Справа: № 22-а-14869/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В.
Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
22 квітня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Горбань Т.І., Мамчура Я.С.
при секретарі: Бадріашвілі К.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2008 року у справі за його позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, третя особа Головне управління Міністерства внутрішніх справ у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій щодо відмови в перерахунку пенсії, зобов'язання здійснити перерахунок раніше призначеної пенсії з врахуванням надбавки за безперервну службу, премії в розмірі 33,3 %; стягнення невиплаченої пенсії з 20.09.2005 року по 01.04.2007 року.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2008 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про задоволення позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до постановлення незаконного рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на апеляційну скаргу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 проходив військову службу в органах внутрішніх справ з 21.03.1972 року по 07.06.1986 року.
07.06.1986 року позивач був звільнений з військової служби, в зв'язку з чим на момент звільнення має вислугу років: 14 років 2 місяці 16 днів.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 26.09.2006 року було задоволено позов ОСОБА_1 до Головного Управління МВС України в м. Києві, а саме: визнано дії ГУ МВС України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років позивачу незаконними, визнано ОСОБА_1 таким, що підпадає під дію Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» (в редакції Закону України від 04 липня 2002 року), зобов'язано ГУ МВС України в м. Києві призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», яка набрала законної сили згідно ухвали Апеляційного суду міста Києва від 12.12.2006 року.
Суд першої інстанції в своєму рішенні прийшов до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.
Колегія суддів повністю погоджується з з такою правовою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (зі змінами та доповненнями (далі Закон)), пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, та у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 7 постанови КM від 17.07.1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» встановлено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення:
відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії.
Таким чином, зазначеними нормами права визначено, що грошове забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб складається з основних видів (окладу за штатною посадою, окладу за військове або спеціальне звання та процентної надбавки за вислугу років) і додаткових, що надаються щомісяця (надбавки за вчене звання і науковий ступінь, кваліфікацію та умови служби), а також премії.
При призначенні пенсії основні види грошового забезпечення враховуються в установленому розмірі за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням, а додаткові види грошового забезпечення - середньомісячної їх суми за 24 або 60 календарних місяців.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що запроваджені зазначеним Указом Президента нові щомісячні надбавки до грошового забезпечення військовослужбовців є додатковим видом грошового забезпечення за умови служби.
Те, що їх розмір визначено у відсотках від окладів грошового забезпечення та надбавки за вислугу років, тобто основних видів грошового забезпечення, не свідчить, що вони є складовими цих основних видів.
Такого висновку дійшов і Верховний Суд України в своїй постанові від 01.11.2006 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 594 «Деякі питання грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу у 2007 році» від 28.03.2007 року Міністерству оборони, Міністерству внутрішніх справ, Міністерству з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Міністерству транспорту та зв'язку, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації, Службі безпеки, Службі зовнішньої розвідки, Адміністрації Державної прикордонної служби, Державному департаменту з питань виконання покарань і Управлінню державної охорони було дозволено здійснювати у поточному році, починаючи з 1 квітня преміювання військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу (насамперед осіб рядового, сержантського та старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, осіб рядового, молодшого та середнього начальницького складу та осіб молодшого офіцерського складу) понад встановлений законодавством розмір у межах видатків, передбачених для грошового забезпечення у 2007 році.
Граничні розміри премій, які можуть бути виплачені військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, встановлюються керівниками зазначених органів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 року № 594 не змінює діючі норми законодавства в частині розміру фонду преміювання і розмірів премій для обчислення пенсії військовослужбовців.
Слід також відмітити, що Департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 29.05.2007 року № 248/6П426-Д у зв'язку з численними зверненнями пенсіонерів - колишніх військовослужбовців та членів їхніх сімей щодо проведення перерахунку пенсії проінформував про опрацювання Мінпраці, Мінфіном, Мін'юстом, Мінекономіки, Міноборони, МВС, СБУ та Пенсійним фондом питання щодо наявності правових підстав для проведення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням з 1 квітня 2007 року граничних розмірів премій військовослужбовцям. Вищезазначені органи вважають, що підстав для здійснення перерахунку пенсій військовослужбовцям та членам їхніх сімей не вбачається, оскільки постанова Кабінету Міністрів України від 28.03.2007 № 594 не вносить змін до інших правових актів у частині розміру фонду преміювання.
Кабінет Міністрів України 07.11.2007 року скасував свою постанову № 594, тобто на даний час постанова, на яку посилається позивач як на підставу для перерахунку пенсії взагалі втратила чинність.
14.04.2007 року, дійсно Міністром оборони України було видано наказ № 175 «Про встановлення граничних розмірів премій військовослужбовцям Збройних Сил України». Відповідно до даного нормативно-правового акту з 01.04.2007 року введені в дію збільшені граничні розміри премії, яка була виплачена у відсотках від грошового забезпечення військовослужбовцям, виходячи з посадових окладів і стажу безперервної військової служби. Проте, судом першої інстанції не враховано п. 4 цього ж Наказу, відповідно до якого, граничні розміри військовослужбовцям затверджені з 01.04.2007 року у межах видатків на грошове забезпечення на 2007 рік.
Наведене дає підстави апеляційній інстанції прийти до однозначного висновку, що даний законодавчий акт не може слугувати підставою для перерахунку пенсії у бік збільшення, оскільки він, крім того, ще й носить тимчасовий характер.
