01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.05.2009 № 50/50
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
За участю представників:
від позивача : Мінська Л. І. - представник за довіреністю,
відвідповідача: Санько С. З. - юрист,
Овчаренко Л. Г. - юрист,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Феникс-Сталь"
на рішення Господарського суду м.Києва від 20.03.2009
у справі № 50/50 (суддя Головатюк Л.Д.)
за позовом ТОВ "Торговий дім "Феникс-Сталь"
до Приватне підприємство "Технодім"
про стягнення 4211737,52 грн.
Рішенням господарського суду м. Києва від 20.03.2009р. у справі № 50/50 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Феникс-Сталь" (Позивач) до Приватного підприємства "Технодім" (Відповідач) про стягнення 4 211 737,52 грн. по договору поставки № 21/08 від 10.01.2008 та додатковій угоді № 2 до вказаного договору поставки, було задоволено частково, а саме: стягнуто з приватного підприємства "Технодім" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Феникс-Сталь" основний борг в сумі 2 536 242 (два мільйони п'ятсот тридцять шість тисяч двісті сорок дві)грн. 74 коп.; пеню в розмірі 98 123 (дев'яносто вісім тисяч сто двадцять три) грн. 49 коп., інфляційні збитки в сумі 91 304 (дев'яносто одна тисяча триста чотири) грн. 74 коп., три відсотки річних в розмірі 12 299 (дванадцять тисяч двісті дев'яносто дев'ять) грн. 04 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500(двадцять п'ять тисяч п'ятсот)грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. В іншій частині позову було відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним рішенням, Позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить змінити рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2009р. у справі № 50/50 та стягнути з ПП «Технодім» на користь ТОВ «Торговий дім Феникс-сталь» 3 899 905 грн. 62 коп. - основного боргу, 151 294 грн. 96 коп. пені за несвоєчасну оплату, 18 911 грн.87 коп. - річних, 141 625 грн. 07 коп. інфляції грошових коштів, 25500 грн. - держмита та 118 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 12750 грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування своїх вимог Позивач посилається на те, що судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, самі висновки суду, викладені в його рішенні, не відповідають обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права, що є підставами для скасування судового рішення
В апеляційній скарзі Позивач зазначає, що суд першої інстанції неправомірно встановив, що підписана додаткова угода до договору поставки №21/08 є актом звірки взаємних розрахунків та не несе обов'язку виконати зобов'язання у подальшому.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просив залишити без змін рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2009, а апеляційну скаргу Позивача - без задоволення.
Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
10.01.2008 між ТОВ "Торговий дім Феникс-Сталь" та ПП "Технодім" укладено договір поставки № 21/08(далі - договір), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язався поставити у власність покупця товар, а покупець зобов'язався прийняти вказану продукцію і оплатити її на умовах договору.
Відповідно до п.2.1. договору найменування товару, його асортимент, кількість і одиниці виміру товару, строго передбачаються в погоджених сторонами Специфікаціях, узгоджених сторонами на кожну партію товару, доданих до даного договору, та які є його невід'ємними частинами, і не підлягають яким-небудь змінам без письмового узгодження між сторонами.
Відповідно до Специфікації №20 та №21 від 08.08.2008 на адресу покупця було поставлено сталь оцинковану (СеверСталь) на загальну суму 388 190 грн. 13 коп., що підтверджується видатковими накладними №080805 від 08.08.2008 та №110808 від 11.08.2008 У Специфікаціях передбачено, що умови оплати товару: 100% - оплата з відстроченням платежу до 22.08.2008.
Згідно Специфікації №22 від 14.08.2008 на адресу покупця було поставлено сталь оцинковану на загальну суму 223 035 грн. 02 коп., що підтверджується видатковою накладною №140804 від 14.08.2008 У Специфікації передбачено, що умови оплати товару: 100% - оплата з відстроченням платежу до 28.08.2008.
На підставі специфікації №23 від 23.08.2008 на адресу покупця було поставлено сталь оцинковану (СеверСталь) на загальну суму 228 373 грн. 02 коп., що підтверджується видатковою накладною №210801 від 21.08.2008. У Специфікації передбачено, що умови оплати товару: 100% - оплата з відстроченням платежу до 03.09.2008.
Згідно Специфікації №24 та 25 від 28.08.08р. на адресу покупця було поставлено сталь оцинковану на загальну суму 466 077 грн. 94 коп., що підтверджується видатковими накладними №280803 від 28.08.2008 та №280804 від 28.08.2008. У Специфікаціях передбачено, що умови оплати товару: 100% - оплата з відстроченням платежу до 11.09.2008.
Відповідно до Специфікації №26 від 09.09.2008 на адресу покупця було поставлено сталь оцинковану на загальну суму 246 030 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною №090902 від 09.09.2008. У Специфікації передбачено, що умови оплати товару: 100% - оплата з відстроченням платежу до 23.09.2008.
Згідно Специфікації №27 від 22.09.2008 на адресу покупця було поставлено сталь оцинковану на загальну суму 123 489 грн. 95 коп., що підтверджується видатковою накладною №220901 від 22.09.2008. У Специфікації передбачено, що умови оплати товару: 100% - оплата з відстроченням платежу до 08.10.2008.
На підставі Специфікації №28 від 24.09.2008 на адресу покупця було поставлено сталь оцинковану на загальну суму 178 665 грн. 08 коп., що підтверджується видатковою накладною №240901 від 24.09.2008. У Специфікації передбачено, що умови оплати товару: 100% - оплата з відстроченням платежу до 08.10.2008.
Згідно Специфікацій №29, №30 від 13.10.2008 на адресу покупця було поставлено сталь оцинковану на загальну суму 438 601 грн. 84 коп., що підтверджується видатковими накладними №131004, №1310045 від 13.10.2008. У Специфікації передбачено, що умови оплати товару: 100% - оплата з відстроченням платежу до 03.11.2008.
Відповідно до Специфікації №32 від 03.11.2008 на адресу покупця було поставлено сталь оцинковану на загальну суму 225 642 грн. 42 коп., що підтверджується видатковою накладною №041101 від 04.11.2008. У Специфікації передбачено, що умови оплати товару: 100% - попередня оплата.
Згідно Специфікації №33 віл 05.11.2008 на адресу покупця було поставлено сталь оцинковану на загальну суму 225 427 грн. 42 коп., що підтверджується видатковою накладною №051101 від 05.11.2008. У Специфікації передбачено, що умови оплати товару: 100°% - оплата з відстроченням платежу до 14.11.2008.
Суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що постачальник свої зобов'язання щодо поставки товару виконав належним чином і передав покупцю товар на загальну суму 2 743 532,83 грн.
Відповідно до п. 6.1. договору порядок та строки оплати товару узгоджуються сторонами на кожну окрему партію товару шляхом підписання специфікації.
Пунктом 6.2. договору передбачено, що платежі за даним договором здійснюються в національній валюті України, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника на умовах, зазначених у погоджених сторонами Специфікаціях, доданих до даного договору та які є його невід'ємною частиною.
Згідно п. 6.5. договору датою оплати вважається дата зарахування коштів на рахунок постачальника.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого позивачем товару виконав частково у сумі 207 290 грн. 09 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 3132 від 18.11.2008, №3050 від 11.11.2008, №3010 від 05.11.2008 та № 3048 від 11.11.2008. і станом на день розгляду справи основна його заборгованість становить 2 536 242,74 грн.
Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання. враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
В наступному, 10.12.2008 між позивачем та відповідачем було підписано додаткову угоду № 2 до договору поставки № 21/08 від 10.01.2008.
Даною додатковою угодою сторони доповнили розділ 5 договору поставки № 21/08 від 10.01.2008 пунктом 5.5. наступного змісту:
«Оплата заборгованості за поставлену продукцію по даному договору здійснюється у національній валюті - гривні. Станом на 10.12.2008 заборгованість покупця складає 2 536 242,74 грн., що еквівалентно 506 481,25 доларів США.»
З огляду на зазначене, позивач вважає, що відповідач має оплатити суму заборгованості по курсу гривні щодо долара США(відповідно до курсу встановленого НБУ) станом на 10.02.2009, а саме: у сумі 3 899 905,62 грн.
Однак, суд першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення прийшов до висновку, що дана додаткова угода є по своїй правовій природі актом взаємозвірки і жодним чином не несе обов'язку у сторін виконати якісь зобов'язання у подальшому, а тим більше оплачувати борг у курсовому еквіваленті до іноземної валюти. Отже, станом на дату прийняття судом рішення відповідач поставлений позивачем товар не оплатив. Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем в сумі 2 536 242,74 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, а відтак, підлягає стягненню з відповідача сума заборгованості в розмірі 2 536 242,74 грн.
Колегія суддів не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ст.524 Цивільного Кодексу України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Дана норма закону дає підстави вважати, що сторони в договорі мають зазначити, що оплаті підлягає сума гривень виходячи із розміру еквіваленту та курсу НБУ гривні до долара на дату оплати.
