26 травня 2009 р.
№ 2-1/10226.1-2007 (2-21/17709-2006)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Заозерненської селищної ради
на постанову
від 25.10.07 Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі
№2-1/10226.1-2007 (2-21/17709-2006)
господарського суду АР Крим
за позовом
ТзОВ ВКК “ХХ ВЕК”
до
Заозерненської селищної ради
Кримського республіканського підприємства “БТІ міста Євпаторія”
за участю третьої особи без самостійних вимог:
Виконавчого комітету Заозерненської селищної ради
про
визнання права власності та спонукання до виконання певних дій
за зустрічним позовом
Заозерненської селищної ради
до
ТзОВ ВКК “ХХ ВЕК”
про
знос самовільно побудованих будівель
У справі взяли участь представники сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача 1: Величко Д.В., довір. від 02.02.09 б/н.
відповідача 2: не з'явились
3-ої особи: не з'явились
Постановою ВГСУ від 17.07.2007 (т.1.,арк. 156) справа направлялась на новий розгляд.
Рішенням господарського суду АР Крим від 07.09.2007 (суддя Л. Ковтун), залишеним без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 25.10.2007 (новий номер 2-1-10226.1-2007), (судді: В. Голик, І. Черткова, О. Щепанська) первісні позовні вимоги задоволено: визнано за ТОВ ВКК "ХХ Век" право власності на нерухоме майно -торгівельні павільйони, м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 56.
У задоволенні зустрічного позову відмовлено. Рішення мотивовані тим, що будівництво споруд відбулося за погодженням із особою, уповноваженою розпоряджатися земельною ділянкою -Заозерненською селищною радою і будівництво не було самочинним.
З касаційною скаргою звернулася Заозерненська селищна рада, яка була відповідачем по первісному позову та позивачем за зустрічним позовом. Скаржник просить скасувати прийняті у справі судові рішення і в задоволенні позовних вимог при визнанні права власності на самовільно побудовані будівлі відмовити. Суди не об'єктивно дослідили докази і встановили обставини, що не відповідають дійсності. Рішенням Заозерненської селищної ради № 96 від 05.10.2001 земельна ділянка надавалась ТОВ ВКК "ХХ Век" на 10 років для обслуговування ринку, а не для самовільного будівництва.
На балансі селищної ради обліковується майно ринку -крівля 100 кв.м., столи по стойкам навесів -23 кв.м., столи переносні -21 шт. Дане майно позивач не викупив і не повернув. Лабораторія ринку знаходиться за адресою по вул. Алея Дружби, 49 -в будівлі магазину, а не на території ринку. Під літерою "Б" знаходиться обмінний пункт, а не лабораторія та адміністрація ринку.
Судові акти не відповідають ст. 24, 29 Закону України "Про планування та забудову територій", ст. 316, 331, 376 ЦК України; договору сторін про оренду земельної ділянки від 25.07.2002 п.3.2.2.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
21.08.2007р. до господарського суду АР Крим надійшла заява від позивача за первісним позовом про уточнення позовних вимог, згідно якої позивач просить визнати за ТОВ ВКК Век»право власності на новостворене нерухоме майно: торгівельний павільйон загальною площею 32,9 кв.м. Літера А. основну будівлю загальною площею 16,3 кв.м. Літера Б, торгівельний павільйон загальною площею 41,0 кв.м. Літера В, відкритий навіс площею 697,2 кв.м. Літера Г, торгівельний павільйон площею 9,8 кв.м. Літера Д, уборна площею 10,6 кв.м. Літера Уб. які розташовані у м. Євпаторія, смт. Заозерне, вул. Алея Дружби, 56 та зобов'язати Кримське Республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації»зареєструвати право власності за позивачем з первісного позову право власності на нерухоме майно. При цьому, позивачем були змінені правові підстави заявлених позовних вимог. Так, в обгрунтування заявлених позовних вимог, позивач посилається на положення ст. 331 Цивільного кодексу України, якими регулюються правовідносини, пов'язані із правом власності на новостворене майно.
20.12.1994р. між виконавчим комітетом Заозерненською селищної ради та ТОВ ВКК Век»(далі по тексту договору - товариство) був укладений договір, за яким товариству мав бути переданий в оренду мікроринок по вул. 60 Років СРСР з асфальтованою площадкою 900 кв.м., площею навісу 100 кв.м., а також й столи по стойкам з навісами - 23 кв.м., крім того переносні столи розміром 2,5x0,7 у кількості 21 шт.
За зазначеним договором, виконавчий комітет Заозерненської селищної ради, з одного боку прийняв на себе зобов'язання з передачі майна мікроринку в оренду ТОВ «ВКК Век», а з іншого боку товариство прийняло на себе зобов'язання з виконання певних дій з поліпшення майна мікроринку, яке мало бути йому передано та з облаштування території мікроринку з метою покращення умов продажу та збільшення кількості торгівельних місць.
