Іменем України
12.03.09 Справа №18/226/08
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Колодій Н.А. , Хуторной В.М.
при секретарі Акімової Т.М.
за участю представників:
- позивача - Підгорної Д.А., дов. №2 від 10.03.2009р.
- відповідача - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК», м.Запоріжжя
на рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2008р.
у справі № 18/226/08
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК», м. Запоріжжя
до відповідача Міжнародної благодійної організації інвалідів «Фонд Світло Милосердя», м. Запоріжжя
про стягнення 38.765,82грн.
Установив:
За рішенням господарського суду Запорізької області від 21.11.2008року у справі № 18/226/08 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що укладений між сторонами договір про наміри не є попереднім договором, а тому на породжує ніяких зобов'язань для сторін.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду, позивачем подана апеляційна скарга, де останній просить скасувати рішення та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, стягнувши 38.765,82грн.
У поданій апеляційній скарзі заявник вказує на те, що відповідно до договору про наміри відповідач зобов'язався у разі відмови від покупки приміщення сплатити 6.000 доларів США за користування ангаром з 15.08.2007року по 31.12.2007року.
У судовому засіданні представник позивача підтримав викладені в апеляційній скарзі вимоги.
Відповідач не забезпечив явку в судове засідання свого представника, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Колегія суддів не вбачає перешкод у розгляді справи за відсутності представника відповідача.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем - ТОВ. «КВК» (продавцем) та відповідачем - Міжнародною благодійною організацією інвалідів «Фонд Світло милосердя» (покупцем) укладений договір про наміри. Предметом цього договору сторони визначили, що продавець продає, а покупець купує склад-ангар металевий за №10003, що розташований за адресою: вул. Мирна,1 у місті Запоріжжя.
Пунктами 2.1 договору покупець зобов'язується у строк до 31.12.2007р. купити приміщення за 40.000 доларів США. У разі відмови від покупки приміщення покупець сплачує продавцеві 6.000 доларів США за користування ангаром з 15.08.2007року по 31.12.2007року.
Свої позовні вимоги заявник обґрунтовує статтями 549, 550 та 625 Цивільного кодексу України, які передбачають відповідальність за порушення грошового зобов'язання, підстави виникнення права на неустойку та надають поняття неустойки.
В той же час вимоги позивача стосуються стягнення 6.000 доларів США (30.300грн. за розрахунком позивача) за користування майном та нарахованих на цю суму штрафних санкцій. При цьому позивач не надає нормативного обґрунтування щодо вимог про стягнення суми основного боргу.
Однак колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку відносинам, які виникли між сторонами.
Так, між позивачем та відповідачем укладений договір про наміри.
Відповідно до статті 635 Цивільного кодексу України під договором про наміри слід розуміти форму фіксації намірів сторін щодо наступного співробітництва і не тягне виникнення зобов'язання щодо укладення у майбутньому договору.
Слід зазначити, що для розвинутого цивільного обороту характерною рисою є переговорні процеси за для укладання договору. Передбачається, що переговори можуть бути пов'язані з витратами однієї чи обох сторін, сторони можуть бути зацікавлені у встановлені певних гарантій щодо укладання договору в результаті цих переговорів. Функцію такої гарантії може виконувати попередній договір. Попереднім договором відповідно до статті 635 Цивільного кодексу є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором.
Пунктом 4 цієї ж статті встановлено, що договір про наміри, якщо в ньому не має волевиявлення сторін щодо надання йому сили попереднього договору, не вважається попереднім договором.
Так, зі змісту укладеного договору про наміри не вбачається, що сторони надали цьому договору сили попереднього договору, а тому оскільки попередній договір за своєю правовою природою є договором про укладання договору у майбутньому, у даному випадку у відповідача за цим договором відсутні будь-які зобов'язання.
При цьому слід зазначити про те, що сума, яку просить стягнути з відповідача позивача, є по суті боргом за користування ангаром протягом певного терміну.
Однак, як вже зазначалось вище, позивач, подаючи позов, посилається лише на статті законодавства, що стосуються відповідальності за неналежне виконання зобов'язань.
За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість позовних вимог, а тому оскаржуване рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а у задоволенні апеляційної скарги- відмовити.
Керуючись статтями 101-106 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «КВК», м. Запоріжжя, залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Запорізької області від 21.11.2008р. у справі № 18/226/08 залишити без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Колодій Н.А. Хуторной В.М.