Згідно ч.2 ст.533 ЦКУ якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Виходячи з вищевикладеного, судова колегія констатує, що сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюти, що і було зроблено при підписанні додаткової угоди №2 до договору поставки. Покупець дав свою згоду на встановлення грошового еквіваленту зобов'язання у доларах США, шляхом підписання додаткової угоди.
Отже, судова колегія констатує, що додаткова угода №2 складена та підписана Сторонами у відповідності до ст.ст.524, 533 Цивільного Кодексу України, та не є актом звірки взаємних розрахунків, а є додатком до договору поставки№21/08, в якому зафіксовано суму зобов'язання в іноземній валюті, а саме доларах США.
Таким чином, у відповідності до ст.533 Цивільного Кодексу України, сума основного боргу складає 3 899 905 грн. 62 коп. (еквівалент у доларах США 506 481, 25 дол. США х 7,7 (офіційний курс НБУ станом на 12.01.2009).
Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Пунктом 7.3. договору передбачено, що у випадку порушення терміну оплати покупець на вимогу постачальника сплачує останньому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, три відсотки річних від простроченої суми, а також штрафну неустойку у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент нарахування пені, нараховану за кожний день прострочення на суму неоплаченого в строк товару. Загальна сума штрафної неустойки не може перевищувати загальної суми партії товару.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором, відповідач повинен сплатити на користь позивача пеню в сумі 151 294,96 грн. за період прострочення з 15.11.2008 по 12.01.2009.
Положеннями ст.536 ЦК України також передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Судова колегія погоджується з розрахунками штрафних санкцій, наданими позивачем до позовної заяви, а саме:
три проценти річних за період з 15.11.2008 по 12.01.2009 складають - 18 911,87 грн.,
сума боргу з урахуванням індексу інфляції за період з 15.11.2008 по 12.01.2009 складає - 141 625,07 грн.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов”язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення.
Враховуючи вищезазначене, судова колегія констатує, що судом першої інстанції було неправомірно задоволено позов частково в розмірі 2 536 242,74 грн. основного боргу; пені в розмірі 98 123, 49 грн., інфляційних збитків в сумі 91 304 ,74 грн. та трьох відсотків річних в розмірі 12 299,04грн., за таких обставин апеляційна скарга ТОВ «ТД Фенікс - Сталь» підлягає задоволенню повністю, а рішення суду першої інстанції підлягає зміні в частині нарахування суми основної заборгованості, пені, інфляційних збитків та трьох процентів річних.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 99, 101, 103 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Феникс-Сталь" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 20.03.2009р. у справі № 50/50 змінити, виклавши резолютивну частину рішення в наступній редакції:
«1.Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з приватного підприємства "Технодім" (проспект Визволителів, 17, м. Київ, 02660, код ЄДРПОУ 30553148, р/р 26009401028464 в КРД філія «Райфайзен банк Аваль», МФО 322904) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Феникс-Сталь" (юридична адреса: вул. Пастера, 4, м. Дніпропетровськ, 49000; адреса для листування: пл. Жовтнева, 9-а, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 33858330, р/р 26001204821100 в ДОД ВАТ «Райфайзен банк Аваль», МФО 305653) основний борг в сумі 3 899 905 (три мільйони вісімсот дев'яносто дев'ять тисяч дев'ятсот п'ять) грн. 62 коп.; пеню в розмірі 151 294 (сто п'ятдесят одна тисяча двісті дев'яносто чотири) грн. 96 коп., інфляційні збитки в сумі 141625 (сто сорок одна тисяча шістсот двадцять п'ять) грн. 07 коп., три відсотки річних в розмірі 18911 (вісімнадцять тисяч дев'ятсот одинадцять) грн. 87 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 500(двадцять п'ять тисяч п'ятсот)грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп.»
3. Стягнути з приватного підприємства "Технодім" (проспект Визволителів, 17, м. Київ, 02660, код ЄДРПОУ 30553148, р/р 26009401028464 в КРД філія «Райфайзен банк Аваль», МФО 322904) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Феникс-Сталь" (юридична адреса: вул. Пастера, 4, м. Дніпропетровськ, 49000; адреса для листування: пл. Жовтнева, 9-а, м. Дніпропетровськ, 49000, код ЄДРПОУ 33858330, р/р 26001204821100 в ДОД ВАТ «Райфайзен банк Аваль», МФО 305653) 12 750 (дванадцять тисяч сімсот п'ятдесят) грн. державного мита за подання апеляційної скарги.
4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.
5. Матеріали справи № 50/50 повернути Господарському суду м. Києва
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.