Справа №-22-а-14872/08
Головуючий у 1 інстанції Кротюк О.В. Суддя доповідач Федорова Г.Г.
29 квітня 2009 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Суддів: при секретарі:
Федорової Г.Г., Глущенко Я.Б., Коротких А.Ю. Демченко Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов'язання перерахувати та виплатити підвищення до пенсії,-
В вересні 2007 року ОСОБА_1. звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до ГУ ПФ України в м. Києві про зобов'язання перерахувати та виплатити підвищення до пенсії за 2005 рік у розмірі 13107,72 коп.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 17.01.2008 року позов задоволено частково.
ГУ ПФ України в м. Києві зобов'язано здійснити на користь позивача перерахунок додаткової пенсії за 2005 рік з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік».
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, ГУ ПФ України в м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, які з'явились до суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є інвалідом війни ІІ групи, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с.5).
Статтею 13 Закону України (в редакції до 01.01.2006року) «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що інвалідам війни II групи, пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищуються в розмірі 350 процентів мінімальної пенсії за віком.
03.01.2002 року Кабінетом Міністрів України було прийнято постанову «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету» №1 (далі постанова №1). Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин положень постанови №1, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із положеннями ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру підвищення пенсії позивачу застосуванню підлягають норми Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
В свою чергу, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» передбачено, що розмір підвищень пенсії має обраховуватись у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком. При цьому, саме Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлює, пенсією за віком та її мінімальний розмір.
З огляду на зазначене, при розрахунку суми підвищення до пенсії до 01.01.2006 року, відповідач мав керуватися положеннями Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів погоджується з тим, що для розрахунку підвищень до пенсії у відповідності до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» необхідно виходити з соціальної категорії «мінімальна пенсія за віком», але з огляду на відсутність її грошового розміру, потрібно керуватись положеннями Законів України «Про прожитковий мінімум» та «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2005 рік», а саме з 332 гривень прожиткового мінімуму на особу, яка втратила працездатність.
Відтак, зважаючи на вищенаведене, право позивача на отримання підвищеної пенсії до 01.01.2006 року дійсно було порушено відповідачем.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві слід залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2008 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України,
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 січня 2008 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.
Головуючий: Судді:
_____________________ Г.Г. Федорова _____________________ Я.Б. Глущенко _____________________ А.Ю. Коротких