Відповідно до методичних рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу, затверджених Міністром внутрішніх справ України 30.06.2005 року, грошове забезпечення - посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням, надбавка за вислугу років, 100-відсоткова надбавка (виплата цих видів проводиться незалежно від можливостей бюджетного фінансування), інші додаткові види грошового забезпечення: надбавки, підвищення, доплати, преміювання тощо (які мають право установлювати керівники органів і підрозділів внутрішніх справ у межах фонду оплати праці).
Відповідно до ст. 105 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», умови оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, а також умови грошового забезпечення військовослужбовців (осіб рядового і начальницького складу) затверджуються виключно Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно ст. 63 Закону, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій, у розмірах, встановлених законодавством.
Подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, призначених відповідно до згаданого вище Закону, регулюються Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 року. Даний порядок погоджено, зокрема, з Міністерством оборони України.
Розміри премій для військовослужбовців встановлені такими нормативно-правовими актами: Указами Президента України від 04.10.1996 № 925, № 926, постановою Кабінету Міністрів від 22.05.2000 р. № 829 «Про грошове забезпечення військовослужбовців», згідно яких преміювання військовослужбовців здійснюється в межах фонду преміювання, створеного у розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення. Розмір премії 33,3 % місячного грошового забезпечення було визначено Положенням про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, яке було затверджено Міністерством оборони 05.03.2001 № 75 та зареєстровано в Міністерстві юстиції 20.03.2001 р. за № 251/5442. Положення було розроблено на виконання постанови Кабінету Міністрів від 22.05.2000 р. № 829. Зазначений розмір премії не змінився.
Відповідно до положень методичних рекомендацій про порядок застосування нормативно-правових актів з питань грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу, затверджених Міністром внутрішніх справ України 30.06.2005 року керівники органів внутрішніх справ у межах асигнувань, що виділяються на утримання цих органів, мають право установлювати та виплачувати особам рядового і начальницького складу надбавки та доплати.
Преміювання осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ провадиться відповідно до їх особистого внеску в загальні результати роботи у відсотках до місячного грошового забезпечення в межах фонду преміювання, створеного в розмірі чотиримісячного фонду грошового забезпечення, без обмеження індивідуальних премій максимальними розмірами. Місячний фонд преміювання становить 33,3% грошового забезпечення.
Як підтверджено матеріалами пенсійної справи позивача № НОМЕР_1 відповідач визначав розмір пенсії за вислугу років ОСОБА_1, виходячи з розміру грошового забезпечення, яке отримував останній. Грошове забезпечення останнього обчислюється з урахуванням посадового окладу, окладу за спеціальне звання (лейтенант міліції), відсоткової надбавки за вислугу років 25%, надбавки 100%, особливих умов служби 50%.
Таким чином, апеляційна інстанція приходить до аналогічного з судом першої інстанції висновку, що позивач не одержував надбавки та преміювання за особисті внески в загальні результати роботи органів внутрішніх справ, відповідні надбавки та преміювання керівниками органів внутрішніх справ йому не призначалися, відповідні накази не видавалися, тобто надбавки та преміювання не можуть входити до розміру грошового забезпечення ОСОБА_1 в зв'язку з їх відсутністю. Саме з цих підстав останні не були відповідно враховані відповідачем при обчисленні розміру пенсії за вислугу років.
З врахуванням вищевикладених обставин суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги щодо здійснення перерахунку пенсії з урахуванням надбавки за безперервну службу в органах внутрішніх справ та премії в розмірі 33,3 % задоволенню не підлягають.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 15 квітня 2005 року “Про окремі питання застосування судами законодавства про пенсійне забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби), осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб” п. 8 законодавство з питань пенсійного забезпечення, яке діяло до 1 січня 2005 року, не передбачало можливість перерахунку раніше призначених пенсій у зв'язку із запровадженням після звільнення військовослужбовців та осіб, які мають право на пенсію за Законом, нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, яких вони не отримували під час служби, а також премій. Закон України «Про внесення змін до ст. 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу внутрішніх справ та деяких інших осіб», котрий набув чинності з 1 січня 2005 року, немає зворотної сили, тому вимоги щодо перерахування пенсії з урахуванням запроваджених після звільнення зі служби нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премій за минулий час до 1 січня 2005 року задоволенню не підлягають.
Щодо вимоги позивача про перерахунок пенсії, не нарахованої раніше та виплати грошового забезпечення за період з 20.09.2005 року по 01.05.2007 року на підставі рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 26.09.2006 року, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне:
Як вже зазначалось вище, постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 26.09.2006 року було задоволено позов ОСОБА_1 до Головного Управління МВС України в м. Києві, саме: визнано дії ГУ МВС України в м. Києві щодо відмови в призначенні пенсії за вислугу років позивачу незаконними, визнано ОСОБА_1 таким, що підпадає під дію Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб»,, зобов'язано ГУ МВС України в м. Києві призначити йому пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб», яка ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 12.12.2006 року залишена без змін. Тобто зазначеними рішеннями не встановлено період, з якого необхідно вчинити зазначені дії. Таким чином, суд першої інстанції правомірно зауважив, що для належного визначення цього питання у відповідності до ст. 170 КАС України позивачу необхідно звернутися до суду про роз'яснення даного судового рішення.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивачу правомірно нарахована пенсія без врахування премії 33,3 % та надбавки за безперервну службу, які як під час проходження служби, так і при звільненні не виплачувалися, а тому не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги та залишає постанову суду першої інстанції без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 - відмовити.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді: