12 травня 2009 р.
№ 06/86-38
Вищий господарський суд України в складі колегії суддів:
Плюшка І.А.-головуючого,
Бернацької Ж.О. -доповідача,
Разводової С.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат" на рішення господарського суду Волинської області від 12.01.2009 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 у справі № 06/86-38 за позовом приватного підприємства "Арт-Буд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат" про стягнення суми
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явилися,
від відповідача: не з'явилися,
Позивач -приватне підприємство "Арт-Буд" у жовтні 2008 року звернувся до господарського суду Волинської області з позовною заявою до відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат" про стягнення 17142,8 грн. заборгованості за будівельні матеріали за договором купівлі-продажу № 37/09 від 12.09.2007 та отримані згідно видаткових накладних та 3919,64 грн. штрафу відповідно до пункту 6.2 договору та статті 611 Цивільного кодексу України.
Під час розгляду справи позивач звернувся із заявою про зменшення позовних вимог у зв'язку із проведеною відповідачем оплатою за поставлений товар у сумі 1000 грн. та просить стягнути з відповідача 16142,8 грн. основного боргу та 3919,64 грн. штрафних санкцій.
Рішенням господарського суду Волинської області від 12.01.2009 (суддя Дем'як В.М.) позов приватного підприємства "Арт-Буд" до товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат" задоволено з підстав правомірності та обґрунтованості позовної вимоги в сумі 20062,44 грн., стягнуто з відповідача 20062,44 грн., з них 16142,8 грн. основного боргу, 3919,64 грн. штрафу; провадження у справі на суму 1000 грн. припинено на підставі підпункту 1-1 пункту 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 (судді: Зварич О.В. -головуючий, Юрченко Я.О., Якімець Г.Г.) рішення господарського суду Волинської області від 12.01.2009 залишено без змін з тих самих підстав.
Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та прийняття нового рішення про відмову в задоволенні позову.
В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судами обох інстанцій обставин, що мають значення для справи, та порушення норм матеріального і процесуального права.
Обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що приватним підприємством "Арт-Буд" з товариством з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат" 12.09.2007 укладено договір № 37/09 купівлі-продажу товару, згідно якого продавець (позивач) зобов'язався передати у власність покупця (відповідач) товар в асортименті (за номенклатурою) та у кількості, зазначених у накладних, а останній зобов'язався прийняти і оплатити його вартість протягом десяти календарних днів з моменту отримання товару за накладною.
Судами встановлено, що позивачем передано будівельні матеріали на загальну суму 39196,4 грн, про що свідчать видаткові накладні № 00001246 від 07.08.2008, № 00001254 від 08.08.2008, № 000001314 від 18.08.2008, які були прийняті на підставі довіреності АБВ серія № 000170 від 07.08.2008.
Оскільки відповідач не оплатив вартість отриманого товару, позивач звернувся з позовом про стягнення заборгованості за поставлений товар та штрафу за його несплату.
На виконання вимоги про оплату № 1059/08 від 17.09.2008 відповідач повернув за накладними № ВП-0000003 від 26.09.2008, № ВП-000002 від 26.09.2008, № ВП-000004 від 29.09.2008 товар на загальну суму 21053,6 грн., а 22.10.2008 перерахував заборгованість в сумі 1000 грн. та 19.12.2008 - в сумі 1000 грн.
Судами встановлено, що сума основного боргу на день розгляду справи складає 16142,8 грн.
Відповідно до частини 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В силу статті 526 Цивільного кодексу України та частини 1 статті 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Оскільки судами обох інстанцій встановлено наявність заборгованості за поставлений товар, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про задоволення позовних вимог зі стягнення заборгованості за поставлений товар.
Заперечення скаржника щодо передачі товару без договору не заслуговують на увагу, оскільки сторонами укладено договір на поставку товару, який підписаний уповноваженими представниками та скріплений печатками сторін, який згідно статті 11 Цивільного кодексу України є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків сторін за договором. При цьому, поставка товару здійснена у межах дії договору.
Відповідно до статей 546, 548 Цивільного кодексу виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, якщо це встановлено договором або законом.
Згідно частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 6.2 договору сторонами погоджено, що у разі затримки оплати товару покупець сплачує штраф у розмірі 10 % від вартості несвоєчасно оплаченої продукції.
У зв'язку з простроченням оплати продукції суди обох інстанцій дійшли правильного висновку щодо задоволення позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 3919,64 грн.
Інші доводи касаційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних висновків щодо обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Таким чином, рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду є законними і обґрунтованими, тому підстав для їх скасування не вбачається.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельський житлово-будівельний комбінат" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Волинської області від 12.01.2009 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 у справі № 06/86-38 залишити без змін.
Головуючий, суддя:
І. Плюшко
Судді:
Ж. Бернацька
С. Разводова