h
справа № 2-а-31196/08
категорія 2.11.1
01 квітня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Євпак В.В. ,
при секретарі - Мазуренко С.С. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом приватного підприємця ОСОБА_1
до Державної податкової інспекції у Малинському районі
про визнання недійсними податкових повідомлення-рішення,-
встановив:
Позивач звернувся із зазначеним позовом до суду та просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малинському районі від 06.11.2008 року, а саме №0003981740/1 яким визначено податкове зобов”язання з податку на додану вартість в розмірі 28809 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14544 грн. 50 коп.; №0004001740/1 яким визначено податкове зобов”яхання з податку з доходів фізичних осіб-суб”єктів підприємницької діяльності в розмірі 20164 грн. 995 коп.; №0003991740/1 яким визначено податкове зобов”язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 1035 грн. 75 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2071 грн. 50 коп. Вимоги мотивує тим, що відповідач дійшов неправильного висновку щодо завищення ним валових витрат на суму 1810965 грн. 33 коп., завищення суми податкового кредиту, визначення його оподаткованого доходу та допущення порушення по податку з доходів фізичних осіб, а відповідно йому неправомірно були визначені податкові зобов”язання та застосовані штрафні санкції. Зазначає, що ним під час перевірки надавались всі первинні документи, передбачені Законом, що підтверджують вчинення господарських операцій, а саме договори про надання послуг, податкові накладні, акти виконаних робіт, квитанції про оплату за надані послуги, видаткові накладні. Форма та зміст зазначених документів також відповідає вимогам Закону. Вважає, що акт проведення перевірки не відповідає вимогам наказу ДПА України „Про затвердження порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб”єктами підприємницької діяльності-фізичними особами”, оскільки в ньому не чітко викладено зміст порушень з посиланням на конкретні статті нормативних актів, з зазначенням періодів, коли таке порушення допущене, без зазначення первинних документів та доказів, які б підтверджували наявність факту встановлених порушень.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі.
Представники державної податкової інспекції у Малинському районі проти позовних вимог заперечують з тих підстав, що ними при проведенні виїзної планової перевірки з питань дотримання податкового законодавства приватного підприємця ОСОБА_1 були виявлені порушення п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст.ст. 13,14 розділу 1V Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” та п.п.19.2-а п.19.2 ст.19 Закону України ”Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме приватним підприємцем ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість в сумі 34286 грн., занижена сума оподатковуваного доходу в сумі 166601 грн. 33 коп. та не сплачений податок з доходів фізичних осіб в сумі 1035 грн. 75 коп. За результатами проведеної перевірки був складений акт. За допущені позивачем порушення, ДПІ в Малинському районі були винесені податкові повідомлення-рішення про визначення позивачу податкових зобов”язань та нараховані фінансові санкції. Після адміністративного оскарження позивачем податкових повідомлень-рішень, ДПІ в Малинському районі 06.11.2006 були винесені податкові повідомлення №0003981740/1 яким визначено податкове зобов”язання з податку на додану вартість в розмірі 28809 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14544 грн. 50 коп., №0004001740/1 яким визначено податкове зобов”яхання з податку з доходів фізичних осіб-суб”єктів підприємницької діяльності в розмірі 20164 грн. 995 коп., №0003991740/1 яким визначено податкове зобов”язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 1035 грн. 75 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2071 грн. 50 коп. Вважають, що перевірка проведена повністю на підставі наданих приватним підприємцем документів, про що свідчить перелік документів наданих ОСОБА_1 для документальної перевірки. Вчинення господарських операцій з приватним підприємцем ОСОБА_2 не було підтверджено первинними документами: належним чином складених актів виконаних робіт та документами про оплату наданих послуг, тому ОСОБА_1 неправомірно і було віднесено валові витрати з зазначених операцій на суму 1810965 грн. 33 коп., відповідно неправомірно сформований податковий кредит. Крім того позивачем був занижений оподатковуваний дохід, отриманий ним за 2007 рік в розмірі 166601 грн. 33 коп., відповідно не сплачений податок з доходів фізичних осіб. Що стосується податку з доходів найманих працівників, то виходом на місце було зі сторони встановлено, що у приватного підприємця працює найманий працівник Возна С.В., але податок сплачений не був.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив: з 08.08.2008 року по 21.08.2008 року працівниками ДПІ в Малинському районі було проведено виїзну планову перевірку приватного підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року, про що ІНФОРМАЦІЯ_1 складено акт НОМЕР_1.
