№ 1-кп/760/224/14
25.02.2014 року Солом'янський районний суд м. Києва
В складі: головуючого судді: ОСОБА_1
При секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілої: ОСОБА_4 ,
обвинуваченого: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві кримінальне провадження, що зареєстроване в ЄРДР 26.10.2013 року № 12013110090012454 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого: 07.04.2010 р. Солом'янським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 185 КК України на 2 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнений з місць позбавлення волі 12.07.2012 р., у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,-
ОСОБА_5 , будучи раніше судимим: 07.04.2010 Солом'янським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років і шести місяців позбавлення волі, 12.07.2012 звільнився із місць позбавлення волі по відбуттю строку покарання, маючи не зняту та не погашену у законному порядку судимість, повторно вчинив злочин за наступних обставин.
Так, 25.10.2013 приблизно о 18:20 годині, ОСОБА_5 , перебуваючи на передніх сходах у салоні маршрутного таксі № 17+7. яке рухалось за маршрутом: «станція метро Академмістечко - Севастопольська площа» в м. Києві, та помітивши раніше невідому йому ОСОБА_4 , яка стояла попереду нього та тримала в лівій руці свою жіночу сумку, вирішив повторно таємно викрасти у неї майно. Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_5 25.10.2013 приблизно о 18:30 годині, перебуваючи у салоні вказаного маршрутного таксі, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, правою рукою відкрив блискавку сумки, яку у лівій руці тримала ОСОБА_4 , дістав із сумки шкіряне портмоне коричневого кольору вартістю 300 грн., в якому знаходились гроші в сумі 160 грн., та банківська картка банку «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_1 з пін-кодом до неї, на якій знаходились гроші в сумі 7000 грн. Повторно викравши таким чином чуже майно, ОСОБА_5 з викраденим майном вийшов із салону маршрутного таксі № 17+7, яке в той час перебувало на зупинці громадського транспорту «Караваєві дачі» та направився до магазину «Сільпо», що на бул. Чоколівському, 28 в м. Києві де, використовуючи банківську картку банку «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , придбав продукти харчування за два платежі на загальну суму 393,07 грн. Після цього ОСОБА_5 попрямував до банкомату банку «Приват Банк», який розташований за адресою: м. Київ, бул. Чоколовський, 19 де в період часу з 19:06 по 19:11 годину 25.10.2013 року зняв з картки банку «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_1 гроші в сумі 6500 гривень, завдавши таким чином ОСОБА_4 матеріальної шкоди на загальну суму 7353,07 грн.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю, щиро розкаявся та пояснив, що дійсно 25.10.2013 приблизно о 18:20 годині, перебуваючи у салоні маршрутного таксі № 17+7. в м. Києві, та помітивши потерпілу, яка стояла попереду нього та тримала в лівій руці свою жіночу сумку, таємно викрав у неї з сумки, портмоне в якому знаходились гроші в сумі 160 грн., та банківська картка банку «Райфайзен Банк Аваль» № НОМЕР_1 з пін-кодом до неї, на якій знаходились гроші в сумі 7000 грн. Після чого з викраденим майном вийшов із салону маршрутного таксі на зупинці «Караваєві дачі» , де в «Сільпо», на бул. Чоколівському, 28 використовуючи викраден банківську картку, придбав продукти харчування на суму 393,07 грн. Після цього з банкомату банку «Приват Банк», по бул. Чоколовський, 19 зняв з картки банку гроші в сумі 6500 грн.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України суд при встановлені фактичних обставин справи обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_6 та дослідженням характеризуючих матеріалів.
Таким чином, суд вважає, що обвинувачений ОСОБА_5 вчинив умисні дії, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинені повторно. Суд кваліфікує ці дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 185 КК України.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, його особу: раніше судимий, має не зняту та не погашену судимість у встановленому законом порядку, характеризується за місцем відбування покарання незадовільно, за місцем проживання задовільно, працює за усними разовими договорами, має тяжкі захворювання.
Щире розкаяння у вчиненому, часткове відшкодування заподіяної шкоди судом визнаються як обставини, які пом'якшують покарання обвинуваченому.
Обставина, що обтяжує покарання - рецидив злочину.
Враховуючи викладене, фактичні обставини справи, особу обвинуваченого а також і те, що вчинений ним злочин згідно ст. 12 КК України віднесений до злочинів середньої тяжкості, суд вважає за необхідне визначити йому покарання у виді позбавлення волі, оскільки таке покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.
Потерпілою ОСОБА_4 заявлений та підтриманий у суді цивільний позов про відшкодування невідшкодованої частини матеріальної шкоди в сумі 1353,07 грн. та моральної шкоди в сумі 5000 грн., яка виразилась в душевних стражданнях, пережитих нею у зв'язку зі самим фактом крадіжки, оскільки вона, будучи сиротою, не змогла своєчасно скористатись кредитними коштами на банківській картці, сплатити за навчання, тощо.
Відповідач ОСОБА_5 - позов визнав повністю. З врахуванням обставин справи, матеріального становища позивачки та відповідача, визнання позову відповідачем, суд вважає, що позов підлягає задоволенню в зазначеній сумі-6353,07грн.
Керуючись ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-
ОСОБА_5 визнати винуватим за ч. 2 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у виді 1/одного/ року 6/шести/ місяців позбавлення волі.
Строк відбування покарання рахувати з 25.02.2014 року.
Запобіжний захід засудженому до набрання вироком чинності змінити з домашнього арешту на тримання під вартою, взявши його під варту в залі суду.
Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 на відшкодування шкоди кошти в сумі 6353,07грн.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.