19 травня 2009 р.
№ 2-8/6826-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т.Б. Дроботової -головуючого,
Н.О. Волковицької,
Л. І. Рогач
розглянувши матеріали
касаційного подання
Заступника прокурора Автономної Республіки Крим
на рішення
Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2009 року
у справі
№2-8/6826-2008 Господарського суду Автономної Республіки Крим
за позовом
Прокуратури Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Фонду державного майна України
до
треті особи
Чорноморської районної державної адміністрації
Відкрите акціонерне товариство "Трест "Чорноморнафтогазпромбуд"
Бюро технічної інвентаризації Чорноморського району
про
визнання недійсним розпорядження
за участю представників:
позивача
не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
відповідача
третіх осіб
не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
Стоборєв М.П., дов. від 07.12.2008р.
не з'явився (про час та місце судового засідання повідомлений належним чином)
прокуратури
Рудак О.В.
Прокурор Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду з позовом в інтересах держави в особі Фонду державного майна України про визнання недійсним розпорядження Чорноморської районної державної адміністрації № 905 р від 21.11.03р. "Про визнання права власності на будівлю "Гуртожиток на 100 місць" в с.м.т. Чорноморське по вул. Євпаторійська, 7-а" за ВАТ "Трест "Чорноморнафтогазпромбут" та свідоцтва про право власності від 17.12.03р., виданого на підставі вказаного рішення.
В обґрунтування позову, прокурор послався на невідповідність вказаних актів вимогам чинного законодавства та порушення ними права державної власності, оскільки майно, щодо якого прийнято рішення та видано свідоцтво, не було приватизоване в процедурі приватизації, державне право власності на нього не припинялось.
Відповідач та третя особа ВАТ "Трест "Чорноморнафтогазпромбут" відхилили позовні вимоги, вказавши, що спірне майно є власністю ВАТ "Трест "Чорноморнафтогазпромбут", як збудоване за власні кошти підприємства за рахунок коштів фонду розвитку виробництва та фонду соцкультпобуту підприємства, що діяло в умовах госпрозрахунку та самофінансування.
Рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2009р. (суддя Чумаченко С.А.) у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю. Апеляційний перегляд справи не здійснювався.
Не погоджуючись з висновками місцевого господарського суду, заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся з касаційним поданням, в якому просить скасувати рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Касаційне подання вмотивовано невідповідністю судового рішення нормам матеріального та процесуального права. Так, всупереч вимогам, що ставляться до судового рішення, судом не застосовано норми матеріального права, яке діяло на час виникнення спірних правовідносин -статтю 1 Закону України "Про підприємства, установи, організації союзного підпорядкування, розташовані на території України", статті 34 та 37 Закону України "Про власність"; також судом не враховано положення Закону україни "Про приватизацію державного житлового фонду",
Позивач та відповідач не скористалися правом на участь представників у судовому засіданні.
Третя особа ВАТ "Трест "Чорноморнафтогазпромбут" у відзиві та усно в судовому засіданні відхилила доводи касаційного подання, зазначивши про законність судового рішення та про недоведеність права державної власності на спірне майно.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, пояснення представника третьої особи та прокурора, присутніх у судовому засіданні, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в судових рішеннях, колегія суддів вважає, що касаційне подання підлягає задоволенню частково з таких підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підстав встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати чи вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду або відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або перевіряти докази.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 24.02.1988р. виконавчим комітетом Чорноморської районної ради народних депутатів прийнято рішення № 59 "Про передачу тресту "Чорноморнафтогазпромбуд" земельної ділянки та проектно-кошторисної документації під будівництво гуртожитку на 100 місць в с.м.т. Чорноморське", відповідно до пункту 1 якого вирішено передати земельну ділянку під будівництво гуртожитку на 100 місць тресту "Чорноморнафтогазпромбуд".
02.09.1988р. Державною інспекцією будівельного комітету тресту "Чорноморнафтогазпромбуд" надано дозвіл № 48 на будівництво гуртожитку; 26.09.1988р. СБТ "Чорноморнафтогазпромбуд" уклав договір підряду на капітальне будівництво.
20.09.1991р. складено та підписано акт державної приймальної комісії по прийому в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкту, відповідно до якого гуртожиток на 100 місць прийнято в експлуатацію; 24.09.1991р. Виконавчим комітетом Чорноморської районної ради народних депутатів прийнято рішення № 215 про затвердження акту державної комісії про прийняття в експлуатацію гуртожитку тресту "Чорноморнафтогазпромбуд".
СБТ "Чорноморнафтогазпромбуд" на підставі наказу № 3 від 09.01.93р. перетворено в орендне підприємство треста "Чорноморнафтогазпромбуд", що є правонаступником майнових та інших прав державного підприємства СБТ "Чорноморнафтогазпромбуд".
На підставі наказу № 56 від 26.12.95р. та договору купівлі-продажу викупленого цілісного майнового комплексу орендне підприємство треста "Чорноморнафтогазпромбуд" було перетворено в колективне підприємство трест "Чорноморнафтогазпромбуд", що, за статутом є правонаступником прав та обов'язків орендного підприємства.