В ході проведення перевірки податковим органом було встановлено порушення приватним підприємцем п.п.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, ст.ст. 13,14 розділу 1V Декрету Кабінету Міністрів України „Про прибутковий податок з громадян” та п.п.19.2-а п.19.2 ст.19 Закону України ”Про податок з доходів фізичних осіб”, а саме приватним підприємцем ОСОБА_1 занижено податок на додану вартість в сумі 34286 грн., занижена сума оподатковуваного доходу в сумі 166601 грн. 33 коп. та не сплачений податок з доходів фізичних осіб в сумі 1035 грн. 75 коп.
За результатами проведеної перевірки податковим органом були винесені податкові повідомлення-рішення. За результатами адміністративного оскарження ДПІ у Малинському районі 06.11.2006 були винесені податкові повідомлення №0003981740/1 яким визначено податкове зобов”язання з податку на додану вартість в розмірі 28809 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14544 грн. 50 коп., №0004001740/1 яким визначено податкове зобов”яхання з податку з доходів фізичних осіб-суб”єктів підприємницької діяльності в розмірі 20164 грн. 995 коп., №0003991740/1 яким визначено податкове зобов”язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 1035 грн. 75 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2071 грн. 50 коп.
Судом встановлено, що перевірка приватного підприємця ОСОБА_1 проведена працівниками ДПІ у Малинському районі в межах наданих їм повноважень та у відповідності із Законом України „Про державну податкову службу в Україні”. Відповідно був складений акт за результатами проведеної перевірки.
Разом із тим висновок податкового органу про завищення валових витрат, сум податкового кредиту, заниження оподатковуваного доходу суб”єкта підприємницької діяльності та порушення сплати податку з доходів фізичних осіб не ґрунтується на вимогах Закону.
Обставиною для встановлення зазначених порушень зі сторони суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, як зазначено в акті проведення перевірки та пояснили представники податкового органу є відсутність первинних документів по господарським операціям з суб”єктом підприємницької діяльності ОСОБА_2, а саме на момент проведення перевірки у ОСОБА_1 були відсутні платіжні документи про оплату наданих послуг; акти виконаних робіт не відповідають вимогам Закону, оскільки в них не зазначені зміст та вартість передпродажних робіт виконаних ОСОБА_2, які з підтверджували господарську діяльність. Відповідно такі витрати неможливо віднести до валових витрат та формування податкового кредиту. Крім того останнім 15.03.2007 року подана заява про припинення підприємницької діяльності,
Разом із тим судом встановлено, що єдиним способом фіксації виявлених порушень податкового та валютного законодавства є акт перевірки.
Порядок оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - юридичними особами, їх філіями, відділеннями та іншими відокремленими підрозділами затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України 10.08.2005 p. №327, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005р. за №925/11205.
Згідно п.п.1.3, 1.4, 1.5 вказаного порядку за результатами документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства посадовими особами органів ДПС, які брали участь у їх проведенні, складається акт; акт документальної перевірки містить систематизований виклад виявлених під час перевірки фактів порушень платником податків норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання ним законних вимог посадових осіб податкових органів.
Відповідно до п.1.7, п. 2.3 цього порядку з метою прийняття правильного рішення за результатами документальної перевірки в акті підлягають розгляду всі істотні обставини фінансово-господарської діяльності СПД, що стосуються фактів виявлених порушень; факти порушень податкового та валютного законодавства повинні бути викладені в акті документальної перевірки ясно, об'єктивно, повно, з посиланням на докази, що зафіксовані в податкових, бухгалтерських регістрах і достовірно підтверджують наявність вказаних фактів.
За змістом зазначеного порядку не допускається відображення в акті перевірки необгрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб підприємства.
Всупереч вказаним вимогам, податковий орган, описуючи встановлені порушення, не обґрунтував наявність таких порушень даними бухгалтерського та податкового обліку (первинними документами, тощо).
В акті допущено ряд арифметичних помилок при обрахуванні валових витрат за 2007 рік та 1 квартал 2008 року та оподатковуваного доходу, а також допущено ряд арифметичних помилок при обрахуванні податку на додану вартість, неправильно зазначено прізвище фізичної особи Возної С.В. Дана обставина підтверджена самим податковим органом при розгляді первинної скарги приватного підприємця ОСОБА_1, що підтверджується рішенням про розгляд первинних скарг ОСОБА_1
Крім того судом встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_1 були надані в ході перевірки інші документи ніж зазначено в переліку документів від 08.08.2008 року, про що зазначено в акті та не оспорюється представниками відповідача.
За таких обставин у суду виникає сумнів щодо правильного визначення податковим органом на підставі акту перевірки податкового зобов”язання та нарахування фінансових санкцій позивачу.
