Запорізької області
28.05.09 Справа № 7/104/09
Суддя Кутищева Н.С.
Позивач Комунальне підприємство “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 9”, м. Запоріжжя
Відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю “Вепес, ЛТД”, м. Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Позивача Шкаран Л.А., дов. б/н від 27.01.2009р.
Відповідач не з'явився.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 15386грн.91коп. заборгованості за договором № 1/9 від 03.01.1997р.
Позивач обґрунтував свої вимоги ст. ст. 258, 525, 526, 530, 625 ЦК України.
Ухвалою суду від 02.03.2009р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 30.03.2009р. Судове засідання, на підставі ст. 77 ГПК України, відкладалось до 29.04.2009р., 28.05.2009р. Ухвалою суду від 29.04.2009р. в.о. голови господарського суду Запорізької області продовжував строк розгляду спору на один місяць.
Вищезазначені ухвали були направлені на адреси сторін в установлений законом строк, поштовим відділенням на адресу господарського суду не повертались, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду спору.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України”, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвала суду про порушення провадження у справі, що була направлена на адресу відповідача була повернута поштовим відділення з відміткою “організація вибула”.
Згідно відповіді головного управління статистики та Державної податкової адміністрації на запит суд від 30.03.2009р., підприємство відповідача зареєстровано за адресою : м. Запоріжжя, пр. Леніна, 176, тобто за тою ж адресою, що зазначена в позовній заяві.
У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Ухвали суду про відкладення судового засідання та продовження строку розгляду спору на адресу не поверталась.
В продовжене 28.05.2009р. представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач по справі № 7/104/09 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст.28ГПК України, керівник підприємства відповідача був зобов'язаний направити компетентного представника в судове засідання, чи особисто прийняти участь в судовому засіданні.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Спір розглядається згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах.
Позивач підтримав заявлені позовні вимоги.
За усним клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.
Судовий процес завершено 28.05.2009р. оголошенням рішення суду в повному об'ємі.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
03.01.1997 р. між ДКП ВРЗЖО №9 та ТОВ “Вепес” був укладений договір №1/9 на експлуатацію нежитлового приміщення, розташованого по вул.Вінтера 6.42 площею 237,9 кв.м., власником якого є відповідач. Додатковою угодою назву ДКП "ВРЕЖО №9" змінено на КП "ВРЕЖО №9" .
Згідно п.2.8 договору відповідач зобов'язаний здійснювати оплату експлуатаційних витрат ВРЄЖО щомісячно до 15-го числа поточного місяця згідно виставленим рахункам по законодавчо затвердженим тарифам. Рішенням №23 від 26.01.2006р. виконавчого комітету Запорізької міської ради затверджено розмір витрат на утримання будинків та прибудинкових територій для орендарів та власників нежитлових приміщень, згідно якого
розмір витрат за 1 кв.м. загальної площі в гривнях з ПДВ складає 0,524 для відповідача, як власника нежитлового приміщення з окремим входом в будинку не обладнаному ліфтом. Відповідачу повторно були направлені 20.10.2008р. рекомендованим листом рахунки за період з січня 2007 р. по жовтень 2008 р. з супровідним листом №1145/02 від 13.10.2008р
Відповідно до частини 3 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідач взяті на себе договірні зобов'язання не виконав, сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 2742 грн. 74 коп., пред'явлена до стягнення обґрунтовано і підлягає задоволенню, поскільки згідно з ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.
Згідно з п. 2.8 договору, за несвоєчасну сплату відповідач сплачує пеню в розмірі 1% за кожний день прострочки з простроченої суми.
Позивачем, за період з січня 2008р. по листопад 2008р., пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 7238 грн. 34 коп.
Згідно проведеного перерахунку в судовому засіданні, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню, складає 189 грн. 59 коп. (розрахунок долучено до матеріалів справи).
В решті пред'явленої до стягнення суми пені слід відмовити, як необґрунтовано.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем пред'явлена до стягнення сума 3 % річних в розмірі 678 грн. 97 коп. та 4726 грн. 86 коп. суми індексу інфляції.
Перевіривши правильність нарахування даних сум суд встановив, що сума 3 % річних, яка підлягає стягненню складає 82 грн. 30 коп., сума індексу інфляції складає 519грн. 64 коп. та підлягає задоволенню. В решті заявлених сум слід відмовити, як необґрунтованих.
З урахуванням вищевикладеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Судові витрати, в частині задоволених вимог, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. 173, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 526, 530, 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Вепес, ЛТД”, м.Запоріжжя, пр. Леніна, б. 176 (р/р 26000032001 в ФАБ “Автозазбанк” в м. Запоріжжя, ЄДРПОУ 13606810, МФО 313407) на користь Комунального підприємства “Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об'єднання № 9”, 69015, м. Запоріжжя, вул. Таганська, 8 (р/р 26008037310003 в АКБ “Індустріалбанк”, МФО 313849, ЄДРПОУ 24516932) 2742грн. 74коп. основного боргу, 82 грн. 30 коп. 3% річних, 519 грн. 64 коп. суми індексу інфляції, 189 грн. 59 коп. пені, 102 грн. 00 коп. державного мита, 118 грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева