26 травня 2009 р.
№ 38/291
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого:
Мирошниченка С.В.,
Суддів :
Кота О.В.,
Малетича М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року
у справі
№ 38/291 господарського суду м. Києва
за позовом
ТОВ "Компанія облікові системи"
до
Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"
про
стягнення 1314539,35 грн.
за участю представників сторін:
позивача
Павлик К.В., Самойленко О.В.,
відповідача
Сова Н.Г.,
У жовтні 2008 р. ТОВ "Компанія облікові системи" звернулась до господарського суду з позовом до ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" про стягнення 1012664,32 грн. боргу, 279157,47 грн. інфляційних збитків, 22717,56 грн. 3% річних. Позов обґрунтовано тим, що відповідач у порушення умов договору про надання послуг по впровадженню та супроводженню комплексної системи «СК-Підприємство» не оплатив вартість наданих послуг, а відтак, повинен сплатити суму боргу, інфляційні збитки та 3% річних.
Рішенням господарського суду м. Києва від 16.12.2008 року (суддя: Власов Ю.Л.) позов задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача борг з урахування індексу інфляції в сумі 1291821,79 грн., 22717,27 грн. 3% річних, 13145,39 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що позовні вимоги є обґрунтованими та законними, а тому підлягають задоволенню.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року (судді: Отрюх Б.В., Верховець А.А., Тищенко А.І.) рішення господарського суду м. Києва від 16.12.2008 року залишено без змін з тих же підстав.
Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просив судові рішення у даній справі скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.
Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи касаційної скарги, повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ст.1119 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення. Касаційна скарга залишається без задоволення, коли суд визнає, що рішення місцевого господарського суду або постанова апеляційного господарського суду прийняті з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.
Як встановили господарські суди, 10.03.2005 р. відповідач та ТОВ «Облікові системи»уклали договір №СП-003-СК/115-183 на створення та використання комп'ютерної програми, за яким ТОВ «Облікові системи»зобов'язались створити та передати відповідачу комп'ютерну програму, а відповідач зобов'язався її прийняти та оплатити роботи в сумі 3547542 грн.
В подальшому, 02.03.2006 р. відповідач в особі заступника генерального директора Єфименка К.О., ТОВ «Облікові системи»та позивач уклали договір №ПБ-01/02-03/116-314, за яким позивач за згодою відповідача замінив ТОВ «Облікові системи»як зобов'язану сторону у договорі №СП-003-СК/115-183. За цим договором позивач зобов'язався виконати в повному обсязі обов'язки ТОВ «Облікові системи»за договором №СП-003-СК/115-183 на суму 1400370,91 грн. За прийняття боргу ТОВ «Облікові системи»зобов'язалось сплатити позивачу 518428,92 грн., які раніше були сплачені відповідачем.
Господарські суди також з'ясували, що 02.03.2006 р. позивач та відповідач в особі директора з питань науково-технічної діяльності Єфименка К.О. уклали договір №СП-002-СК/116-315 про надання послуг по впровадженню та супроводженню комплексної системи «СК-Підприємство»(надалі - Договір), згідно якого позивач зобов'язався надати відповідачу послуги по впровадженню, супроводженню та подальшому розвитку комплексної системи автоматизації управління підприємством «СК-Підприємство».
Згідно з п.3.2 Договору послуги включають в себе виконання обов'язкових змін програми, виправлення програмних помилок, підтримка відповідності документації функціональності системи, консультування з питань експлуатації системи, створення нових підсистем системи, створення нових форм звітів системи.
Позивач надає послуги відповідачу на підставі заявки відповідача. По завершенню надання послуг сторони підписують акт здачі-приймання наданих послуг (п.п.4.1., 4.10. Договору).
Відповідач сплачує позивачу абонентську плату, яка встановлена у договорі у розмірі 25200 грн. на місяць. За умови сплати абонентської плати позивач надає послуги за договором без додаткової оплати (п. 5.1. Договору).
Згідно з п.5.3 Договору відповідач оплачує послуги на підставі акту здачі-приймання наданих послуг, протягом строку, що визначається у відповідному акті здачі-приймання наданих послуг. Якщо строк оплати не зазначено у акті, то надані послуги відповідач повинен сплатити протягом 5 робочих днів з дня підписання акту.
Відповідно до п. 10.1 Договору після завершення надання послуг, протягом 10 днів позивач направляє відповідачу акти здачі-приймання наданих послуг. Відповідач протягом 5-ти робочих днів з моменту отримання актів здачі-приймання наданих послуг зобов'язаний надіслати позивачу підписані акти або мотивовану відмову від прийняття послуг. В разі мотивованої відмови відповідача сторонами складається двосторонній акт з переліком необхідних доопрацювань, визначають терміни їх виконання.
Згідно з п.10.2 Договору підставою для оплати відповідачем послуг позивача є підписаний сторонами акт здачі-приймання наданих послуг.
Відповідно до п.11.2 Договору позивач не гарантує відсутність помилок в комплексній системі «СК-Підприємство»та не несе відповідальності за наявність помилок в комплексній системі понад відповідальність, передбачену договором.
