22.01.2007 Справа № 15/243
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідач),
суддів: Сизько І.А., Тищик І.В.;
при секретарі судового засідання: Чоха Є.О.;
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
відповідача: не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином;
розглянувши апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго» від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж та апеляційну скаргу Кіровоградського комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло» на рішення господарського суду Кіровоградської області від 09.11.06р. у справі №15/243;
за позовом відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго» від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж, м.Кіровоград;
до Кіровоградського комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло», м. Кіровоград;
про стягнення 82 444 грн. 37 коп.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 09 листопада 2006 року частково задоволені позовні вимоги відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго», від імені якого діє Кіровоградський міський район електричних мереж м. Кіровоград до Кіровоградського комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло» м. Кіровоград про стягнення 82 444 грн. 37 коп. Стягнуто з відповідача на користь позивача 40 301 грн. 78 коп. підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини; 1840 грн. 80 коп. пені, 421 грн.42 коп. сплаченого державного мита, 60 грн.31 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Суд мотивував своє рішення наступним :
- відповідно до договору на постачання електричної енергії № 63 К від 10.06.04 року позивач зобов'язався постачати відповідачу електричну енергію, як різновид товару, а відповідач зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електричної енергії;
- додатком до договору № 1 встановлений порядок розрахунку -з 20-го числа місяця до такого ж числа наступного місяця;
- сторони домовились, що при виконанні умов договору, а також вирішенні всіх питань, що не обумовлені цим договором, вони зобов'язуються керуватись чинним законодавством України, зокрема Правилами користування електричною енергією, затвердженими в установленому порядку;
- відповідно до ч. 5 ст.26 Закону України “Про електроенергетику» відповідач повинен сплатити позивачу п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії;
- за січень, лютий та червень 2005 року сума п'ятикратної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини становить 80 603 грн. 57 коп.;
- відповідно до Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику» від 23.07.05 року пом'якшується відповідальність за споживання понад-договірних величин електричної енергії до двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини, тому суд зменшив несплачену відповідачем суму до 40301 грн. 78 коп.
Суд також стягнув 1840 грн. 80 коп. визнаної відповідачем пені відповідно до угоди сторін про порядок погашення заборгованості за 2004 рік за № 504-Ш від 02.09.04 року.
Обидві сторони не погодились з рішенням суду та подали апеляційні скарги.
Позивач в апеляційній скарзі посилається на неправомірне зниження судом до двократного розміру вартості різниці фактично спожитої і договірної величини. Просить рішення скасувати та задовольнити його позовні вимоги.
Відповідач в апеляційній скарзі посилається на те, що він частково фінансується з місцевого бюджету і тому несвоєчасно оплачував спожиту електричну енергію. Вважає нарахування йому штрафних санкцій безпідставним. Посилається на порушення судом вимог ст. 233 Господарського кодексу України, неповне з'ясування обставин справи. Просить рішення суду в частині стягнення 40 301 грн. 78 коп. скасувати, в задоволенні позову відмовити.
Обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:
10.06.2004 року сторони заключили договір на постачання електричної енергії № 63 К. Постачальник -ВАТ “Кіровоградобленерго» зобов'язався постачати споживачу -Кіровоградському комунальному підприємству електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло» електроенергію, як різновид товару, а споживач зобов'язується оплачувати її. Порядок розрахунків визначили сторони додатком № 1 до договору, відповідно до якого розрахунковим вважається період з 20 числа місяця до такого ж числа наступного місяця.
Відповідно до п. 7 додатку до договору у разі несвоєчасної оплати платежів постачальник нараховує споживачу пеню у розмірі 0,8 %, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується.
02.09.2004 року сторони уклали угоду про порядок погашення заборгованості № 504-Ш, відповідно до якої відповідач (боржник) до 25.08.2005 року зобов'язався сплатити позивачу (кредитору) 1840 грн. 80 коп. пені. Дане зобов'язання, в порушення умов договору та угоди № 504-Ш відповідач не виконав, тому господарський суд правомірно стягнув на користь позивача вказану суму.
Доводи апеляційної скарги відповідача стосовно неправомірного нарахування штрафних санкцій та доводи апеляційної скарги позивача стосовно неправомірного зменшення сум стягнення колегія суддів вважає безпідставними з наступних причин;
Відповідно до п. 5.2. договору № 63 К від 10.06.2004 року, п. 6 додатку № 1 до договору, п. 11 Порядку постачання електричної енергії споживачам, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №441 від 24.03.1999 р., позивач зобов'язаний коригувати граничну величину споживання електричної енергії до рівня фактично оплаченого за розрахунковий період, у разі споживання понад договірну величину, письмово доводити відповідачу рівень відкоригованої договірної величини споживання електроенергії.
Такі дії проводились позивачем, про що свідчать “Повідомлення про коригування граничної величини споживання електроенергії» за спірний період, а саме: січень, лютий і червень 2005 року (а.с. 32-34). Тому доводи апеляційної скарги відповідача про недотримання позивачем вказаного порядку та нез'ясування цього питання господарським судом колегія вважає безпідставними.
