01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
20.05.2009 № 18/39
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Мартюк А.І.
суддів: Зубець Л.П.
Лосєва А.М.
при секретарі: Царенко А.М.
За участю представників:
від позивача -Златін С.В. (дов. б/н від 26.12.2008р.)
від відповідача -Паламарчук О.А. (дов. від 02.06.2008р. № 870)
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки"
на рішення Господарського суду м.Києва від 05.03.2009
у справі № 18/39 (суддя Сидоренко А.С.)
за позовом ТОВ "Бі-брайт Медіа"
до Закритого акціонерного товариства "Маслозавод "Прилуки"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 207967,73 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю „Бі-брайт Медіа” (далі за текстом -позивач, ТОВ„Бі-брайт Медіа”) звернулось до господарського суду Чернігівської області з позовом до Закритого акціонерного товариства „Маслозавод „Прилуки” (далі за текстом - відповідач, ЗАТ „Маслозавод „Прилуки”) про стягнення 180241,40 грн. заборгованості за виконані роботи (надані послуги) згідно договору № 16ВВМ від 15.10.2007р., 7860,29 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 2207,33 грн. трьох процентів річних з простроченої суми та 17658,71 грн. пені за несвоєчасну оплату наданих послуг.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2009 р. у справі №18/39 позов задоволено частково. Стягнуто з Закритого акціонерного товариства „Маслозавод „Прилуки” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Бі-брайт Медіа” 180241,40 грн. заборгованості, 7860,29 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 1920,61 грн. 3% річних з простроченої суми, 1900,22 грн. державного мита та 107,85 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині в позові відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Закрите акціонерне товариство „Маслозавод „Прилуки” звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить частково скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2009 р. у справі 18/39 та прийняття нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Бі-брайт Медіа” в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 180241,40 грн. заборгованості, 7860,29 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 1920,61 грн. 3% річних з простроченої суми.
Підставою для скасування рішення суду відповідач зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, невідповідність висновків суду фактичним обставинам та матеріалам справи, а також порушення судом норм процесуального та матеріального права. При цьому апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції порушено положення ч.2 ст.36, п.1.ч.1 ст.63, п.1.ч.1. ст.81 ГПК України, оскільки позовна заява та клопотання у справі підписані представником позивача Златіним С.В. за відсутності належних повноважень, матеріали справи не містять належним чином засвідченого документу, яким підтверджуються повноваження зазначеного представника. Крім того, апелянт зазначає про те, що ним не здійснено оплату за договором, оскільки згідно договору оплата здійснюється згідно виставлених рахунків; рахунки-фактури від 04.06.2008 р., в яких міститься напис про те, що вони є дійсними протягом п'яти днів з дня виставлення, були направлені відповідачу лише 20.08.2008 р., тобто на адресу відповідача було направлено недійсні рахунки. Отже судом першої інстанції невірно встановлено момент виникнення зобов'язань відповідача за договором №16 ВВМ, а тому нарахування річних та інфляційних не може застосовуватися в даному випадку.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача апеляційну скаргу підтримав, просив її задовольнити, рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2009 р. у справі 18/39 скасувати частково та прийняття нове рішення, яким відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю „Бі-брайт Медіа” в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 180241,40 грн. заборгованості, 7860,29 грн. нарахованого на суму боргу індексу інфляції, 1920,61 грн. 3% річних з простроченої суми.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник позивача заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.03.2009 р. у справі №18/39 - без змін, вважаючи оскаржуване рішення законним та обґрунтованим.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
15.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством „Маслозавод „Прилуки” в особі голови правління Розенблата Борислава Соломоновича, як замовником, та Товариством з обмеженою відповідальністю „Бі-брайт Медіа” в особі директора Белоуса Дмитра Сергійовича, як виконавцем, був укладений Договір №16 ВВМ (далі за текстом - Договір).
Відповідно до п.п. 1.1, 1.3, 2.1, 4.1 та 4.2 Договору, відповідач зобов'язався прийняти та оплатити послуги, що надаються позивачем згідно даного Договору. Виконання зобов'язань Виконавцем підтверджується Актом прийому-передачі робіт, який надається Виконавцем та підписується протягом 5 днів з моменту пред'явлення послуг повноважними представниками Замовника та Виконавця. Виконавець зобов'язався надати послуги, передбачені даним Договором в строк до 03 липня 2008 року. Перелік послуг, що надаються, ціна, строки та порядок їх оплати обумовлюються сторонами в Додатках до даного Договору, які є його невід'ємною частиною. Оплата послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця на підставі рахунку-фактури, що виставляється Виконавцем.
Згідно з п. 1, п.2 Додатку №1 до Договору, на виконання вимог Договору Виконавець надає послуги щодо виробництва відео-ролика хронометражем 30, 15 секунд до 04 листопада 2007 року. Загальна вартість послуг становить 297011,40 грн. Замовник здійснює оплату за надані послуги шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця 50% оплати в строк не пізніше 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку-фактури від Виконавця, який виставляється протягом 3 днів від дати підписання Додатку №1 до Договору від 15 жовтня 2007 року. Інші 50% оплати за надані послуги перераховуються на поточний рахунок Виконавця в строк до 03 серпня 2008 року.
Згідно з п. 1, п.3, п.4 Додатку №2 до Договору, на виконання вимог Договору Виконавець надає послуги щодо розміщення та виготовлення реклами на зовнішньому носії форматом 8,5х36,2 м в м. Дніпропетровську на період з 01.11.2007р. до 31.12.2007р. Загальна вартість послуг становить 171897,00 грн. Замовник здійснює оплату за надані послуги в строк до 03 серпня 2008 року. Оплата здійснюється на поточний рахунок Виконавця після отримання рахунку-фактури від Виконавця, який виставляється протягом 3 днів з дати платежу, зазначеної в п. 2 даного Додатку №2.
Згідно з п. 1, п.2 Додатку №3 до Договору, на виконання вимог Договору Виконавець надає послуги по розробці оригінал макетів для реклами в пресі. Загальна вартість послуг становить 3333,00 грн. Замовник здійснює оплату за надані послуги шляхом перерахування на поточний рахунок Виконавця в строк до 03 серпня 2008 року.
На виконання умов Договору та Додатків № № 1, 2 до нього позивачем було виставлено відповідачу для оплати в строк до 22.10.2007р. рахунки-фактури від 15.10.2007р. № СФ - 0000579 на суму 186900,00 грн. (передоплата згідно Додатку № 1 до Договору) та на суму 96249,60 грн. (згідно Додатку № 2 до Договору).
04 червня 2008 року між сторонами були підписані та скріплені печатками підприємств акти здачі - прийняття робіт (надання послуг):
№ ОУ - 0000046, згідно якого загальна вартість робіт щодо виробництва відео-ролика хронометражем 30, 15 секунд становить 297011,40 грн.;
№ ОУ - 0000047, згідно якого загальна вартість послуг по розміщенню та виготовленню реклами на зовнішньому носії форматом 8,5х36,2 м в м. Дніпропетровську становить 171897,00 грн.;
№ ОУ - 0000048, згідно якого загальна вартість робіт щодо розробки оригінал макетів для реклами в пресі становить 3333,00 грн.
У вищевказаних актах зазначено, що сторони претензій одна до одної не мають.
04 червня 2008 року, позивачем було складено для оплати відповідачем в строк до 03.08.2008р. рахунки-фактури від 04.06.2008р. № СФ -0000146 на суму 148011,40 грн. (остаточний розрахунок згідно Додатку № 1 до Договору), № СФ - 0000147 на суму 40897,00 грн. (остаточний розрахунок згідно Додатку № 2 до Договору) та № СФ - 0000148 на суму 3333,00 грн. (згідно Додатку № 3 до Договору).
Однак, як вбачається з матеріалів справи, рахунки-фактури від 04.06.2008р. були направлені відповідачеві лише 20.08.2008р. (фіскальний чек № 9068 та опис вкладення у цінний лист).
Виходячи зі змісту статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідні положення встановлені також в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Колегією суддів встановлено, що позивачем належним чином виконано свої зобов'язання шляхом виконання робіт та надання послуг на загальну суму 472241,40 грн.
Відповідач, в свою чергу, зобов'язання щодо оплати виконаних робіт та наданих послуг виконав лише частково в сумі 292000,00 грн., що підтверджується банківськими виписками від 19.10.2007р., від 11.02.2008р., від 21.02.2008р., від 25.02.2008р., від 26.02.2008р., від 28.02.2008р., від 04.03.2008р., від 05.03.2008р., від 12.06.2008р., від 19.06.2008р., від 23.06.2008р., від 04.07.2008р., від 09.07.2008р., від 11.07.2008р. та від 16.07.2008р.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що оплату за виконані роботи та надані послуги відповідачем, станом на час вирішення справи, повністю не здійснено, заборгованість перед позивачем складає 180241,40 грн., доказів які б спростовували визначену суму заборгованості відповідачем не надано.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості в сумі 180241,40 грн. є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені законом або договором.
Статтею 625 ЦК України, передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань за Договором позивачем було нараховано на суму боргу за період з 04.08.2008р. по 31.12.2008р. 7860,29 грн. індексу інфляції та 2207,33 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.
Виходячи зі змісту ст. 613 Цивільного кодексу України, кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку.
Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.
Боржник за грошовим зобов'язанням не сплачує проценти за час прострочення кредитора.
Матеріалами справи підтверджується факт прострочення позивачем виконання своїх зобов'язань за Договором по виставленню відповідачу рахунків-фактур для сплати. Пунктом 4.2 Договору було встановлено загальне правило, що оплата послуг здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний банківський рахунок Виконавця на підставі рахунку-фактури, що виставляється Виконавцем.
За таких обставин, незалежно від дати виконання зобов'язань за Договором, встановленої в Додатках до Договору, відповідач був зобов'язаний сплатити грошові кошти лише після виставлення йому для сплати рахунків-фактур.
Враховуючи, що відповідні рахунки-фактури були направлені відповідачу лише 20.08.2008р., то з урахуванням часу на поштовий обіг зобов'язання по оплаті виконаних робіт (наданих послуг) виникли у відповідача після 23.08.2008р.
Тому позовні вимоги про стягнення трьох процентів річних з простроченої суми підлягають частковому задоволенню на суму 1920,61 грн. за період з 24.08.2008р. по 31.12.2008р.
Колегія суддів погоджується з наданим позивачем розрахунком суми інфляційних збитків, який був розрахований починаючи з вересня 2008 року.
Згідно ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 5.2.1 Договору встановлено, що у випадку не перерахування або перерахування лише частини авансу в строки, передбачені Додатковими угодами до даного Договору, Замовник сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен день прострочки платежу.
Позивач за прострочення оплати виконаних робіт (наданих послуг) нарахував пеню в сумі 17658,71 грн. за період з 04.08.2008р. по 31.12.2008р., з урахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”. Однак позовні вимоги про стягнення пені не підлягають задоволенню, оскільки за умовами договору пеня нараховується лише у випадку прострочення відповідачем виконання зобов'язань по сплаті авансових платежів.
Сплата авансових платежів була передбачена лише у п. 2 Додатку №1 до Договору (50% оплати в строк не пізніше 5-ти банківських днів з дати отримання рахунку-фактури від Виконавця, який виставляється протягом 3 днів від дати підписання Додатку № 1 до Договору).
Відповідно до п. 1 Додатку №1 до Договору 50% вартості робіт становить 148505,70 грн. На підставі рахунку-фактури від 15.10.2007р. № СФ-0000579 відповідачем перераховано 149000,00 грн., що підтверджується банківською випискою від 19.10.2007р.
Таким чином, матеріалами справи підтверджується факт виконання відповідачем належним чином своїх зобов'язань по сплаті авансових платежів, а умовами договору не передбачено нарахування пені на суму іншої заборгованості крім авансових платежів.
Враховуючи наведені вище обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків місцевого господарського суду не спростовують.
Отже, Київський апеляційний господарський суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийняв рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування чи зміни оскаржуваного рішення суду не вбачається.
Витрати по оплаті державного мита покладаються на відповідача, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 101-103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства „Маслозавод „Прилуки” залишити без задоволення, рішення Господарського суду Чернігівської області від 05.03.2009 р. у справі №18/39 залишити без змін.
Матеріали справи №18/39 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня її прийняття.
Головуючий суддя Мартюк А.І.
Судді Зубець Л.П.
Лосєв А.М.
01.06.09 (відправлено)