Сторонами по договору не було надано жодного доказу з передачі майна мікроринку виконавчим комітетом Заозерненської селищної ради ТОВ «ВКК Век», так саме як доказів, які б мали підтверджувати виконання ТОВ «ВКК Век»своїх зобов'язань за договором.
Рішенням Заозерненської селищної ради від 16.10.1998р. «Про збільшення земельної ділянки, яка знаходиться в оренді ТОВ «ВКК Век»в смт. Заозерне по вул. 60 Років СРСР Товариству була надана земельна ділянка на умовах оренди строком на 3 рокі площею 1821,2 кв.м. саме під розміщення мікроринку.
Згідно рішення №44 від 06.04.1999р. «Про надання дозволу на будівництво огородження території мікроринку та будівництва тимчасових споруд під торгівельні місця»виконавчого комітету Заозерненської селищної ради надав Товариству дозвіл на будівництво огородження території мікроринку з каменю-ракушняка та під будівництво тимчасових споруд під торгівельні місця з каменю-ракушняка із затвердженням схеми будівництва.
Рішенням від 17.12.1999р. Заозерненська селищна рада надала дозвіл Товариству переоформити договір оренди земельної ділянки.
Сторони змінювали розмір земельної ділянки. Рішенням 25 сесії 23 скликання Заозерненської селищної ради від 18.05.2001р. №35 «Про попереднє погодження місця розташування та розміру додаткової земельної ділянки для обслуговування ринку ТОВ «ВКК Век»товариству було погоджено місце розташування та розмір земельної ділянки для обслуговування мікроринку площею 132 кв.м. за рахунок земель сільськогосподарського призначення смт. Заозерне.
Рішенням 29 сесії 23 скликання Заозерненської селищної ради від 05.10.2001р. №96 «Про надання у тимчасове користування на умовах довгострокової оренди земельної ділянки ТОВ «ВКК Век»для обслуговування мікроринку»було вирішено надати у тимчасове користування Товариству земельну ділянку площею 1969,21 кв.м. по вул. 60 Років СРСР, 22 строком на 10 років на умовах довгострокової оренди для обслуговування мікроринку.
У виконання зазначеного рішення 25.07.2002р. між Заозерненською селищною радою (Орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційною компанією Век»був укладений договір оренди земельної ділянки площею 1969,21 кв.м. строком до 05.10.2011р.
Згідно п. 2.1 Договору оренди земельної ділянка, остання передана в оренду для обслуговування мікроринку.
Відповідно до п. 4.2 Договору оренди земельної ділянки від 25.07.2002р., укладеного між ТОВ ВКК Век»та Заозерненською селищною радою, було встановлено право Товариства придбати земельну ділянку у власність.
Генеральним планом забудови передбачено розміщення ринків на земельній ділянці по вул. Алея Дружби ( вул. 60 Років СРСР).
З посиланням на вказані вище рішення органів місцевого самоврядування, ст. 24 Закону України "Про планування та забудову територій", ст. ст. 16, 24 Закону України "Про основи містобудування", суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що позивачу був наданий дозвіл на реконструкцію торгівельного павільйону № 8 на території мікроринку по вул. 60 років СРСР в см. Заозерне.
Судами також встановлено, що зазначене будівництво носить ознаки самочинного, оскільки позивач за первісним позовом не отримав дозволу від ДАБК -органу місцевого самоврядування, на території якого провадилось будівництво.
Але суди дійшли висновку, що оскільки будівництво розпочато за погодженнями селищної ради та її виконкому, відповідно до Генерального плану забудови міста, то не має підстав для знесення спірних об'єктів нерухомості.
Будівлі та споруди мікроринку в смт. Заозерне по вул. Алея Дружби, 56, побудовані ТОВ ВКК Век»мають ознаки нерухомого майна, зокрема, фундамент, несущі конструкції, опорні та огороджувальні конструкції, технічні умови побудованих споруд відповідають нормам ДБН, мають систему електроосвітлення, відповідають нормам санітарних правил для підприємство торгівлі.
Договір від 20.12.1994р. свідчить про те, що на території мікроринку не було розташовано об'єктів нерухомого майна. При цьому, зі змісту ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»в частині визначення терміну «об'єкт нерухомого майна»вбачається, що до об'єктів нерухомого майна не можуть бути віднесені навіси та асфальтовані площадки, що. зокрема, свідчить про відсутність на території мікроринку об'єктів нерухомого майна до побудування їх ТОВ ВКК Век»господарським способом.
Тотожність місця розташування мікроринку. який мав бути переданий в оренду за договором від 20.12.1994р. та місця розташування об'єктів нерухомого майна мікроринку, які були побудовані позивачем за первісним позовом, підтверджується рішенням виконавчого комітету Заозерненської селищної ради від 30.03.2004р. №55 «Про упорядкування нумерації та привласнення нових юридичних адрес по вул. Алея Дружби в смт. Заозерне», згідно якого вул. 60 Років СРСР в смт. Заозерне була перенайменована на вул. Алея Дружби із перенумерацією існуючих споруд, які розташовані на цій вулиці згідно додатку №1 до зазначеного рішення.
Факт закінчення будівництва об'єктів нерухомості мікроринку підтверджується технічним висновком №ВЕ-448 та не оспорюється сторонами по справі.
З огляду на встановлені обставини справи, їх оцінку та висновки судів, колегія суддів зазначає наступне.
На спірні правовідносини поширюється дія ст. 376 ЦК України де зазначено, що нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо воно збудовано або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна не набуває права власності на нього.
Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнано за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.
Якщо власник земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
Набуття права власності на новостворене майно виникає з моменту завершення будівництва. Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації: так зазначено в ст. 331 ЦК України.
На спірні правовідносини поширюється дія ЗУ "Про планування і забудову територій". В ст. 24 цього Закону зазначено, що особи зацікавлені в здійсненні будівництва подають письмову заяву про надання дозволу на будівництво до виконкомів відповідних рад. До заяви додають документ на право користування земельною ділянкою, або документ про згоду власника земельної ділянки на забудову цієї ділянки. У разі прийняття відповідною радою рішення про надання земельної ділянки із земель державної чи комунальної власності для розміщення об'єкта містобудування в порядку, визначеному земельним законодавством, зазначене рішення є дозволом на будівництво цього об'єкту. Проектна документація повинна відповідати вимогам державних стандартів, норм і правил (ст. 28). Забудовник повинен мати дозвіл на виконання будівельних робіт, який видається Інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю, які ведуть реєстр наданих дозволів. У разі здійснення реконструкції об'єкта містобудування для отримання дозволу на виконання зазначених робіт необхідно надати документ, що посвідчує право власності на споруду, або письмову згоду власника на проведення зазначених робіт.
Здійснення будівельних робіт на об'єктах містобудування без дозволу на виконання будівельних робіт або його перереєстрації, а також здійснення незазначених у дозволу будівельних робіт вважається самовільним будівництвом (ст. 29).
З наведених вимог законодавства слідує, що самочинним будівництво є, якщо:
1) здійснюється на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети;
2) без належного дозволу на будівництво;
3) без належно затвердженого проекту;
4) з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
При винесенні оскаржуваних судових рішень суди попередніх інстанцій вказаним вище законодавством не керувалися. Судами встановлено, що позивач отримав землю в оренду для обслуговування та реконструкції мікроринку; по рішенню виконкому від 06.04.1999 отримав дозвіл на будівництво огорожі, тимчасових споруд під торгівельні місця з легкою крівлею без фундаменту. Інші обставини будівництва спірного об'єкта або не досліджувалися, або висновки судів не відповідають діючому законодавству.
Зокрема, місцевий суд встановив, що спірне будівництво носить ознаки самочинного, оскільки позивач по первісному позову не отримав дозвіл на проведення будівельних робіт інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю місцевого органу самоврядування на території якого проводиться будівництво. Але правова оцінка цього факту не відповідає ст. 29 Закону України "Про планування і забудову територій".
Слід також зауважити, що Висновок експерта № BF -448 від 19.09.2006 обстеження будівель торгових павільйонів… не є належно затвердженим проектом реконструкції ринку.
Наведене свідчить, що суди попередніх інстанцій неправильно застосували вказані вище норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини. В порушення вимог ст. 11112 Господарського процесуального кодексу України не дослідили обставини, про які йшлося в постанові ВГСУ від 17 липня 2007 року. Судові рішення не відповідають вимогам ст. 34 Господарського процесуального кодексу України щодо належності і допустимості доказів. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що доводи Заозернянської селищної ради є обґрунтованими, а оскаржувані судові рішення підлягають скасуванню.
Під час нового розгляду справи необхідно усунути зазначені порушення, ретельно дослідити обставини справи на підставі належних доказів, правильно застосувати норми матеріального, процесуального права і винести обґрунтоване, законне рішення суду.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117 - 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Заозерненської селищної ради задовольнити частково.
Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду АР Крим від 25.10.2007 та рішення господарського суду АР Крим від 07.09.2007 по справі № 2-1/10226.1-2007 (2-21/17709-2006) скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Головуючий, суддя В.Овечкін
Судді: Є.Чернов
В.Цвігун