Іменем України
26.03.08 Справа №2/239-05
Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А. судді Кричмаржевський В.А. , Коробка Н.Д. , Шевченко Т. М.
при секретарі Соколова А.А.
за участю представників:
позивача -Москаленка О.А., дов. №7 від 08.01.2008року,
відповідача - не з'явився
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - не з'явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу ВАТ «Кримський содовий завод», м. Красноперекопськ АР Крим
на рішення господарського суду Херсонської області від 24.12.2007р.
у справі № 2/239-05
за позовом ВАТ «Кримський содовий завод», м. Красноперекопськ АР Крим
до Приватного підприємства «Галекс», м. Херсон
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватне підприємство «Новагро», м.Херсон
про стягнення коштів
Установив:
За рішенням господарського суду Херсонської області ВАТ «Кримський содовий завод», м. Красноперекопськ АР Крим, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з прийнятим рішенням господарського суду Херсонської області від 24.12.2007р., позивач оскаржив її в апеляційному порядку, де вказує на те, що висновок суду, викладений у рішенні, не відповідає обставинам справи, господарським судом не повністю з'ясовані всі обставини справи.
У поданому відзиві відповідач зазначає, що між ПП «Галекс» та ВАТ «Кримський содовий завод» будь-яких господарських відносин не існувало та просить у задоволенні скарги відмовити.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Від третьої особи відзиву на апеляційну скаргу не надійшло, уповноважений представник у судове засідання не з'явився.
Враховуючи обмеженість перегляду справи в апеляційному порядку визначеними законом процесуальними строками, відсутність перешкод у розгляді апеляційної скарги, та наявність документальних доказів про своєчасне отримання сторонами ухвали про призначення до розгляду справи апеляційним судом, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників відповідача та третьої особи..
Згідно з розпорядженням голови Запорізького апеляційного господарського суду від 26.03.2008р. №572 справу передано на розгляд колегії суддів у складі: Кричмаржевського В.А. (головуючого), Коробки Н.Д. та Шевченко Т.М.
Обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, заслухавши пояснення учасника судового процесу, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 06.08.2003року між ВАТ «Кримський содовий завод» та ПП «Новагро» укладений договір за №21/502 від 06.08.2003року, відповідно до умов якого продавець - ПП «Новагро» зобов'язався поставити у власність покупця - ВАТ «Кримський содовий завод» продукти харчування (товар), а покупець зобов'язаний прийняти та оплати його (а.с.11 т.1).
На підтвердження виконання умов договору вказаного договору позивачем надано копії накладних, з яких вбачається, що окрім продуктів харчування підприємством «Новагро» було поставлено товариству «Кримський содовий завод» плитку тротуарну «Клівер», сітку Рабіца, ремені, та інші товари, що відповідає умовам додаткової угоди №2 до договору №21/502, а саме, цією угодою сторони погодили постачання продавцем окрім продуктів харчування й товари промислово-побутового призначення.
З матеріалів справи та пояснень представника позивача колегією суддів встановлено, що за усною домовленістю сторін покупцем - ВАТ «Кримський содовий завод» на виконання умов договору №21/502 оплата отриманих товарів здійснювалась не у грошовій формі, як встановлено договором (п.3.1 договору), а шляхом передання товарів.
Як стверджує позивач на виконання умов договору продавцем поставлено йому товару на загальну суму 116.907,42грн., а товариством «Кримський содовий завод» підприємству «Новагро» поставлено товару на суму 201.159,71грн. За результатами здійснених взаємопоставок за ПП «Новагро», на думку позивача, виникла заборгованість у сумі 84.252,29грн.
Перевіривши надані до матеріалів справи №2/239-05 позивачем накладні, колегією суддів встановлено, що підприємством «Новагро» до ВАТ «Кримський содовий завод» поставлено товару на суму 106.873,68грн. (а.с.98-117 т.1), а товариством «Кримський содовий завод» підприємству «Новагро» передано товару на суму 169.599,17грн. (а.с.125-132 т.1). Тобто, фактичні дані, зафіксовані у накладних, наданих самим позивачем, не відповідають його твердженням про наявність суми заборгованості саме у розмірі 84.252,29грн.
Отже, посилання позивача на накладні (а.с.96-132 т.1) як на підтвердження наявності боргу у розмірі 84.252,29грн. є хибними та не підтвердженими документально.
Слід також звернути увагу, що відсутні також документальні докази здійснення взаємозаліку щодо взаємних поставок між товариством «Кримський содовий завод» та підприємством «Новагро».
Так, на підставі існуючого договору №21/502 покупець зобов'язаний оплачувати отриманий від продавця товар шляхом 100% перерахування вартості товару на розрахунковий рахунок продавця з відстроченням платежу 10 банківських днів з моменту отримання товару. Будь-яких доказів про внесення змін до договору щодо зміни порядку оплати та оплати отриманого товару іншими матеріальними цінностями позивачем до матеріалів справи не надано. Накладні, на які позивач посилається як на підставу оплати отриманого товару від ПП «Новагро», не містять жодних посилань на підставу здійснення передання цих товарів та про передання цих товарів як оплати за отриманий товар від ПП «Новагро».
13.10.2004року між ВАТ «Кримський содовий завод», ПП «Новагро» та ПП «Галекс» укладений договір переведення боргу за №21/309, відповідно до умов якого Первинний боржник (ПП «Новагро») перевів на Нового боржника (ПП «Галекс») борг у розмірі 84.252,39грн., який виник як наслідок неналежного виконання зобов'язань перед Кредитором (ВАТ «Кримський содовий завод»).
Але як встановлено судово-почеркознавчою експертизою (у матеріалах справи) підписи у графі «Директор» у строчці «А.В. Геращенко» договору переводу боргу №21/309 від 13.10.2004року нанесені за допомогою технічних засобів, вірогідно електрографічним способом за допомогою кольорового принтеру.
Відповідно до положень чинного законодавства правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Під формою правочину слід розуміти спосіб вираження волі осіб, які беруть у ньому участь.
Згідно зі статею 520 Цивільного кодексу України боржник у зобов'язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, а статтею 521 встановлено, що форма правочину щодо заміни боржника у зобов'язанні визначається відповідно до положень статті 513 цього Кодексу. Стаття 513 передбачає, правочин щодо заміни кредитора/боржника у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.
Таким чином, оскільки договір №21/502 має письмову форму, то відповідно й договір переводу боргу повинен бути укладений у письмовій формі, а згідно зі статтею 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства та скріплюється печаткою.
Отже, наявність підпису уповноваженої особи підприємства при укладанні правочину з обов'язковою письмовою формою, є підтвердженням волевиявлення сторони правочину щодо положень правочину, який укладається.
Відповідно до процесуального законодавства господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (стаття 43 ГПК України).
Колегія суддів вивчивши висновок експерта щодо підпису директора ПП «Галекс» на договорі переводу боргу погоджується з таким висновком, який підтверджує відсутність справжнього підпису директора Геращенко А.В. на ньому. Відсутність у договорі підпису однієї із сторін, тим більше яка є «Новим боржником», тобто, особою, яка приймає на себе зобов'язання з погашення боргу за іншу особу, вказує на відсутність волевиявлення цієї особи на укладання цього правочину.
Колегія суддів на підставі вищевикладеного дійшла висновку про те, що договір переведення боргу є таким, що не породив ніяких прав та обов'язків, а тому не може бути підставою для позовних вимог щодо стягнення з ПП «Галекс» заборгованості у розмірі 84.252,39грн.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Колегія суддів звертає увагу й на те, що позивачем також не доведена сума вищезазначеної заборгованості, що також вказує на відсутність підстав для стягнення саме цієї суми, також позивачем не доведено факту наявності заборгованості ПП «Новагро» за договором №21/502. Договірні зобов'язання ПП «Новагро» зводяться до постачання товару позивачеві. Документальні докази здійснення будь-яких взаєморозрахунків між ПП «Новагро» та Товариством «Кримський содовий завод» у матеріалах справи також відсутні.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування або зміни рішення відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний господарський суд -
Постановив:
Апеляційну скаргу ВАТ «Кримський содовий завод», м.Красноперекопськ АР Крим, залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 24.12.2007р. у справі №2/239-05 - без змін.
Головуючий суддя Кричмаржевський В.А.
судді Кричмаржевський В.А.
Коробка Н.Д. Шевченко Т. М.