14.05.09р.
Справа № 16/60
За скаргою: Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Дніпропетровського регіонального відділення на дії Державної виконавчої служби
у справі:
за позовом Української державної інноваційної компанії, м. Київ
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно", м. Дніпропетровськ
про стягнення 2 037 212 грн. 00 коп.
та
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Техно», м. Дніпропетровськ
до Української державної інноваційної компанії, м. Київ
про розірвання договору комісії від 22.11.2004р. №15і
Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.
Представники:
від Державної інноваційної фінансово-кредитної установи: Тігла О.І.- головний спеціаліст, дов. від 19.12.2008р. №2211;
від Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Техно": Панов К.Ю. - директор, наказ від 29.12.2005р. №22-ОК;
Ревкова І.В.- представник, дов. від 07.04.2009р. №16/14;
від ДВС: Кім О.С.- старший державний виконавець, дов. від 14.05.2009р.
Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Дніпропетровського регіонального відділення звернулася зі скаргою (вх. №02-6/1818 від 06.03.2009р.) на дії органу державної виконавчої служби, в якій просить: - визнати дії в частині відмови у відкритті виконавчого провадження такими, що не відповідають діючому законодавству; - відмінити постанову Кіровського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007р. у справі №16/60; - зобов'язати Кіровський відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції прийняти ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007р. у справі №16/60 до виконання.
Скарга на дії органу державної виконавчої служби обґрунтована відмовою Державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання мирової угоди, укладеної між сторонами, у зв'язку з тим, що остання не є виконавчим документом в розумінні статті 18-1 Закону України „Про виконавче провадження” та не містить заходів примусового виконання.
В уточненнях (вх.№7128 від 24.04.2009р.) до скарги Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Дніпропетровського регіонального відділення повідомляє, що посилання у скарзі на статтю 18-1 є опискою і просить вважати вірним пункт 1 статті 18 Закону України „Про виконавче провадження”.
Боржник у відзиві (вх.№8149 від 14.05.2009р.) зазначає, що: - ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007р. у справі №16/60 було затверджено мирову угоду, укладену між сторонами з графіком погашення заборгованості; - виконання мирової угоди, яка затверджена ухвалою суду, врегульовано нормами процесуального права, у зв'язку з чим у сторін виникають не цивільні або господарські, а господарсько-процесуальні права та обов'язки, у тому числі право на зміну способу та порядку виконання такої ухвали, встановлене статтею 121 ГПК України.
Кіровський відділ Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції у відгуку (вх.№8158 від 14.05.2009р.) на скаргу просить відмовити в її задоволенні, оскільки: - 04.02.2009р. від скаржника надійшла заява про прийняття до виконання мирової угоди від 08.06.2006р., укладеної між сторонами на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006р. у справі №16/60 та затвердженої ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007р.; - статтею 18 Закону України „Про виконавче провадження” встановлений вичерпний перелік виконавчих документів, що є підставою для відкриття виконавчого провадження; - мирова угода як процесуальний документ, не носить примусово-зобов'язального характеру та не має ознак вчинення примусових виконавчих дій.
Приймаючи до уваги, що:
- рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006р. у справі №16/60 було розірвано договір комісії від 22.11.2004р. №15і, укладений між Українською державною інноваційною компанією та Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Техно”, стягнено з Української державної інноваційної компанії на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Техно” 85 грн. 00 коп. -витрати по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. -витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а також стягнено з Товариства з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Техно” на користь Української державної інноваційної компанії 2 037 212 грн. 00 коп. -збитків, 20 372 грн. 12 коп. -витрати по сплаті державного мита та 118 грн. 00 коп. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що були видані відповідні накази;
- рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006р. у справі №16/60 набрало законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України;
- як вбачається в процесі виконання судового рішення між сторонами було затверджено мирову угоду, відповідно до якої відповідач згідно судового рішення від 08.06.2006р. у справі №16/60 повертає позивачу грошові кошти, перераховані позивачем відповідачу за договором комісії №15і від 22.11.2004р., в сумі 2 037 212 грн. 00 коп., а також різницю між витратами позивача та відповідача на сплату державного мита в сумі 20 287 грн. 12 коп., всього 2 057 499 грн. 12 коп. (пункт 1); сума витрат кожної із сторін на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі по 118 грн. 00 коп. відшкодуванню не підлягають та вважаються погашеними з моменту набуття чинності цією угодою (пункт 2); платежі здійснюються згідно з графіком платежів (додаток №1), який є невід'ємною частиною цієї угоди (пункт 3); з моменту набуття чинності цієї угоди будь-які інші грошові, майнові, немайнові вимоги та претензії сторін , що так чи інакше пов'язані з договором комісії №15і від 22.11.2004р. вважаються погашеними, крім зазначених в пункті 1 цієї угоди (пункт 4); ця мирова угода діє з моменту її підписання та діє до повного її виконання сторонами (пункт 5);
- в подальшому зазначену мирову угоду було затверджено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007р. у справі №16/60;
- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2008р. у справі №16/60 виправлено описку, допущену в пункті 3 частини 4 висновку ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007 року та зазначено графік платежів, за яким здійснюються платежі згідно мирової угоди;
- ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 23.09.2008р. замінено позивача у даній справі - Українську державну інноваційну компанію на її правонаступника -Державну інноваційну фінансово-кредитну установу;
- як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з невиконанням боржником -Товариством з обмеженою відповідальністю “Науково-виробниче підприємство “Техно” умов морової угоди Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Дніпропетровського регіонального відділення звернулася до Кіровського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції з заявою (вих. №34 від 23.01.2009р.) про відкриття виконавчого провадження, згідно якої надає на виконання виконавчий документ -мирову угоду від 08.06.2006р., укладену між Українською державною інноваційною компанією та Товариством з обмеженою відповідальністю „Науково-виробниче підприємство „Техно” на виконання рішення господарського суду Дніпропетровської області від 08.06.2006р. у справі №16/60, та затверджену ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007р. у справі №16/60 (т.2, а.с.83);
- постановою Кіровського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 06.02.2009р. у відкритті виконавчого провадження з виконання мирової угоди від 08.06.2006р. №16/60 відмовлено з посиланням на те, що пред'явлена до виконання мирова угода не є виконавчим документом та не містить заходів примусового виконання;
- в розумінні статті 18 Закону України „Про виконавче провадження” державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, у тому числі, за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення, зазначеного в статті 3 цього Закону;
- відповідно до статті 3 Закону України „Про виконавче провадження” виконавчими документами є: - виконавчі листи, що видаються судами, та накази господарських судів, у тому числі на підставі рішень третейського суду, Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України та Морської арбітражної комісії при Торгово-промисловій палаті України; - ухвали, постанови судів у цивільних, господарських, адміністративних та кримінальних справах у випадках, передбачених законом; - судові накази; - виконавчі написи нотаріусів; - посвідчення комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень цих комісій; - постанови органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом; - рішення органів державної влади, прийняті з питань володіння і користування культовими будівлями та майном; - постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат на проведення виконавчих дій та накладення штрафу; - рішення інших органів державної влади у випадках, якщо за законом їх виконання покладено на державну виконавчу службу; - рішення Європейського суду з прав людини з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини";
- отже, мирова угода, яка надана стягувачем до органу Державної виконавчої служби, не є виконавчим документом в розумінні статті 3 Закону України “Про виконавче провадження”
- крім того, згідно зі статтею 1 Закону України “Про виконавче провадження” виконавче провадження -це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, спрямованих на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які здійснюються на підставах, у спосіб та в межах повноважень, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, виданими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню;
- відповідно до статті 4 Закону України „Про виконавче провадження” заходами примусового виконання рішень є: - звернення стягнення на майно боржника; - звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; - вилучення у боржника і передача стягувачеві певних предметів, зазначених у рішенні; - інші заходи, передбачені рішенням;
- як вбачається ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007р. у справі №16/60 лише затверджує укладену між сторонами мирову угоду, яка допускає добровільне її виконання, і не містить заходів примусового впливу, спрямованого на її примусове виконання;
- тому постанова Кіровського відділу Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції від 06.02.2009р. про відмову у відкритті виконавчого провадження по виконанню ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 13.02.2007р. у справі №16/60 винесено органом Державної виконавчої служби відповідно до норм Закону України “Про виконавче провадження”.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що постанову від 06.02.2009р. про відмову у відкритті виконавчого провадження винесено Кіровським відділом Державної виконавчої служби Дніпропетровського міського управління юстиції, тому скаржником безпідставно зазначено у скарзі суб'єкта оскарження -Відділ державної виконавчої служби Кіровського районного управління юстиції м. Дніпропетровська.
З урахуванням викладеного вимоги, заявлені у скарзі на дії органу Державної виконавчої служби, задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 86, 1212, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Відмовити Державній інноваційній фінансово-кредитній установі в особі Дніпропетровського регіонального відділення у задоволенні скарги.
Т.В. ЗАГИНАЙКО