14 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
суддів:
Барсукової В.М., Балюка М.І., Григор'євої Л.І., -
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - нотаріус Бережний Олександр Сергійович, про визнання договору іпотеки частково недійсним,
У лютому 2007 року ОСОБА_1, звернувшись до суду з указаним позовом, зазначав, що 27 січня 2005 року уклав з ОСОБА_2 договір позики, відповідно до умов якого позичив йому 17 600 грн. строком до 26 вересня 2005 року.
У забезпечення виконання договору цього ж дня був укладений договір іпотеки, за яким ОСОБА_2 та його мати ОСОБА_3 передали в іпотеку належну їм на праві власності квартиру АДРЕСА_1
Оскільки у встановлений строк ОСОБА_2 борг не повернув, ОСОБА_1 просив стягнути з нього зазначену суму боргу з урахуванням інфляційних, пені, 3% річних та неодержаної вигоди. Крім того, ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 2 тис. грн. на відшкодування моральної шкоди.
ОСОБА_3 заявила зустрічний позов про визнання договору іпотеки частково недійсним, посилаючись на те, що син примусив її підписати договір, погрожуючи вбивством.
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 жовтня 2008 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 27 089 грн. 18 коп. боргу з урахуванням індексу інфляції, 64 236 грн. 48 коп. пені, 3% річних за прострочення виконання зобов'язання в сумі 1 547 грн. 84 коп. та судові витрати в сумі 3 468 грн. 70 коп. Звернуто стягнення на ½ частину квартири АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2
Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано недійсним договір іпотеки від 27 січня 2005 року в частині передачі ОСОБА_3 в іпотеку належної їй ½ частини квартири.
Зазначене рішення суду в частині визнання недійсним договору іпотеки від 27 січня 2005 року в частині передачі ОСОБА_3 в іпотеку належної їй ½ частини квартири ОСОБА_1 оскаржив в апеляційному порядку.
Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2009 року рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 жовтня 2008 року в частині визнання недійсним договору іпотеки від 27 січня 2005 року в частині передачі ОСОБА_3 в іпотеку належної їй ½ частини квартири залишено без змін.
У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині визнання недійсним договору іпотеки від 27 січня 2005 року в частині передачі ОСОБА_3 в іпотеку належної їй ½ частини квартири скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність чи недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Оскільки з матеріалів справи та змісту касаційної скарги не вбачається порушення судами норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне касаційну скаргу відхилити.
Керуючись ст. 332 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 7 жовтня 2008 року та ухвалу апеляційного суду Дніпропетровської області від 28 січня 2009 року в частині визнання недійсним договору іпотеки від 27 січня 2005 року в частині передачі ОСОБА_3 в іпотеку належної їй ½ частини квартири залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
В.М. Барсукова
М.І. Балюк
Л.І. Григор'єва