На виконання умов Договору позивач надав відповідачу послуги на загальну суму 5980014,02 грн., що підтверджується актами здачі-приймання наданих послуг, підписаними з боку відповідача директором з питань науково-технічної діяльності Єфименко К.О., який підписував договори з позивачем.
Відповідач частково оплатив позивачу надані послуги на суму 4967349,70 грн., що підтверджується банківськими виписками, наданими позивачем.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як встановив суд, позивач у повному обсязі відповідно до умов договору №СП-002-СК/116-315 виконав роботи та надав послуги відповідачу, що підтверджується оформленими належним чином актами здачі-приймання послуг, а саме: акт приймання-передачі програмного забезпечення № 110806 від 11.08.2006 р., яким оформлено передачу модуля консолідації Комплексної системи «СК-Підприємство; акт приймання-передачі програмного забезпечення № 512 від 26.02.2007 р., яким оформлено передачу модуля «Управління капітальними інвестиціями»; акт приймання-передачі № 020802 від 02.08.2006 р., яким оформлено передачу модулів «Управління договорами», «Управління кадрами», «Управління матеріальними запасами».
Господарські суди зазначили, що вказані акти не містять будь-яких претензій з боку відповідача до якості виконаних робіт. Акти містять усі необхідні реквізити і підтверджують факт виконання робіт та створення позивачем зазначених модулів комп'ютерної програми Комплексна система «СК-Підприємство».
Крім того, відповідно до ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій та повинні бути складені під час здійснення цієї операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
В ст. 1 цього Закону встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Кожною стороною (підприємством), що брала участь у здійсненні господарської операції, мають бути отримані первинні документи для записів у регістрах бухгалтерського обліку, інформація в яких ідентично засвідчує зміст господарської операції.
Таким чином, господарські суди правомірно визнали акти прийняття виконаних послуг належними і достатніми доказами у справі, оскільки наявність чи відсутність зобов'язань сторін підтверджується первинними документами, зокрема, накладними, рахунками, актами прийняття робіт (послуг).
Водночас, суд встановив, що впровадження програми «СК-Підприємство», а також її супроводження і доробка здійснювалось на підставі укладеного сторонами договору № СП-002-СК/116-315 від 02.03.2006 р. про надання послуг по впровадженню та супроводженню комплексної системи «СК-Підприємство». В додатку № 1 до договору наведено тарифи, які відповідають стадіям розробки, впровадження та супроводження програмного забезпечення, що регулюються відповідними ГОСТами 19.102-77 «Стадії розробки»та 34.601-90 «Автоматизовані системи. Стадії створення». Відповідно до держстандартів, на етапі впровадження здійснюється підготовка та передача програми та програмної документації (підготовка версії програми та запис на магнітний носій - компакт-диск). Саме в рамках виконання цього етапу позивач передав відповідачу компакт-диски з версіями програмного забезпечення та супровідною документацією, що зафіксовано актами від 03.11.2006 р., 23.11.2006 р., 19.01.2007 р., 06.02.2007 р., 22.02.2007 р., 23.03.2007 р., 12.04.2007 р., 05.06.2007 р., 24.09.2007 р.
Факт надання позивачем послуг за договором № СП-002-СК/116-315 та їх вартість також підтверджується Довідкою ГоловКРУ від 19.03.2009 р., складеною за результатами перевірки операцій та стану взаєморозрахунків, пов'язаних з розробкою, впровадженням та супроводженням комплексної системи «СК-Підприємство». В довідці зазначено, що наданий позивачем в ході перевірки зразок програмного забезпечення відповідає за своїми функціональними можливостями вимогам технічного завдання ДК «Укртрансгаз»та специфікаціям програмного забезпечення.
Крім того, існування комп'ютерної програми Комплексна система «СК-Підприємство»підтверджується свідоцтвом про реєстрацію авторського права на твір № 16642 від 16.05.2006 р., виданим Державним департаментом інтелектуальної власності.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Проте, відповідач, всупереч вимог вказаної норми закону, не надав суду належних доказів на підтвердження своїх доводів та вимог.
За таких обставин, господарські суди пришли до обґрунтованого висновку, що оскільки відповідач свої зобов'язання за Договором належним чином не виконав, позов щодо стягнення суми боргу в розмірі 1012664,32 грн. є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, суд правомірно стягнув з відповідача інфляційні збитки у розмірі 279157,47 грн. та 3 % річних у сумі 22717,56 грн.
Матеріали справи свідчать про те, що апеляційний суд в порядку ст. 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно дослідив матеріали справи в їх сукупності та прийняв постанову, яка відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Посилання скаржника на порушення і неправильне застосування апеляційним господарським судом при винесенні постанови норм процесуального та матеріального права не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування зазначеного судового акту колегія Вищого господарського суду України суддів не вбачає.
Крім того, відповідно до ст. 1117 ГПК України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Керуючись ст.ст. 107, 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 року у справі № 38/291 залишити без змін.
Головуючий
С. Мирошниченко
Судді
О. Кот
М. Малетич