:
- засуджена ОСОБА_6 , не оспорюючи фактичні обставини справи та кваліфікацію її дій, просить вирок суду змінити, через невідповідність призначеного покарання тяжкості вчинених злочинів та особі засудженого, та призначити їй покарання: за ст. ст. 69, 70, 72, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України у вигляді штрафу на користь держави, або застосувати до призначеного їй покарання за ст. 69, ст. 70, 71, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України у вигляді позбавлення волі строком один рік п'ять місяців положення ст. 75 КК України, звільнивши її від відбування покарання з випробуванням, та покласти на неї обов'язки, передбачені ст. 76 КК України. В обґрунтування своїх апеляційних вимог засуджена посилається на те, що вона повністю визнала свою вину в скоєних злочинах, щиро розкаялася, активно сприяла в їх розкритті, добровільно відшкодувала спричинену шкоду потерпілим, за місцем проживання характеризується задовільно, знаходиться на диспансерному обліку у зв'язку з тяжкими захворюваннями, знаходиться на АРТ-терапії, яка їй життєво необхідна. Зазначає, що злочини нею були скоєні у 2002 році, після чого, вона вела правильний соціальний образ життя, не порушувала громадський порядок, не скоювала взагалі ніяких правопорушень, ані адміністративних, ані кримінальних.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду,засуджену, яка підтримала свою апеляцію, міркування прокурора, який не підтримав апеляцію і вважав за необхідне вирок суду в частині призначеного покарання засудженій залишити без зміни, перевіривши матеріали справи в межах апеляції, обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 365 КПК України (в редакції 1960 року), вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом в межах апеляції. Висновок суду першої інстанції про фактичні обставини справи, які не оспорювалися і стосовно яких відповідно до вимог ч.3 ст. 299 КПК України (в редакції 1960 року) докази не досліджувалися, не перевіряються.
Як випливає з протоколу судового засідання і матеріалів кримінальної справи, при розгляді справи по суті, визначаючи обсяг доказів, що підлягають дослідженню і порядок їх дослідження, суд, за згодою ОСОБА_6 та інших учасників судового розгляду (т.2 а.с.223), відповідно до ст. 299 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи та розміру цивільного позову, які ніким не оспорюються.
Засудженій ОСОБА_6 було роз'яснено зміст цієї норми закону, про що свідчить її заява. (т.2 а.с.217)
Відповідно до ст. 299 КПК України (в редакції 1960 року) ОСОБА_6 , як, особа, яка погодилася на таку процедуру розгляду справи, не вправі оскаржувати фактичні обставини справи і розмір цивільного позову в апеляційному порядку.
Суд правильно кваліфікував дії засудженої ОСОБА_6 за ч.2 ст. 309, ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185 КК України - як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту вчинене повторно; як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно; як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням у житло.
Що стосується доводів апеляції засудженої ОСОБА_6 щодо невідповідності призначеного їй покарання ступеню тяжкості скоєних нею злочинів, колегія суддів вважає їх необґрунтованими.
Так, відповідно до ст. 50 КК України, виходячи з принципів законності, справедливості, обгрунтованості та індивідуалізації покарання, метою покарання засудженого є його виправлення та запобігання вчиненню нових злочинів.
Призначаючи ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України, суд першої інстанції в повній мірі врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, які відносяться до категорії тяжкого злочину та злочинів середньої тяжкості, обставини, які обтяжують покарання судом першої інстанції не встановлено, до пом'якшуючих обставин суд відніс: щире каяття, часткове відшкодування заподіяної шкоди, а також дані про особу засудженої, яка за місцем проживання характеризується задовільно, не працює, знаходиться на диспансерному обліку у зв'язку з захворюваннями: туберкульоз; ВІЧ; хронічний гепатит «С»; енцефалопатія, знаходиться на АРТ-терапії, яка їй життєво необхідна, крім того, суд врахував, що засуджена ОСОБА_6 з 07 листопада 2003 року до 03 вересня 2012 року знаходилася в розшуку.
Тому підстав для зміни виду та розміру покарання, а також застосування до засудженої положень ст. 75 КК України, з підстав, зазначених в апеляції останньої, колегія суддів не вбачає, та вважає що саме таке покарання, призначене судом першої інстанції, буде необхідним та достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження нових злочинів.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), судова палата,
Апеляцію засудженої ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Вирок Першотравенського міського суду Дніпропетровської області від 09 грудня 2013 року щодо ОСОБА_6 засудженої за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 309 КК України залишити без змін.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4