Доводи скаржника -відповідача про відсутність на момент подання позову заборгованості за спожиту електроенергію за січень, лютий, червень 2005 року не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за споживання електроенергії понад договірні величини.
Відповідно до п.п. 4.2.2 п. 4 Договору № 63 К від 10.06.2004 року та ч.5 ст.26 Закону України “Про електроенергетику» (в редакції, що діяла на час укладення сторонами договору), за перевищення договірних величин споживання електричної енергії, визначених споживачу, споживач сплачує п'ятикратну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.
Проте 23.06.2005 року внесені зміни до Закону України “Про електроенергетику», відповідно до якого ч.5. ст.25 Закону передбачає стягнення з споживачів у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електричної енергії.
Частиною 2 ст. 5 Цивільного кодексу України передбачено, що акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
В даному випадку Закон України “Про внесення змін до Закону України “Про електроенергетику» пом'якшує відповідальність за споживання електричної енергії понад договірну величину і до спірних правовідносин в даній справі слід застосовувати положення вказаного закону.
Однак при обчисленні суми двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини господарський суд допустив арифметичну помилку.
Так, згідно розрахунку позивача, за січень 2005 року відповідач спожив понад договірну величину 5 279 кВт.год. електроенергії. Тариф за споживання складав 0,277 грн. Тобто двократна вартість спожитих 5279 кВт.год. становитиме 2 924 грн. 54 коп. (5279 кВт.год. х 0,277 х 2 = 2 924 грн. 56 коп.)
За лютий 2005 року відповідач спожив понад договірну величину 56630 кВт.год. електроенергії. Тариф на споживання за цей період складав 0,2785 грн. Тобто двократна вартість спожитих 56 360 кВт.год. становитиме 31 542 грн. 91 коп. (56 360 кВт.год. х 0,2785 х 2 = 31 542 грн. 91 коп.)
За червень 2005 року відповідач спожив понад договірну величину 1202 кВт.год. електроенергії. Тариф за споживання складав 0,2838 грн. Тобто двократна вартість спожитих 1202 кВт.год. становитиме 682 грн. 25 коп. (1202 кВт.год. х 0,2838 х 2 = 682 грн.25 коп. )
Таким чином загальна сума двократної вартості різниці фактично спожитої і договірної величини споживання електроенергії за січень, лютий, червень 2005 року становитиме 35 149 грн. 72 коп.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 104 Господарського процесуального кодексу України невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, є підставою для скасування або зміни рішення.
Оскільки по суті рішення є правильним, необхідно лише змінити розмір стягуваних з відповідача сум.
Відповідно до ст.ст. 47-1, 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку з зменшенням стягнутої з відповідача суми, розмір держмита, що підлягає стягненню на користь позивача становитиме 369 грн. 90 коп., розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становитиме 53 грн.
Керуючись викладеним, ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -
В задоволенні апеляційних скарг відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго» в особі Кіровоградського міського району електричних мереж та Кіровоградського комунального підприємства електромереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло» на рішення господарського суду Кіровоградської області від 09 листопада 2006р. у справі №15/243 відмовити.
Змінити рішення господарського суду Кіровоградської області від 09 листопада 2006 року у справі № 15/243 за позовом відкритого акціонерного товариства “Кіровоградобленерго» в особі Кіровоградського міського району електричних мереж, м. Кіровоград, до Кіровоградського комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення “Міськсвітло», м. Кіровоград, про стягнення 82 444 грн. 37 коп., виклавши резолютивну частину в наступній редакції:
“Позовні вимоги задовольнити частково.
Стягнути з Кіровоградського комунального підприємства електричних мереж зовнішнього освітлення «Міськсвітло» м. Кіровоград вул. Панфіловців 20 р/р 2600830010518 в КФ Укрсоцбанк МФО 323293 код ЄДРПОУ 03347135 на користь ВАТ «Кіровоградобленерго» м. Кіровоград пр. Комуністичний 15 р/р із спеціальним режимом використання 260323121425 в філії Кіровоградське облуправління ВАТ «Ощадбанк» МФО 323475 код ЄДРПОУ 23226362 -35149 грн. 72 коп. підвищеної плати за споживання електричної енергії понад договірні величини; 1840 грн. 80 коп. пені, 369 грн. 90 коп. сплаченого державного мита, 53 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на поточний рахунок Кіровоградського міського РЕМ № 26001310331850 в ПІБ м. Кіровограда МФО 323301 код ЄДРПОУ 23226362.
В задоволенні решти позову -відмовити.»
Доручити господарському суду Кіровоградської області видати наказ, відповідно до ст. 117 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова набирає законної сили з дня прийняття, та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом одного місяця.
Головуючий Т.А. Верхогляд
Суддя І.В. Тищик
Суддя І.А. Сизько