Запорізької області
18.05.09 Справа № 6/146/09
Суддя Місюра Л.С.
За позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну
“Міські теплові мережі” Жовтневого району, м. Запоріжжя
До Комунального підприємства “Ремонтно - експлуатаційне
підприємство по обслуговуванню гуртожитків”, м. Запоріжжя
про стягнення 302 518 грн. 63 коп.
Суддя Місюра Л.С.
За участю представників :
Від позивача: Сахарова О.О., дов. № 1/27-18 від 05.01.2009 р.
Від відповідача: Шеховцова Н.О., дов. № 1710 від 15.09.2008 р.
Розглянувши матеріали справи за позовом Концерну “Міські теплові мережі” в особі Філії Концерну “Міські теплові мережі” Жовтневого району, м. Запоріжжя до Комунального підприємства “Ремонтно -експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків”, м. Запоріжжя про стягнення 302 518 грн. 63 коп., суддя
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача основний борг за поставлену теплову енергію в гарячій воді за період з вересня по грудень 2008р. в сумі 296 846 грн. 10 коп., 3% річних в сумі 1 294 грн. 57 коп., інфляційні витрати з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення в сумі 4 452 грн. 69 коп.
Розгляд справи відкладений до 18.05.2009р.
18.05.2009 р. розгляд справи продовжений та прийнято рішення.
Позивач двічі уточнював позовні вимоги, остаточно вказує наступне: при подачі позову позивачем не враховано оплату відповідача в сумі 97 грн. 98 коп. (60 грн. 77 коп. у вересні 2008 р.; 37 грн. 21 коп. у березні 2009 р.), тому на момент подачі позову позовні вимоги складають: основний борг в сумі 296 748 грн. 12 коп.; 3 % річних в сумі 1 221 грн. 31 коп.; інфляційні втрати в сумі 4 451 грн. 22 коп. В період розгляду справи відповідач частково погасив заборгованість в сумі 9 500 грн. 80 коп. ( у квітні 2009 р. в сумі 9 153 грн. 69 коп., у травні 2009 р. в сумі 347 грн. 11 коп.). Таким чином, заборгованість складає: основний борг в сумі 287 247 грн. 32 коп., 3 % річних в сумі 1 221 грн. 31 коп.; інфляційні втрати в сумі 4 451 грн. 22 коп. Просить провадження по справі в частині стягнення суми 9 500 грн. 80 коп., припинити. Стягнути з відповідача на користь позивача основний борг в сумі 287 247 грн. 32 коп., 3 % річних в сумі 1 221 грн. 31 коп.; інфляційні втрати в сумі 4 451 грн. 22 коп. В частині стягнення основного боргу в сумі 97 грн. 98 коп., в позові відмовити.
Заява позивача приймається судом, оскільки заявлена відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Відповідач не погоджується з сумою заявленого позову, на підставі слідуючого: згідно даних бухгалтерського обліку КП «РЕПОГ»заборгованість підприємства згідно договору купівлі-продажу теплової енергії № 600084 від 01.01.2007р. (далі -договір) за вересень - грудень 2008 року складає 238 378,57 грн. Згідно умов договору КП «РЕПОГ»стало виконавцем послуг з надання мешканцям житлового фонду комунальної власності теплової енергії. В разі чого КП «РЕПОГ»юридично стало власником коштів, сплачуваних населенням за теплову енергію і безпосередньо КП «РЕПОГ»сплачувало Концерну «МТМ»за спожиту теплову енергію використовуючи послуги ЗАТ «Запоріжзв'язоксервіс». У зв'язку з тим, що КП «РЕПОГ»є власником коштів сплачених населенням за теплову енергію, тому відповідач має юридичне право визначати період за який здійснювались платежі Концерну «МТМ»та їх цільове призначення. Оплата за спожиту теплову енергію здійснювалась КП «РЕПОГ»через ЗАТ «Запоріжзв'язоксервіс»(далі ЗАТ “ЗСС”) згідно договору №041/10-2003 від 08.10.2003 року. Розбіжності між зазначеними сумами проявляються в тому, що відповідачем було проведено оплату за теплову енергію за січень 2007 року згідно договору, в січні 2009 року, що підтверджується актом №103/01.07 здачі - приймання виконаних робіт відповідно до договору №041/10-2003 від 08.10.2003 р., згідно якого бухгалтерія Концерну «МТМ»віднесла перерахування за теплову енергію, зроблені у січні 2007 року за спожиту теплову енергію грудень 2006 року. В пункті 6.5. договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 200756 від 01.01.2007р. сказано: «При перерахуванні коштів за теплову енергію у платіжному документі Балансоутримувач повинен зазначити район міста, номер та дату даного договору. За наявності заборгованості за даним договором Теплопостачальна організація зараховує кошти, що надійшли від Балансоутримувача, як погашення заборгованості за теплову енергію, відпущену у минулі періоди.»відповідно до цього пункту, грошові кошти, що надійшли в січні 2007 року, в період дії даного договору, бухгалтерією Концерну «МТМ»були віднесені як оплати за грудень 2006 року, що перечить п. 6.5 договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 200756 від 01.01.2007р. Спираючись на п.6.5. договору, відповідач стверджує, що грудень 2006 року не є минулим періодом відповідно до договору купівлі - продажу теплової енергії в гарячій воді № 200756 від 01.01.2007р. Крім цього, в листах від 14.03.2007р. за вихідним № 363, від 18.04.2007р. за вихідним № 577, від 13.06.2007р. за вихідним № 746 було зазначено, що оплати за спожиту теплову енергію у лютому, березні, травні 2007 року сплачувалися бухгалтерією КП «РЕПОГ»за вказані місяці. Починаючи з травня 2007 року в актах ЗАТ «ЗСС»було зазначено цільове призначення перерахованих коштів, тобто періоди за які проводиться платіж (згідно умов договору №041/10-2003р.) Дійсно в акті виконаних робіт, наданого ЗАТ «ЗСС»вказано, що кошти перераховані на адресу Концерну «МТМ»здійснені на підставі договору №11/03-2004 від 03.06.2004р. Це свідчить про те, що розщеплення загального платежу, сплаченого населенням за теплову енергію, здійснено на підставі умов, зазначених у даному договорі. Але, це не зазначає період, за який здійснювався платіж. Єдине, що зазначено у акті виконаних робіт, так це те, що кошти перераховувалися з 01.01.2007р. по 31.01.2007р. КП «РЕПОГ»стало власником коштів, сплачених населенням за теплову енергію. Населення, при сплаті за теплову енергію, в своїх платіжних документах не зазначало період, за який здійснюється оплата ними у січні 2007 року та КП «РЕПОГ»мало повне юридичне право, як власник, самому визначити, за який період здійснився цей платіж, що і зробив своїм листом № 180 від 13.02.2007 р. Цей лист, є єдиним документом, який чітко визначає період за який здійснювався платіж. Інших документів, які б чітко визначали період платежу, які були сплачені в січні 2007 року не існує. Твердження Концерну «МТМ»про те, що відповідач не знав скільки потрібно було сплатити за теплову енергію, спожиту у січні 2007 року (рахунки за січень 2007 року надійшли в КП «РЕПОГ»лише в середині лютого 2007 року) та згідно цього не могло сплатити за січень місяць - є не обґрунтованими. Згідно умов договору купівлі-продажу кінцевий розрахунок за теплову енергію за календарний рік здійснювався до 25 січня наступного календарного року, тобто кінцевий розрахунок за теплову енергію за січень 2007 р., КП «РЕПОГ»могло здійснити до 25.01.2008 р. У зв'язку з цим, у відповідача не було необхідності знати точну суму по сплаті теплової енергії за січень 2007 року. Для з'ясування цієї суми у відповідача був у розпорядження ще цілий календарний рік. В січні 2007 р. відповідач сплатив суму, розмір якої був для нього можливий. У зв'язку з цим, КП «РЕПОГ»не визнає за собою заборгованість у розмірі 58 467,63 грн., тому, згідно договору №600084 від 01.01.2007р. заборгованість відповідача за спожиту теплову енергію складає 238 378,57 грн. Просить зменшити держмито, суму 3% річних, інфляційних втрат.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, суддя вважає, що уточнені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
01.01.2007 року між позивачем та відповідачем був укладений договір купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 600084 з додатками та додатковими угодами (далі -договір).
