h
справа № 2-а-29291/08
категорія 2.31.1
24 квітня 2009 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Токаревої М.С. ,
при секретарі - Янушевській В.В. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації
про стягнення 3274,20 грн.,-
встановив:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому посилається на те, що в період з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2008 року їй не було проведено у повному обсязі виплати, передбачені ст. ст. 37,39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, що призвело до порушення її прав. Позовні вимоги мотивує тим, що отримувала відповідні доплату та допомогу у розмірах, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, тоді як Законом визначені інші, значно більші, їх розміри, кратні мінімальній заробітній платі у відповідні періоди.
В судове засідання позивач не з'явилася, справу просила слухати у її відсутність.
Представник відповідача Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації до суду не з'явився, своїми процесуальними правами, що передбачені ст.49 КАС України, не скористався, щодо причин неявки до суду не вказав, незважаючи на те, що про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 3 та в спірний період часу проживала в АДРЕСА_1 Житомирської області, яке віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, що підтверджується матеріалами справи.
Згідно ст. 37 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, повинна виплачуватись щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства, у зоні гарантованого добровільного відселення - 40 процентів від мінімальної заробітної плати.
Згідно ст. 39 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, непрацюючим пенсіонерам, які проживають у зоні гарантованого добровільного відселення, провадиться доплата у розмірі двох мінімальних заробітних плат.
Проте, вказані допомога та доплата виплачувались у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.1996 року “Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а не в кратному відношенні до мінімальної зарплати та пенсії, тобто в значно меншому розмірі.
Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Закон має пріоритетне значення перед постановою Кабінету Міністрів України.
Виплатою допомог, доплат в твердих сумах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26 липня 1996 року, порушені права позивачки.
Однак позов підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Дію статей 37, 39 Закону було зупинено на 2007 рік, в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із Законом N 489-V ( 489-16 ) від 19.12.2006. На 2008 рік дію цих норм зупинено згідно із Законом № 107-VI від 28.12.2007. В 2007 році дію даних норм відновлено з 09.07.2007 року рішенням Конституційного Суду N 6-рп/2007 від 09.07.2007, в 2008 році дію даних норм відновлено з 22.05.2008 року рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008 р., а тому компенсація та доплата за ст.37, 39 Закону за 2007 рік підлягає стягненню 01 жовтня 2007 року по 31 грудня 2007 року, а за 2008 рік з 22 травня по 31 грудня 2008 року.
З врахуванням розмірів мінімальної заробітної плати в Україні в спірний період часу становить, а саме : з 01 жовтня 2007 року -460 грн., з 01 квітня 2008 року - 525 грн., з 01 жовтня 2008 року - 545 грн., з 01 грудня 2008 року - 605 грн.
Отже, з врахуванням викладеного вище в спірний період часу розмір заборгованості перед позивачем по виплатах, передбачених ст.37 Закону становить 2137,74 грн., по ст.39 Закону - 10573,21 грн.
Керуючись Законами України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” ст. ст. 99, 100, 158 -163, 167, 254 КАС України, Житомирський окружний адміністративний суд
постановив:
Позов ОСОБА_1задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації щодо виплати ОСОБА_1грошової доплати та допомоги у розмірі меншому ніж це визначено ст.ст. 37, 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Овруцької районної державної адміністрації на користь ОСОБА_1недоотримані кошти за ст.39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 10573,21грн., за ст. 37 “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у розмірі 2137,74 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: М.С. Токарева