20 травня 2009 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
головуючого Григор'євої Л.І.,
суддів: Балюка М.І., Барсукової В.М.,
Данчука В.Г., Луспеника Д.Д.,
розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання договору переведення боргу дійсним, стягнення суми боргу за касаційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 26 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 20 лютого 2007 року,
У жовтні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що 21 вересня 2005 року ОСОБА_2 згідно з борговою розпискою взяв на себе зобов'язання щодо відшкодування шкоди, завданої його сином, ОСОБА_3, під час дорожньо-транспортної пригоди, у сумі 6 000 доларів США, що еквівалентно 30 300 грн., протягом одного дня. Оскільки ОСОБА_2 як поручитель своїх зобов'язань не виконав, позивачка ОСОБА_1 просила визнати дійсним договір переведення боргу та стягнути з нього борг у сумі 30 300 грн.
Рішенням Бериславського районного суду Херсонської області від 26 грудня 2006 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Херсонської області від 20 лютого 2007 року, позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано дійсним договір переведення боргу між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму боргу як заподіяння шкоди в розмірі 30 300 грн.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 і ОСОБА_3 просять судові рішення скасувати, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.
Касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до вимог ст. 324 ЦПК України підставами для касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що третя особа ОСОБА_3 завдав майнової шкоди ОСОБА_1, а, оскільки за виконання його зобов'язання перед кредитором поручився ОСОБА_2, видавши боргову розписку, і не виконав його, то правовідносини вказують на те, що мало місце переведення боргу, за який повинен відповідати саме поручитель.
Проте до таких висновків суди дійшли з неправильним застосуванням норм матеріального права.
Судом установлено, що 21 вересня 2005 року з вини ОСОБА_3 сталася дорожньо-транспортна пригода та в цей же день його батько, ОСОБА_2, зобов'язався відшкодувати ОСОБА_1 шкоду, завдану внаслідок ДТП, у розмірі 30 300 грн. (еквівалент 6 000 доларів США), видавши письмову боргову розписку (а.с. 9). Рішенням Суворовського районного суду м. Херсона від 20 вересня 2006 року, яке набрало законної сили, за наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди з ОСОБА_3, винного в ДТП, стягнуто на користь ОСОБА_1 завдану їй майнову та моральну шкоду (а.с. 13).
Таким чином, позивачка ОСОБА_1 отримала за рішенням суду відшкодування, яке їй завдано внаслідок ДТП. Інших зобов'язань перед нею сім'я ІНФОРМАЦІЯ_1 не мала. Видана ОСОБА_2, батьком ОСОБА_3, розписка стосувалася саме виплати шкоди, завданої внаслідок ДТП. У зв'язку із цим посилання судів на те, що між ОСОБА_1 і ОСОБА_2 виникли нові правовідносини - порука та заміна боржника в зобов'язанні, які дають право на повторне відшкодування шкоди, є помилковим. Не було нових зобов'язань і між ОСОБА_3 та ОСОБА_1, а ті, що виникли, вирішені шляхом відшкодування шкоди за рішенням суду, тому підстав вважати, що ОСОБА_2 поручився за виконання інших зобов'язань у судів не було.
З урахуванням викладеного в суду не було законних підстав для визнання дійсним договору про переведення боргу, що чинним законодавством узагалі не передбачено, та для повторного стягнення відшкодованої за рішенням суду шкоди.
Зважаючи на те, що у справі не вимагається збирання або додаткової перевірки чи оцінки доказів, обставини справи встановлені судом повно, але допущено помилку в застосуванні норм матеріального права, оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Керуючись ст. ст. 336, 341 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Бериславського районного суду Херсонської області від 26 грудня 2006 року та ухвалу апеляційного суду Херсонської області від 20 лютого 2007 року скасувати та ухвалити нове рішення.
У задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про визнання договору переведення боргу дійсним, стягнення суми боргу відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту його оголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий Л.І. Григор'єва
Судді: М.І. Балюк
В.М. Барсукова
В.Г. Данчук
Д.Д. Луспеник