«16» березня 2009 року м. Одеса
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Стас Л.В.,
суддів: Косцової І. П., Шеметенко Л.П.,
при секретарі - Філатовій І.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 на постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2007 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання права на перерахунок пенсії та відшкодування майнової шкоди, -
Позивач - ОСОБА_2., звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому просив визнати його право на перерахунок пенсії та зобов'язати відповідача зробити її перерахунок, з урахуванням основної державної та додаткової пенсії за шкоду нанесену здоров'ю з 11 червня 2001 року у розмірі 2 176,73 грн., з 01 січня 2002 року у розмірі 2 345,0 грн., з 1 січня 2003 року у розмірі 2 345,0 грн., з 1 січня 2004 року у розмірі 2 491,03 грн., з 1 січня 2005 року у розмірі 2 905,0 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що він є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом другої групи, а відповідачем помилково розраховано розмір пенсії по інвалідності, чим було порушено ст. ст. 48, 50, 54, Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, в зв'язку з чим утворилась вказана заборгованість.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав, вказуючи, перерахунок пенсії було проведено відповідно до чинного законодавства.
Постановою Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2007 року у задоволенні позову - відмовлено.
В апеляційній скарзі представник позивача ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове - про задоволення позову.
Коллегія суддів, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованність постанови суду першої інстанціїї в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відмовляючи ОСОБА_2., у задоволені позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що додаткова пенсія за втрату здоров'я має обраховуватися виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком в 19 грн. 91 коп., встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 03 січня 2002 року № 1 «Про підвищення розмірів пенсії та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету».
Проте, з зазначеним висновком суду першої інстанції погодитися не можна.
Судом встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС першої категорії, інвалідом другої групи.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Керуючись ч. 1 ст. 50 Закону України №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, особам віднесеним до першої категорії, які є інвалідами другої групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75% мінімальної пенсії за віком.
Згідно з ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів другої групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильської катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при визначенні розміру пенсії позивачеві застосуванню підлягають ст. ст. 49, 50 та ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Таким чином, рішення суду першої інстанції винесено з порушенням норм матеріального права та підлягає скасуванню.
Зі статей 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно за правилами, встановленими ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Будь-якими іншими діючими нормативно-правовими актами розмір мінімальної пенсії за віком не визначається.
Відповідно до ч. 3 ст. 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений ст. 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить про те, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати державну пенсію та додаткову пенсію виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Оскільки 1 січня 2004 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування» від 09.07.2003 року, що не має зворотної дії в часі та який зазначає, що мінімальна пенсія за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність, то колегія суддів вважає за необхідне зобов'язати відповідача зробити перерахунок пенсії ОСОБА_2., саме з цієї дати.
Положеннями Закону України «Про затвердження прожиткового мінімуму на 2004 рік» (№1704-ІV), прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність встановлено у розмірі 284, 69 грн. на місяць.
Відповідно до ст. 63 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» прожитковий мінімум на осіб, які втратили працездатність, встановлено у розмірі 332 грн.
На підставі викладеного, позивач протягом 2004-2005 років мав право на отримання призначеної пенсії з урахуванням:
- з 01 січня 2004 року по 31 грудня 2004 року - щомісячно в розмірі: (284,69 х 8+ 284,69х75%) = 2 491,03 грн. Всього за рік 2491,03 х 12 = 29 892, 45 грн.
- з 01 січня 2005 року по 31 грудня 2005 року - щомісячно в розмірі: (332 х 8+332х75%) = 2 905 грн. Всього за рік 2 095 х 12 = 34 860 грн.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що відповідач повинен виплатити ОСОБА_2., фактично недоплачену частину призначеної пенсії, після її перерахунку за 2004-2005 роки з огляду на суму прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до п. 4. ч.1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Згідно п. 2 ч. 205 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги може своєю постановою змінити постанову суду першої інстанції або прийняти нову постанову, якими суд апеляційної інстанції задовольняє або не задовольняє позовні вимоги.
Із врахуванням наведеного, висновок суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні позову не є обґрунтованим. Суддова колегія вважає за необхідне скасувати постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2007 року та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.
Керуючись ч.1 ст. 195, ч.3 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ч.3 ст. 205, ч.1 ст.207, ст.254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Постанову Приморського районного суду м. Одеси від 27 червня 2007 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання права на перерахунок пенсії та відшкодування майнової шкоди - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання права на перерахунок пенсії та відшкодування майнової шкоди - задовольнити частково.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області виплатити ОСОБА_2 фактично недоплачену частину призначеної пенсії, після її перерахунку за 2004-2005 роки з урахуванням суми прожиткового мінімуму, визначеного законом для осіб, які втратили працездатність.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її проголошення.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підписи/
Суддя: Л.В. Стас