"24" березня 2009 р.
12:05
Справа № 8/107/09
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області, у складі судді Гриньової-Новицької Т.В.,
при секретарі Барановій О.В.,
представники сторін у судове засідання не з'явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області,
56000, Миколаївська область, смт. Казанка, вул. Миру, 191,
до Селянського (фермерського) господарства “Мазуренко”,
56062, Миколаївська область, Казанківський район, с. Волна,
про припинення юридичної особи, -
Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області (далі - позивач) звернулося у господарський суд з адміністративним позовом про припинення юридичної особи -Селянське (фермерське) господарство “Мазуренко” (далі - відповідач). В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наявність в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запису про відсутність юридичної особи (відповідача у справі) за вказаним її місцезнаходженням, що відповідно до вимог ч. 2 ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців” є підставою для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.
Заявою від 13.03.2009р. позивач звернувся до суду з клопотанням розглядати справу без участі його представника.
Ухвали суду від 20.02.2009р., а також копія позовної заяви і додані до неї документи, направлені на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Отже, суд вважає, що відповідач належним чином повідомлявся про дату, час і місце судового розгляду. Проте, правом, передбаченим статтею 51 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) щодо надання заперечень проти адміністративного позову, відповідач не скористався.
За таких обставин, справа може бути розглянута по суті на підставі наявних у справі доказів, а відсутність повноважного представника відповідача, відповідно до ст. 128 КАС України, не перешкоджає вирішенню спору.
Вивчивши матеріали справи, господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову, виходячи з такого:
Селянське (фермерське) господарство “Мазуренко” зареєстровано як юридична особа Казанківською районною державною адміністрацією 23.03.1998р. за № 219, до Єдиного державного реєстру включене за кодом 25377958.
Згідно з даними, що містить довідка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців за № 601847, станом на 16.02.2009р., щодо Селянського (фермерського) господарства “Мазуренко”, відповідно до запису № 1, місцезнаходження господарства -56062, Миколаївська область, Казанківський район, с. Волна.
Також, як вбачається із зазначеної довідки, відповідно до запису № 2, 05.02.2009р., 15131430001000454, внесено інформацію щодо відсутності юридичної особи - Селянського (фермерського) господарства “Мазуренко” за вказаною адресою.
Відповідно до ст. 33 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців” від 15.05.2003р. № 755-ІV, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням органу державної влади, прийнятим у випадках, передбачених законом.
Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.
Згідно п. 6 ч. 2 ст. 38 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців” від 15.05.2003р. № 755-ІV наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням є підставою для постановляння судового рішення про припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи.
Скасування державної реєстрації позбавляє суб'єкта господарювання статусу юридичної особи і є підставою для вилучення його з державного реєстру. Суб'єкт господарювання вважається ліквідованим з дня внесення до державного реєстру запису про припинення його діяльності.
Згідно з ч. 1 ст. 50 КАС України, сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті, позивачем в адміністративній справі можуть бути громадяни України, іноземці чи особи без громадянства, підприємства установи організації (юридичні особи), суб'єкти владних повноважень.
Відповідно до ст. 104 КАС України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду у випадках, встановлених законом.
З наведених норм КАС України, випливає, що суб'єкт владних повноважень має право звернутися до адміністративного суду лише у випадках, встановлених законом.
З матеріалів справи вбачається що Управління Пенсійного фонду України у Казанківському районі Миколаївської області звернулося до суду з адміністративним позовом про припинення юридичної особи, не зазначивши при цьому, яким саме законом, встановлено право органів ПФУ звертатися до суду з позовом про припинення юридичної особи, у випадку наявності в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням.
Отже, як вбачається з викладеного, Управління Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області звернулося до суду з позовом про припинення підприємницької діяльності юридичної особи, щодо якої в Єдиному державному реєстрі наявний запис про відсутність за вказаним її місцезнаходженням, право на подання якого саме позивачем не встановлено законом.
Також, в обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на те, що відповідач знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Казанківському районі Миколаївської області, є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, і за ним рахується заборгованість перед управлінням Пенсійного фонду у сумі 506 грн. 40 коп. При цьому позивач посилається на те, що відсутність відповідача за місцезнаходженням порушує його права та інтереси щодо можливості стягнення боргу, а судове рішення про припинення юридичної особи дозволить провести списання вказаної суми.
Викладені позивачем доводи судом відхиляються, оскільки позивач не позбавлений права звернутися до суду з позовом щодо стягнення з відповідача зазначеної заборгованості.
Посилання позивача на ч. 2 ст. 124 Конституції України, відповідно до якої юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі, а також на неможливість обмеження законом, іншими нормативно-правовими актами права юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору, також судом відхиляються, оскільки вважаючи порушеними свої права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин, позивач таке право реалізував, звернувшись до суду з даним позовом.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 160-163, 167, 254 КАС України, господарський суд, -
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Постанову може бути оскаржено в порядку ст. 186 КАС України.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому 254 КАС України.
Суддя
Т.В.Гриньова-Новицька