Згідно наказу від 21.08.01р. № 200/7 колективне підприємство перетворено в ВАТ "Трест Чорноморнафтогазпромбуд", що відповідно до пункту 1.1 Статуту є правонаступником колективного підприємства та є власником, крім майна, переданого до статутного фонду, також іншого майна та коштів, набутих на підставах, не заборонених діючим законодавством.
21.11.2003р. Чорноморською районною державною адміністрацією прийнято розпорядження № 905-р "Про визнання та оформлення права власності на будівлю "Гуртожиток на 100 місць" в с.м.т. Чорноморське по вул. Євпаторійська, 7-А", яким визнано право власності на вказану будівлю площею 1840,7кв.м., розташовану на земельній ділянці площею 767кв.м., за ВАТ "Трест "Чорноморнафтогазпромбуд", а 17.12.2003р. відповідач видав тресту свідоцтво про право власності на гуртожиток.
Також судом встановлено, що наказом Фонду державного майна України від 06.03.1995р. скасовано наказ Фонду державного майна України № 89-ДП від 28.12.94р. про приватизацію ОП треста "Чорноморнафтогазпромбуд", а рішенням Вищого арбітражного суду України у справі № 5/150 від 29.05.1996р. відмовлено ОП тресту "Чорноморнафтогазпромбуд" у задоволенні позовних вимог про спонукання Фонду державного майна України укласти договір купівлі-продажу державного майна цілісного майнового комплексу.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд застосував приписи статті 331 Цивільного кодексу України та дійшов висновку, що спірна будівля належала тресту з моменту вводу його в експлуатацію і жодного дня не перебувала у віданні місцевої ради або будь-якого міністерства, комітету чи відомства, не входила до складу державного житлового фонду.
Відхиляючи доводи прокурора про відсутність будівлі гуртожитку в складі трестом приватизованого майна, суд вказав на належність цієї будівлі підприємству як його власних основних фондів, збудованих за рахунок власних кошти підприємства з фонду розвитку виробництва та фонду соцкультпобуту підприємства, що діяло в умовах госпрозрахунку та самофінансування.
Однак судова колегія вважає висновки судів попередніх інстанцій передчасними та такими, що не ґрунтуються на повному та всебічному дослідженні істотних обставин справи та застосуванні норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини з огляду на таке.
Застосовуючи положення Цивільного кодексу України, що набув чинності з 01.01.2004р., до правовідносин, пов'язаних з підставами набуття права власності на будівлю, прийняту в експлуатацію 24.09.1991р. та зареєстровану за підприємством 17.12.2003р., місцевий господарський суд не з'ясував момент виникнення права власності на спірну будівлю, а відтак не застосував законодавство, що регулювало спірні правовідносини до набрання чинності Цивільним кодексом України.
Також висновок місцевого господарського суду про виникнення права власності на спірну будівлю у підприємства с силу спорудження її за власні кошти підприємства не ґрунтуються на законодавстві, яке регулювало діяльність та статус коштів та майна підприємств державної форми власності на момент фінансування, створення спірної будівлі та прийняття її до експлуатації. Зокрема, не застосовано та не надано правової оцінки положенням Закону СРСР "Про державне підприємство (об'єднання)" від 30.06.1987р., Закону СРСР "Про підприємства в СРСР" від 04.06.1990р., Закону України "Про підприємства в Україні", Закону України "Про власність", статті 1 Закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України".
Водночас зі змісту судового рішення вбачається наявність заперечень відповідача та третьої особи щодо Фонду державного майна України, як належного позивача у даній справі, виходячи з Постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.1994р. № 238 "Про розмежування державного майна України між загальнодержавною власністю та власністю Республіки Крим.
Статтями 84 та 105 Господарського процесуального кодексу України визначено вимоги до змісту рішення місцевого та постанови апеляційного суду. Так, у них, зокрема, має бути зазначено обставини справи, встановлені господарським судом, докази, на підставі яких прийнято рішення, доводи, за якими суд відхилив клопотання і докази сторін, обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази.
Таким чином, для правильного вирішення спору суду належало з'ясувати дійсні обставини справи щодо моменту виникнення права власності на спірну будівлю гуртожитку (враховуючи, що законодавство України до 031.12.2003р. не пов'язувало момент виникнення права власності на нерухоме майно з його реєстрацією), особу, у якої виникло таке право, та форму власності цієї особи.
Натомість всупереч викладеному вище судове рішення не містить цих встановлених обставин справи, що є істотними для вирішення даного спору.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають з вище зазначених підстав.
З огляду на межі повноважень касаційної інстанції, визначені статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України, рішення господарського суду належить скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи, господарському суду слід врахувати вищенаведене та вирішити спір у відповідності до вимог чинного законодавства.
Керуючись статтями 43, 1117, пунктом 3 статті 1119, статтями 11110, 11111, 11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційне подання Заступника прокурора Автономної Республіки Крим
задовольнити частково.
Рішення Господарського суду Автономної Республіки Крим від 12.01.2009р. у справі № 2-8/6826-2008 Господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати.
Справу направити на новий розгляд до Господарського суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач