Україна
16 квітня 2009 р. м. Донецьк
справа № 2-а-20294/08/1270
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого:
Ляшенка Д.В.
суддів
Колеснік Г.А., Ястребової Л.В.
при секретарі за участю
Агейченковій К.О.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу
судовому засіданні ОСОБА_1.
на постанову
Луганського окружного адміністративного суду
від
1.12.2008 року
по справі
№ 2-а-20294/08
за позовом до про
ОСОБА_1 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості ,-
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1.12.2008 року по справі №2-а-20294/08 - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
Україна
16 квітня 2009 р. м. Донецьк
справа № 2-а-20294/08/1270
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого:
Ляшенка Д.В.
суддів
Колеснік Г.А., Ястребової Л.В.
при секретарі за участю
Агейченковій К.О.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу
судовому засіданні ОСОБА_1.
на постанову
Луганського окружного адміністративного суду
від
1.12.2008 року
по справі
№ 2-а-20294/08
за позовом до про
ОСОБА_1 Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області визнання дій неправомірними та стягнення заборгованості ,-
9 вересня 2008 р. ОСОБА_1. звернувся до суду про визнання дій УМВС неправомірними щодо невиплати йому під час проходження служби ні в жовтні 1995р. ні в вересні 1996р. матеріальної допомоги у розмірі двох окладів грошового утримання (посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) у разі відбуття у чергову відпустку, також матеріальної допомоги у розмірі місячного грошового забезпечення на рік з 1997р. до дня звільнення, і не виплачувалася премія в розмірі 33,3% грошового забезпечення, та стягнення вказаної заборгованості.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 1 грудня 2008р. у задоволенні позову відмовлено, так як позивач не надавав заяви про виплату допомог і без поважних причин пропустив строк звернення до суду.
Позивач вважаючи, що це судове рішення ухвалено з порушенням норм процесуального і матеріального права, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду скасувати і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
В судове засідання сторони за викликом не з”явились
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга задоволенню не підлягає, а постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Позивач з 1994 р. по 2005р. проходив службу в ОВС.
Наказом УМВС № НОМЕР_1 о/с ОСОБА_1. з ІНФОРМАЦІЯ_1р. звільнено з посади старшого оперуповноваженого відділення ДСБЕЗ Марківського РВ у запас.
Відповідно до Указу Президента України № 926 від 04.10.1996р. встановлювати премії, визначати їх розміри є правом, а не обов”язком керівника, і прийняття керівником такого рішення залежить від меж фінансування.
Судом не встановлено в цій частині порушень Указу з боку керівника позивача.
ОСОБА_1. суду не довів про виявлення бажання на отримання в 1995,1996р. матеріальної допомоги у розмірі двох окладів грошового утримання (посадового окладу та окладу за спеціальним (військовим званням) у разі відбуття у чергову відпустку та прийняття відповідачем про це наказу.
Відповідно до ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Порядок звернення до суду за відновленням порушеного права врегульований процесуальним законом - Кодексом адміністративного судочинства України, який діє з 1.09.2005р.
З цього часу протягом року, в порядку діючого процесуального законодавства, позивач до суду за захистом порушеного права на отримання матеріальних допомог не звернувся.
ОСОБА_1. із заявою до суду звернувся лише 09.09.2008р.
З 1.09.2005р. іншим, крім КАС України, законом процесуальний порядок вирішення цього спору не врегульований, а передбачений Кодексом адміністративного судочинства України строк для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів, позивачем пропущений.
Суду ОСОБА_1. не навів жодних обставин які б свідчили про наявність у нього поважних причин, що призвели до неможливості звернутися до суду за відновленням порушених прав у період часу з 1.09.2005р. по 09.09.2008р.
Враховуючи, що представник відповідача наполягав на застосуванні положень ст. 100 КАС України , а позивач не зазначив суду ніяких поважних причин пропуску строку звернення до суду, колегія суддів вважає, що позивачем строк звернення до адміністративного суду пропущений без поважних, що є підставою у відмові в задоволенні позовних вимог.
Таким чином враховуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що судом 1 інстанції справу вирішено без порушень норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 1.12.2008 року по справі №2-а-20294/08 - залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий:
Судді: