«14» травня 2009 року
м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді -
Шеметенко Л.П.
судді -
Косцової І.П.
судді -
Шляхтицького О.І.
при секретарі -
Філатовій І.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про зобов'язання вчинити дії, стягнення коштів, -
В липні 2008 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонської області, управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області про відновлення пропущеного строку для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01 січня 2006 року до 31 грудня 2007 року та про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області на користь позивача недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу передбаченою ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з розрахунку 30 відсотків мінімальної пенсії за 2006 - 2007 роки в сумі 2733 грн. 30 коп. та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області та управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області нарахувати на його користь недоплачену як дитині війни, щомісячну соціальну допомогу з 01 січня 2008 року.
В подальшому було замінено неналежних відповідачів по справі на належного відповідача, управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області.
В обґрунтування позову зазначалося, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни, відповідно до діючого законодавства пенсія дітям війни підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Відновлено пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав та свобод та інтересів
Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області провести підвищення пенсії ОСОБА_1. за 2006 - 2007 - 2008 роки, відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» 2195-IV від 18 листопада 2004 року в редакції дійсній до 31 грудня 2007 року у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням, управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати судове рішення та прийняти по справі нове рішення, яким відмовити ОСОБА_1. у задоволенні позову.
Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Вирішуючи справу суд першої інстанції встановив, що позивач є пенсіонером та має статус дитини війни. Відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» від 18 листопада 2004 року позивач має право на підвищення мінімальної пенсії за віком на 30%, однак відповідач необґрунтовано відмовив в перерахунку пенсії, посилаючись на те, що дію ст.6 вище вказаного Закону було зупинено та не врегульовано в законодавчому порядку розмір мінімальної пенсії за віком, який необхідно застосовувати для обчислення пенсії позивачу відповідно до вказаного Закону.
Колегія суддів не може погодитися з вищевикладеними висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Статтею 46 ч.1 Конституції України передбачено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які мають статус дитини війни, на їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки визначені та закріпленні в Законі України «Про соціальний захист дітей війни».
Відповідно до ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в редакції від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Пунктом 17 статті 77 Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» зупинено дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Законом України від 19 січня 2006 року №3367-ІV внесені зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», відповідно до яких виключено пункт 17 статті 77, а стаття 110 викладена в іншій редакції. Зокрема установлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом 7 статті 5 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються з 01 січня 2006 року, а статтею 6 - у 2006 році поетапно, за результатами виконання бюджету у першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.
З огляду на те, що Кабінетом Міністрів України в 2006 році не визначено порядку виплати надбавки до пенсії дітям війни, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до необґрунтованого висновку про задоволення вимог позивача за 2006 рік.
Дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» було зупинено на 2007 рік пунктом 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року № 489-V, з урахуванням статті 111. Зазначеною статтею було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту"), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян), визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 12 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", яким зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону.
Відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
Таким чином, з 09 липня 2007 року - дати ухвалення рішення Конституційним судом України № 6-рп/2007, вищевказані норми Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" втратили чинність, а отже, з цього часу відновлено дію ст.6 Закону в повному обсязі.
Відповідно до пункту 5 резолютивної частини вказаного рішення Конституційного суду, воно має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей законів, що визнані неконституційними.
Судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України, управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області вказане підвищення позивачеві за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року в межах бюджетного року не перераховано і не виплачувалось.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 року №107-VI підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ внесено зміни до Закону України «Про соціальний захист дітей війни», відповідно до яких «дітям війни» (крім тих на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Зміни внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року №107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а отже з 22 травня 2008 року позивач має право на підвищення пенсії.
Отже, судом встановлено, що всупереч рішенню Конституційного Суду України, управлінням Пенсійного фонду України в Білозерському районі м. Херсона вказане підвищення позивачеві за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року не перераховано і не виплачувалось.
З огляду на вищевикладене колегія суддів приходить до висновку, що відповідач повинен був здійснити нарахування пенсії позивачу у розмірі, передбаченої ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», після прийняття рішення Конституційного суду України від 9 липня 2007 року №6-рп/2007 за період з 9 липня 2007 року до 31 грудня 2007 року та після прийняття рішення Конституційного суду України від 22 травня 2008 року №10-рп/2008 за період з 22 травня 2008 року до 31 грудня 2008 року.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було допущено порушення застосування норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, тому постановлене судове рішення на підставі п.4 ч.1 ст.202 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення вимог позивача.
Керуючись ст. 195, 196, п.3 ч.1 ст.198, п.4 ч.1 ст. 202, ч.2 ст.205, 207, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області - задовольнити частково.
Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області - задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Білозерському районі Херсонської області здійснити нарахування та виплатити ОСОБА_1 підвищення в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком в 2007 році, починаючи з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, та в 2008 році, починаючи з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Повний текст судового рішення виготовлений 19 травня 2009 року.
Головуючий:
/підпис/
Л.П. Шеметенко
Суддя:
/підпис/
І.П. Косцова
Суддя:
/підпис/
О.І. Шляхтицький