Справа № 760/1599/14-ц
Провадження 2-1893/14 р.
25 лютого 2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
в складі : головуючого - судді: Лазаренко В.В.
при секретарі: Пономарьові М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, -
27.01.2014 року позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути на її користь з ОСОБА_2 аліменти на утримання неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/3 частки від усіх доходів відповідача щомісяця, але не менше 30% прожиткового мінімуму на одну дитину щомісяця, від дня пред'явлення позову і до досягнення дітьми повноліття, посилаючись на те, що відповідач ухиляється від обов'язку утримувати дітей, що ставить її у скрутне матеріальне становище.
В судовому засіданні представник позивачки підтримала позовні вимоги ОСОБА_1 повністю і просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився. Про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суду подана нотаріально посвідчена заява відповідача ОСОБА_2 відповідно до якої він позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з нього аліментів на утримання дітей визнає в повному обсязі і просить розглядати справи за його відсутністю.
Згідно ст. 224 Цивільного Процесуального Кодексу України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, заслухавши думку представника позивачки, яка не заперечувала проти заочного розгляду справи, вважає можливим ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що сторони ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрували шлюб 10 червня 1994 року (а.с. 3).
Подружжя має двох неповнолітніх дітей - сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. а.с. 4, 5).
Встановлено, що діти проживають разом з позивачкою та знаходяться на її повному утриманні. Відповідач проживає окремо, матеріальної допомоги на утримання дітей позивачці не надає.
З заяви відповідача ОСОБА_2, засвідченої 20.02.2014 року приватним нотаріусом КМНО ОСОБА_5, вбачається, що ОСОБА_2 визнає позов ОСОБА_1, проти стягнення з нього аліментів на утримання дітей не заперечує.
Згідно ч. 1 ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду, зробивши заяву. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Відповідно до ст. 181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними і той із батьків хто проживає окремо від дитини може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
За ч. 2 ст. 183 СК України якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання , яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Враховуючи обставини зазначені вище, суд дійшов до висновку про те, що вимоги позивачки про стягнення з відповідача аліментів на утримання неповнолітніх дітей підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки на відповідача законом покладено обов'язок утримувати дітей до досягнення ними повноліття, між тим, як встановлено судом, неповнолітні діти проживають разом з позивачкою, знаходяться на її повному утриманні, відповідач проживає окремо від дітей, матеріальної допомоги на утримання синів позивачці не надає, що ставить позивачку у скрутне матеріальне становище.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України якщо позивач на користь якого ухвалено рішення, звільнено від сплати судового збору, він стягується з відповідача в дохід держави пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог.
Враховуючи зазначені вимоги закону, те, що позивачка звільнена від оплати судових витрат при зверненні до суду з позовом про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243 грн. 60 коп.
Керуючись ст. ст. 10-11, 57-60, 88, 209, 212-215, 224-226, 367 ЦПК України, ст.ст.180-183, 191 СК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, щомісяця у розмірі 1/3 частини від усіх видів доходів відповідача, але не менше ніж 30% від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку на кожну дитину, починаючи з 27.01.2014 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 243 грн. 60 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутніми у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: