07.02.2014 103/2066/13-а
07 лютого 2014 року Бахчисарайський районний суд Автономної Республіки Крим в складі: головуючого судді Атаманюка Г.С., при секретарях Оленіній Д.Д., Ястребовій В.Є.,
за участю позивача ОСОБА_1, його представника ОСОБА_2, прокурора Миронець Вікторії Володимирівни, представників відповідачів - Старостюка Олександра Олександровича, Захарової Тетяни Сергіївни, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахчисараї справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим, Бахчисарайського РВ ГУ ДМС України в АР Крим, Державної казначейської служби України про визнання противоправною бездіяльність, про зобов'язання вчинити певні дії та про відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим, Бахчисарайського РВ ГУ ДМС України в АР Крим, Державної казначейської служби України про визнання противоправною бездіяльність, про зобов'язання вчинити певні дії та про відшкодування моральної шкоди, мотивуючи позов тим, що він звертався до Бахчисарайського РВ ГУ ДМС України в АР Крим з заявою про видачу йому закордонного паспорту. Але 26 березня 2013 року він отримав письмову відповідь про те, що видати йому закордонний паспорт не представляється можливим, оскільки згідно вироку Ялтинського міського суду АР Крим від 07 червня 2004 року на нього покладений обов'язок відшкодувати заподіяну злочином матеріальну шкоду, а тому, відповідно до положень Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», а також Постанови Кабінету Міністрів України № 231 від 31 березня 1995 року, до виконання ним цивільно-правових зобов'язань, покладених судом, видати паспорт не представляється можливим. З даним рішенням позивач не згоден, оскільки відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ може бути пред'явлений до виконання протягом одного року з моменту його видачі. На теперішній час на виконанні ВДВС Бахчисарайського РУЮ відсутні будь-які виконавчі документи про стягнення з нього коштів, в тому числі, за вироком Ялтинського міського суду від 07 червня 2004 року. Крім того, позивач вважає, що відповідачем - Бахчисарайським РВ ГУ ДМС України в АР Крим порушений порядок вирішення заяви про видачу закордонного паспорту, оскільки відповідач не прийняв рішення, а обмежився письмовою відповіддю. Даною бездіяльністю йому заподіяна моральна шкода, яка виразилася в тому, що він був вимушений переживати, нервувати і розмір відшкодування він оцінює в сумі 2000 гривень, яку просить стягнути з Державної казначейської служби України.
У судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві.
Представник відповідача - Бахчисарайського РВ ГУ ДМС України в АР Крим позов не визнав, пояснивши, що позивачу було відмовлено у видачі закордонного паспорту у зв'язку з існуючою заборгованістю за вироком суду, що не суперечить нормам діючого законодавства. ОСОБА_1 були роз'яснені причини відмови у видачі закордонного паспорту, з якими він погодився і сам написав заяву про відкладення розгляду його питання до врегулювання виниклих цивільно-правових відносин.
Прокурор та представник відповідача - Державної казначейської служби України позов не визнали з тих підстав, що на їхню думку позивачу правомірно відмовлено у видачі закордонного паспорту у зв'язку з існуючими цивільно-правовими зобов'язаннями про відшкодування заподіяної злочином матеріальної шкоди. Тому підстав для задоволення позову в частині відшкодування моральної шкоди також немає.
У відповідності із ст.11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; не інакше як за позовною заявою і не може виходити за межи позовних вимог і на підставі представлених сторонами доказів, а ст.71 КАС України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини справи, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Виходячи із засад змагальності сторін, меж судового розгляду, обов'язку сторін щодо доведення та подання доказів, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що вироком Ялтинського міського суду АР Крим від 07 червня 2004 року ОСОБА_1 був засуджений за ч. 4 ст. 185, ч. 3 ст. 357, ч. 2 ст. 199, ст. 15 - ч. 2 ст. 199 КК України до 6 років позбавлення волі, а також з нього та ОСОБА_5 стягнуто на користь потерпілої ОСОБА_6 в солідарному порядку 5295 гривень (а.с. 16-47).
Виконавчі листи Ялтинського міського суду АР Крим про стягнення з ОСОБА_1 на користь держави судових витрат та відшкодування заподіяної ОСОБА_6 матеріальної шкоди були направлені до місця відбування ОСОБА_1 покарання та до ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим (а.с. 49, 50, 51, 116).
За даними Міністерства внутрішніх справ, ОСОБА_1 28 січня 2008 року був звільнений від відбування покарання умовно-достроково на 9 місяців 28 днів, а постановою Бахчисарайського районного суду АР Крим від 31 березня 2011 року судимість з нього знята достроково (а.с. 94).
Згідно з повідомленням адміністрації Арбузинської виправної колонії УДПС України в Миколаївській області, після звільнення ОСОБА_1 з колонії 28 січня 2008 року, виконавчий лист про стягнення з нього матеріальної шкоди в сумі 5295 гривень був направлений до ВДВС Арбузинського РУЮ. За період перебування з засудженого стягнуто 106 гривень 42 коп. (а.с. 133).
У березні 2012 року позивач звернувся до Бахчисарайського РВ ГУ ДМС України в АР Крим з заявою про видачу йому закордонного паспорту (а.с. 87).
Однак, листом від 26 березня 2013 року відповідач роз'яснив ОСОБА_1 про неможливість видачі йому закордонного паспорту у зв'язку з існуючою заборгованістю за вироком суду (а.с. 8).
Відповідно до п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на
нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Таким чином, у ОСОБА_1 існують цивільно-правові зобов'язання щодо відшкодування матеріальної шкоди за вироком суду.
Але, як вбачається з повідомлень ВДВС Бахчисарайського РУЮ АР Крим, станом на 09 квітня 2013 року у відділі виконавчої служби відсутні на виконанні виконавчі листи про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди (а.с. 7, 9), з чого слідує, що з 2008 року виконавчі листи до виконання не пред'являлися.
Відповідно до ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання в такі строки:
1) посвідчення комісій по трудових спорах, постанови судів у справах про адміністративні правопорушення та постанови органів , уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, - протягом трьох місяців;
2) інші виконавчі документи - протягом року, якщо інше не передбачено законом.
Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для:
1) виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення…
З урахуванням вищезазначених обставин, суд вважає, що не дивлячись на існуючі цивільно-правові зобов'язання ОСОБА_1, на теперішній час відсутні будь-які перепони у вирішенні питання для видачі йому закордонного паспорту, оскільки виконавчі листи не були пред'явлені для виконання з 2008 року.
Тому суд вважає можливим задовольнити позов в частині зобов'язання відповідача - Бахчисарайський РВ ГУ ДМС України в АР Крим розглянути питання щодо видачі ОСОБА_1 закордонного паспорту та видати йому закордонний паспорт.
У задоволенні позову до Бахчисарайського РВ ГУ МВС України суд відмовляє, оскільки вирішення питань видачі закордонних паспортів відноситься до компетенції підрозділів та органів Державної Міграційної служби України.
Також суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з Державної Казначейської служби України моральної шкоди, оскільки відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», (п. 2) спори про відшкодування заподіяної фізичній чи юридичній особі моральної (немайнової) шкоди розглядаються, зокрема: - коли право на її відшкодування безпосередньо передбачено нормами Конституції або випливає з її положень; - у випадках, передбачених статтями 7, 440-1 Цивільного кодексу Української РСР (далі - ЦК) та іншим законодавством, яке встановлює відповідальність за заподіяння моральної шкоди (наприклад, ст. 49 Закону "Про інформацію", ст. 44 Закону "Про авторське право і суміжні права"); - при порушенні зобов'язань, які підпадають під дію Закону "Про захист прав споживачів" чи інших законів, що регулюють такі зобов'язання і передбачають відшкодування моральної (немайнової) шкоди".
Але позивач в обґрунтування свого позову про відшкодування моральної шкоди, фактично не погоджується з рішенням про відмову йому у видачі закордонного паспорту і не наводить жодних доказів заподіяння йому моральної шкоди та підстав для стягнення її з Державної Казначейської служби України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 7-11, 15, 71, 112, 159-161, 163, 167 КАС України,
Позов задовольнити частково.
Зобов'язати Бахчисарайський РВ ГУ ДМС України в АР Крим розглянути питання щодо видачі та видати ОСОБА_1 закордонний паспорт.
У задоволенні позову до Бахчисарайського РВ ГУ МВС України в АР Крим відмовити.
У задоволенні позову в частині відшкодування моральної шкоди та стягнення її з Державної Казначейської служби України відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Головуючий суддя: Г.С. Атаманюк