Запорізької області
13.05.09 Справа № 7/121/09
Суддя Кутищева Н.С.
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпровід”, м. Запоріжжя
До відповідача: Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, м. Запоріжжя
про стягнення 44289,24 грн.
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Від позивача
Шонія М.В., дов. № 8 від 15.04.2009р.
Від відповідача
Мелешко Т.В., дов. № 1311 від 07.04.2009р.
Сагач М.В., дов. № 1312 від 07.04.2009р.
Заявлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача 44289,24 грн. збитків у вигляді нарахованих відсотків за користуванням кредитом відповідно кредитного договору про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 81-07к від 06.11.2007 р.
18.03.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 16.04.2009 р. В судовому засіданні 16.04.2009 р. оголошувалась перерва до 13.05.2009 р.
Позивач підтримує вимоги, викладені в позовній заяві, обґрунтовує їх ст. ст. 1, 85 Закону України “Про банки та банківську діяльність” № 2121-11 від 07.12.2000 р., п 2.19. Інструкції Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 “Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, ст. ст. 16, 22, 319 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 224, 225 Господарського кодексу України.
Відповідач позов не визнав, вважає його безпідставним та необґрунтованим, повідомив що вина (умисел чи необережність) відповідача відсутня, відповідачем вжиті всі належні заходи для належного виконання зобов'язання, що підтверджується листами -звернення до тимчасового адміністратора та виконанням платіжних доручень в частині перерахування за призначенням грошових коштів на підставі рішення Тимчасового адміністратора Промінвестбанку про дострокове з 20 лютого 2009 р. розблокування коштів клієнтів, на які поширюється дія мораторію. Статтею 85 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, передбачена норма про не нарахування неустойки (штраф, пеня) інших фінансові санкції за не виконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань під дії мораторію. Отже, враховуючи вищезазначені обставини, з урахуванням положень договору банківського рахунку, викладених і закріплених на погоджених сторонами умовах та норм чинного законодавства України, а саме: дія мораторію на задоволення вимог кредиторів, наявність права сторони на звільнення від відповідальності виникнення “форс-мажорних обставин”, що виникло із зобов'язання на підставі погоджених сторонами умовах договору, відсутності вини, вжиття відповідачем всіх залежних заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Представник позивача в судовому засіданні, продовженому 13.05.2009 р., вважає заперечення відповідача безпідставними і такими що не мають відношення до заявленого предмету спору і його обґрунтування.
За усним клопотанням сторін судове засідання ведеться без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
Судовий процес завершено 13.05.2009 р. оголошенням вступної та резолютивної частин рішення.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд
06 листопада 2007 року між Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (закритим акціонерним товариством) та ТОВ “Техпровід” було укладено кредитний договір про відкриття мультивалютної кредитної лінії № 81-07к (далі - кредитний договір).
За умовами кредитного договору, відповідач за умови наявності вільних кредитних ресурсів зобов'язується надати позивачу кредит шляхом відкриття відновлюваної мультивалютної кредитної лінії у сумі, яка не може перевищувати 5000000 грн., на умовах встановлених цим договором, далі кредит або кредитна лінія, а відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, встановлені цим договором.
Також, 28 березня 2008 р. між позивачем та відповідачем було укладено договір № 213-08 р банківського рахунку (далі-договір).
Відповідно до п. 1.1. договору, відповідач здійснює розрахунково-касове обслуговування поточного рахунку № 26000301158296 (далі-рахунок) в національній валюті відповідно до умов цього договору та надає послуги, пов'язані із переказом коштів з рахунку та/або на рахунок позивача за допомогою платіжних інструментів, видачею останньому коштів в готівковій формі, а також здійснення інших операцій, передбачених договором згідно з ліцензією, наданою відповідачу (далі банківські послуги). Тарифи комісійної винагороди за надання банківських послуг позивачу, викладені в додатках до договору.
23 жовтня 2008 року ТОВ «Техпровід»до Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя»було надано платіжне доручення № 2580, за яким позивачем зобов'язано перерахувати на рахунок № 20636351158296 з рахунку № 26000301158296, відкритий в Філії «Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя», суму у розмірі 1000000 грн. на погашення кредиту згідно кредитного договору.
Згідно договору банківського рахунку № 213-08 від 28.03.2008 року, відповідач взяв на себе зобов'язання виконувати розрахункові документи, прийняті від ТОВ «Техпровід»у межах залишку коштів на рахунку №26000301158296 (п.5.1.2. Договору).
Відповідач з відміткою датованою 23 жовтня 2008 року, повернув вказане платіжне доручення з зазначенням, що станом на 23.10.2008 р. для виконання даного платіжного документа недостатньо коштів на рахунку клієнта, повертається без виконання відповідно до п. 19., 2.15 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою Правління НБУ № 22 від 21.01.2004 р.
Вказані дії банк у своїх листах (вих. №13-12/956 від 29.10.2008 року), пояснив введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів і заблокуванням у зв'язку з вказаним грошових коштів, наявних на рахунку № 26000301158296.
Предметом даного спору є зобов'язання відповідача виконати певні дії (послуги), що передбачені договором, укладеного сторонами по справі. Доводи щодо неможливості виконання доручення клієнта (позивача у справі) відповідач обґрунтовує введенням мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначенням тимчасової адміністрації банку Національним банком України.
Пунктом 8.1 статті 8 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, передбачено, що банк зобов'язаний виконати доручення клієнта, що міститься в розрахунковому документі , який надійшов протягом операційного часу банку в день його надходження. У разі надходження розрахункового документа клієнта до обслуговуючого банку після закінчення операційного часу банк зобов'язаний виконати доручення клієнта , що містяться в цьому розрахунковому документі , не пізніше наступного робочого дня.
Згідно з п. 22.4 ст.22 Закону України “Про платіжні системи та переказ коштів в Україні”, при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання.
Відповідно до частини 1 ст. 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.
Частиною 1 та 2 ст. 319 Цивільного кодексу України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.»
Згідно зі статтею 41 Конституції України та статті 321 Цивільного кодексу України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні.
Статтею 8 Конституції України зазначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Заперечення відповідача щодо введення мораторію на задоволення вимог кредиторів є необґрунтованими і не відносяться до спірних взаємовідносин сторін у справі з наступних підстав:
- строк виконання платіжних доручень позивача (щодо невиконання яких розглядається спір) настав до дня введення мораторію в строк до 23.10.2008 р. Зобов'язання виконати доручення клієнта виникло у банка з моменту укладення договору № 213-08 від 28.03.2008 р. та діє до припинення договору.
Неправомірні дії відповідача привели до того, що платіжні доручення не були виконані вчасно ще до введення мораторію.
- у відповідності до статі 2 Закону України “Про банки та банківську діяльність”, мораторій -це зупинення виконання банком майнових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), строк виконання яких настав до дня введення мораторію, та зупинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Главою 8 розділу V Положення “Про призначення тимчасової адміністрації банку”, встановлені порядок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, яким передбачено, що з метою створення сприятливих умов для покращання та стабілізації фінансового стану банку Національний банк має право ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів під час здійснення тимчасової адміністрації, але на строк не більше шести місяців. Мораторій на задоволення вимог кредиторів поширюється на зобов'язання, строки виконання яких настали до призначення тимчасової адміністрації.
Протягом терміну дії мораторію:
- забороняється стягнення коштів на підставі виконавчих та інших документів, за якими здійснюється їх стягнення відповідно до законодавства України;
- не нараховується неустойка (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів).
Мораторій не поширюється на обслуговування поточних операцій, здійснюваних тимчасовим адміністратором, на вимоги щодо виплати заробітної плати працівникам банку, аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської винагороди, а також на задоволення вимог кредиторів, що виникли у зв'язку із зобов'язаннями банку під час здійснення тимчасової адміністрації банку.
Статтями 80 та 81 Закону України “Про банки і банківську діяльність” також вичерпно встановлені права або обов'язки тимчасового адміністратора, які за своєю сутністю є пов'язаними із забезпеченням збереження активів та документації банку. Жодна із вищеназваних норм не містить визначення клієнта банку (тобто особи, якій надаються послуги за договором розрахунково-касового обслуговування), як кредитора банку, оскільки грошові кошти клієнтів банку не залучаються та не розміщуються останнім від свого імені, на власних умовах та на власний ризик і які банк повинен повернути кредитору на певних умовах.
Тобто, з огляду на наведене відповідач не є “боржником” у зобов'язанні (за договором), а позивач - “кредитором” (в розумінні вищезазначеного Закону) -особою, на користь якої зобов'язаний виконати певні дії, оскільки зобов'язальні правовідносини пов'язані з правом власності (речовим правом) та виконання майнових зобов'язань призводить до виникнення, зміни чи припинення права власності, чого не відбувається між сторонами у зобов'язаннях за договором банківського рахунку. Таким чином, зобов'язання відповідача у даних спірних правовідносинах не є майновими, на які поширюється мораторій у розумінні ст. 2 Закону України “Про банки і банківську діяльність”, він виконує послуги згідно договору банківського рахунку.
За цих обставин, щодо дії відповідача щодо заблокування коштів та чинення перепон в їх розпорядженні протягом жовтня 2008 року - січня 2009 року, а саме невиконання платіжного доручення позивача від 23.10.2008 року щодо перерахування коштів на погашення кредиту у розмірі 1000000 грн. були протиправними. За весь цей час, відповідач нарахував позивачу відсотки за кредитним договором.
Вказані дії відповідача спричинили збитки у вигляді нарахованих на зазначену суму відсотків за користування кредитом. Згідно п. 3.2. кредитного договору, проценти за користування кредитом нараховуються відповідачем на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за отримання коштами та сплачуються відповідачем, виходячи із встановленої відповідачем процентної ставки у розмірі: 18,0 (вісімнадцять) процентів річних за кредитом.
Вказані дії спричинили збитки у вигляді нарахованих на зазначену суму відсотків за користування кредитом згідно п.3.2. кредитного договору в наступних розмірах:
- відсотки за жовтень 2008 року (з 30.09.2008 р. по 30.10.2008 р.) нараховані в розмірі 20655,74 грн., з них нараховані та списані банком безпідставно відсотки з 23.10.2008 р. у розмірі 3934,43 грн.
- відсотки за листопад 2008 року (з 31.10.2008 р. по 27.11.2008 р.) нараховані в розмірі 13770,49 грн.
- відсотки за грудень 2008 року (з 28.11.2008 р. по 31.12.2008р.) нараховані в розмірі 16721,31 грн.
- відсотки з 01.01.2009 року по 20.01.2009 року нараховані в розмірі 9863,01 грн. (21.01.2009 р. рішенням тимчасового адміністратора грошові кошти у сумі 1001162,00 грн. було розблоковано і банком були списані відсотки за січень, а залишок коштів у сумі 972731,94 грн. товариством були спрямовані на погашення кредиту. Непогашений кредит у сумі 27268,06 грн. ТОВ «Техпровід»було погашено 27.01.2009 р. з іншого банківського рахунку).
Всього за період з 23.10.2008 року по 20.01.2008 року відповідачем нараховані відсотків у розмірі 44289,24 грн.
Вказана сума відповідачем, з посиланням на п. 3.11 кредитного договору (згідно даного пункту відповідачу надано право здійснювати договірне списання), була самостійно списана з поточного рахунку позивача:
• 31.10.2008 року в сумі 3934,43 грн;
• 28.11.2008 року в сумі 1156,47 грн.;
• 30.12.2008 року в сумі 905,27 грн.;
• 21.01.2009 року в сумі 28430,06 грн.;
• 30.01.2009 року в сумі 614,52 грн.;
• 02.02.2009 року в сумі 9329,18 грн.
Всього списано 44369,93 грн., з яких 80,69 грн. - це відсотки по кредиту з 21.01.2009 р. по 26.01.2009 р. на залишок непогашеного кредиту у сумі 27268,06 грн.
Відповідно до ст. 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Таким чином за період з 23.10.2008 року по 20.01.2008 року, у зв'язку з порушенням Акціонерним комерційним промислово-інвестиційним банком (Закрите акціонерне товариство) взятих на себе зобов'язань по договору, порушенням пункту 2.19. Інструкції Національного банку України від 21.01.2004 року №22 «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», згідно якого розрахункові документи, що надійшли до банку протягом операційного часу виконуються в день їх надходження, спричинили збитки ТОВ «Техпровід»у вигляді нарахування відсотків за користування кредитом та їх сплати у розмірі 44289,24 грн. (44369,93 грн.-80,69 грн.=44289,24 грн.)
З огляду на вищевикладене, вимога позивача про стягнення збитків в сумі 44289,24 грн. є обґрунтована та підлягає задоволенню.
Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 3, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Акціонерного комерційного промислово-інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство) в особі філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя” (69600, м. Запоріжжя, вул. Маяковського,, буд. 20 А, МФО 313355, код 09313350) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Техпровід” (69096, м. Запоріжжя, вул. Каховська, буд. 32, р/р 26000301158296 в філії “Відділення Промінвестбанку в м. Запоріжжя”, МФО 313355, код ЄДРПОУ 31806384) 44289,24 грн. збитків, 442,89 грн. державного мита та 118 грн. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу. Видати наказ.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його підписання.
Дата підписання рішення “ 20” травня 2009 р.
Суддя Н.С. Кутіщева