Згідно вказаному договору позивач відпустив відповідачу теплову енергію у гарячій воді за період: з вересня по грудень 2008 р., всього на суму 302 012 грн. 90 коп., що підтверджується актами приймання-передачі теплової енергії, рахунками за відповідні місяці, які знаходяться в матеріалах справи.
Пунктами 6.2 - 6.3 договору передбачено, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Оплата за теплову енергію проводиться шляхом перерахування грошових коштів у розрахунковому періоді на поточний рахунок Теплопостачальної організації. Остаточні розрахунки за відпущену у розрахунковому періоді теплову енергію на протязі календарного року здійснюються Балансоутримувачем на підставі актів приймання-передачі теплової енергії у термін до 25 січня року, наступного за попереднім календарним роком.
Відповідач оплатив послуги частково, в сумі 14 765 грн. 58 коп., що підтверджується банківськими виписками, повідомленнями про проходження субвенцій, реєстрами отримання грошових коштів.
Заборгованість в сумі 287 247 грн. 32 коп. відповідачем не оплачена.
Згідно до статті 526 ЦК України, статті 193 ГК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За таких обставин, з відповідача підлягає стягненню 287 247 грн. 32 коп.
Заборгованість у сумі 97 грн. 98 коп. погашена до заявлення позову. Таким чином, позов про стягнення з відповідача вказаної суми був заявлений безпідставно, а тому в позові, в цій частині слід відмовити.
Борг, в сумі 9 500 грн. 80 коп., був погашений після подачі позовної заяви. Таким чином, в цій частині відсутній предмет спору.
Провадження по справі, в частині стягнення суми 9 500 грн. 80 коп., підлягає припиненню, відповідно до п. 1-1 статті 80 ГПК України.
Відповідно до статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми , якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, з відповідача підлягає стягненню сума основного боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції 291 698 грн. 54 коп. та 3 % річних за період з 26.01.2009 р. по 16.03.2009 р. в сумі 1 221 грн. 31 коп.
Клопотання відповідача про зменшення розміру держмита, 3 % річних та суми інфляційних втрат задоволенню не підлягають в зв'язку з наступним:
Згідно п. 3 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках лише розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню з боку сторони, що порушила зобов'язання.
Інфляційні витрати та 3 % річних не являються неустойкою (штрафом, пенею).
Суду не надано право зменшити інфляційні втрати та 3 % річних. Суду не надано право зменшити і розмір державного мита.
Заперечення відповідача на позов судом не приймаються, оскільки представник відповідача не надав суду жодного документу, який підтверджує факт оплати заборгованості саме за спірний період та по спірному договору. Відповідач також не надав суду доказів зарахування спірної суми на рахунок позивача.
Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно сумі задоволених та припинених позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 22, 44 -49, 75, п. 4 ст. 80, 82 -85 ГПК України, суддя
Позов задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства “Ремонтно -експлуатаційне підприємство по обслуговуванню гуртожитків” (69002, м. Запоріжжя, вул. Жуковського, 70-А, код ЄДРПОУ 32539478, р/р 26003051650001 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849) на користь Концерну “Міські теплові мережі” (69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський , 137, код ЄДРПОУ 32121458, п/р 26004045320001 в АКБ “Індустріалбанк” м. Запоріжжя, МФО 313849) основний борг з урахуванням індексу інфляції в сумі 291 698 грн. 54 коп., 3 % річних в сумі 1 221 грн. 31 коп., витрати по держмиту в сумі 3 024 грн. 11 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 117 грн. 92 коп. Надати наказ.
Провадження по справ, в частині стягнення основного боргу в сумі 9 500 грн. 80 коп., припинити.
В інший частині позову відмовити.
Суддя Л.С. Місюра
Рішення підписано: 18.05.2009 р.