Що стосується завищення приватним підприємцем валових витрат на суму 1810965 грн. 33 коп., встановлено, що відповідно до п.5.1 ст.5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” (далі Закон) валові витрати виробництва та обігу, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Згідно пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 цього Закону до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
Підпунктом 1.32 ст.1 Закону визначено, що господарська діяльність, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Згідно з пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону, не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Частинами 1, 2, 3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Судом встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_2 надавались приватному підприємцю ОСОБА_1 послуги з механічної обробки плит, тобто проводились передпродажні роботи на підставі укладених між сторонами договорів на виконання таких робіт №5/01-2 від 05.01.2007 року, №5/02-1 від 05.02.2007 року, №1/03-1 від 01.03.2007 року, що підтверджується відповідно актами виконаних робіт від 22.01.2007 року, 30.01.2007 року, 13.03.2007 року, податковими накладними, квитанціями про оплату за надані ОСОБА_2 послуги на суму 163000 грн.
Встановлено, що зазначені договори, питання виконання послуг та оплати сторонами не оспорюються.
В актах виконаних робіт зазначені назва документа; місце, дата складання документу; зміст господарської операції та її вимірники, визначені одиниці виміру з зазначенням кількості плит та їх маркування; визначена вартість виконаних робіт із зазначенням суми ПДВ. Акти містять підписи сторін та скріплені печаткою.
Судом встановлено, що первинні документи, а саме договори, акти виконаних робіт, податкові накладні відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".
За таких обставин суд вважає, що у податкового органу не було правових підстав для висновку про завищення ОСОБА_1 валових витрат.
Що стосується завищення сум податкового кредиту, судом встановлено, що позивачем було сформовано податковий кредит з урахуванням положень п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону „Про податок на додану вартість” (далі Закон про ПДВ) та вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону про ПДВ, який містить заборону включення до складу податкового кредиту сплаченого (нарахованого) податку у зв”язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджених податковими накладними чи митними деклараціями.
Встановлено, що приватним підприємцем ОСОБА_2 надавались належно оформлені податкові накладні. Позивачем була проведена оплата наданих послуг. Відповідно сплачений податок на додану вартість по всіх господарських операцій, що підтверджується платіжними документами.
ОСОБА_2, як суб”єкт підприємницької діяльності включений до Єдиного державного реєстру суб”єктів підприємницької діяльності-фізичних осіб та на момент здійснення господарських операцій підприємства був платником податку на додану вартість.
Посилання представника відповідача, що ОСОБА_2 було подано заяву про припинення підприємницької діяльності суд до уваги не приймає, оскільки така заява була подана ним 15.03.2007 року після надання послуг та проведення оплати.
Відповідачем не доведено факту безтоварності здійснення господарських операцій по наданню послуг з механічної обробки виробів між приватним підприємцем ОСОБА_1 та приватним підприємцем ОСОБА_2 Встановлено, що після наданої послуги з механічної обробки виробів, останні були реалізовані іншим суб”єктам підприємницької діяльності.
Зазначені вище обставини не оспорюють в судовому засіданні і представники відповідача.
Що стосується порушень по податку з доходів фізичних осіб, відповідач посилається на відсутність трудової угоди з найманим працівником Возною С.В. та несплати податку з доходів такого працівника. В підтвердження доказів відповідач надав суду акт обстеження робочих місць та пояснення такого працівника.
Разом із тим судом встановлено, що в акті проведення перевірки та в акті обстеження робочих місць зазначено найманого працівника як Возна С.В.
В акті обстеження робочих місць від 14.08.2008 року не зазначено де обстежувалось робоче місце, з якого часу працює такий працівник, не зазначений ідентифікаційний номер працівника. Пояснення ж відібрано від Войної С.В., яка також не зазначила з якого часу працює у позивача.
Штрафні санкції нараховані податковим органом без будь-якого обґрунтування з 01.01.2007 року.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч зазначених вимог, останній таких доказів не надав та не довів правомірність прийнятих ним рішень.
З урахуванням всіх обставин по справі суд вважає винесені ДПІ у Малинському районі 06.11.2008 року податкові повідомлення-рішення №0003981740/1 яким визначено податкове зобов”язання з податку на додану вартість в розмірі 28809 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 14544 грн. 50 коп., №0004001740/1 яким визначено податкове зобов”яхання з податку з доходів фізичних осіб-суб”єктів підприємницької діяльності в розмірі 20164 грн. 995 коп., №0003991740/1 яким визначено податкове зобов”язання з податку з доходів найманих працівників в розмірі 1035 грн. 75 коп. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2071 грн. 50 коп. є недійсними.
Керуючись Законом України „Про державну податкову службу в Україні”, Законом України „ Про податок на додану вартість”, Законом України „Про податок з доходів фізичних осіб”, ст. ст. 86, 158-163 КАС України, суд
постановив:
Позов задовольнити.
Податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Малинському районі №0003981740/1, №0004001740/1, №0003991740/1 від 06.11.2008 року визнати недійсними.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги.
Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: В.В. Євпак