Суддя - доповідач Юрченко В.П.
Суддя - доповідач 1-ї інстанції Скляров В.В.
Україна
Іменем України
16 квітня 2009 року справа № 2-а-1/09/0528
приміщення суду за адресою: м.Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого
Юрченко В.П.
суддів при секретарі за участю: позивача представника відповідача
Лях О.П., Горбенко К.П. Запорожцевій Г.В., ОСОБА_1. ОСОБА_2.
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу позивача
судовому засіданні ОСОБА_1
на постанову
Краматорського міського суду Донецької області
від
30.01.2009 року
по справі
№ 2-а-1/09
за позовом
ОСОБА_1
до третя особа
Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області Головне управління Державного казначейства України в Донецькій області
про
визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої суми допомоги до 5 травня, -
Позивач ОСОБА_1. звернувся до Краматорського міського суду Донецької області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області про визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої суми допомоги до 5 травня за 1999 - 2008 роки, з урахуванням 3% річних, у розмірі 60759, 15 грн. та моральної шкоди у сумі 1215183 грн.
Постановою Краматорського міського суду Донецької області від 30.01.2009 року позов було задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області щодо відмови у виплаті ОСОБА_1. щорічної грошової допомоги до 5 травня, як учаснику бойових дій, в розмірі встановлено ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради Донецької області здійснити виплату ОСОБА_1. за рахунок коштів Державного бюджету України недоотриману суму щорічної допомоги до 5 травня за 2007 - 2008 роки у розмірі 3865,30 грн. В задоволені решти позовних вимог відмовлено та судові витрати віднести за рахунок держави.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач користується пільгами встановленими законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій та перебуває на обліку відповідача.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та задовольнити його вимоги у повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», Цивільного кодексу України та практика Європейського суду з прав людини.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та доводи апеляційної скарги.
Представник відповідача заперечувала проти позову та апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу частково обґрунтованою з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1. користується пільгами встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с.9).
Як встановлено судом першої інстанції, позивачу було фактично сплачено одноразову грошову допомогу передбачену спеціальним Законом № 3551-ХІІ до 5 травня у 2007 році у розмірі 280 грн., у 2008 році - 310 грн.
Правовий статус ветеранів війни, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги для ветеранів війни - учасників бойових дій та гарантії їх соціального захисту, стаття 12 якого передбачає пільги учасникам бойових дій.
Відповідно до ч. 5 ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.
Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення.
Судом першої інстанції вірно застосовано норми рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007р. та від 22.05.2008р., яким визнані неконституційними відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», і тому позивачу повинні були проведені за 2007 та 2008 роки виплати грошової допомоги у відповідності до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Водночас позовні вимоги щодо стягнення недоотриманої щорічної грошової допомоги до 5 травня з урахуванням інфляційних та 3 відсотків річних, на підставі ст. 625 глави 51 «Правові наслідки порушення зобов'язання. Відповідальність за порушення зобов'язання» Цивільного кодексу України від 16.01.2003, № 435-IV не є необґрунтованими, у зв'язку з тим, що вказана норма матеріального права не регулює спірних правовідносин.
Крім того, колегія суддів погоджується із висновком стосовно звернення до адміністративного суду за захистом свої прав, свобод чи інтересів застосовується річний строк, встановлений ст. 99 КАС України.
Решта доводів апеляційної скарги не ґрунтуються на нормах матеріального права та не спростовують висновків суду першої інстанції.
Однак суду першої інстанції задовольняючи частково позов, відніс судові витрати на за рахунок держави, що суперечить вимогам КАС України.
Статтею 94 КАС України визначено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету). Частиною 3 статті 90 цього Кодексу визначено, що граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу встановлюється законом.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 р. № 590 «Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних та адміністративних справ, і порядок їх компенсації за рахунок держави», прийнятої відповідно до … статей 90-95 і пункту 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства, визначено, що компенсація в адміністративних справах витрат, пов»язаних з правовою допомогою стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб»єктом владних повноважень, якщо компенсація відповідно до закону сплачується за рахунок суб»єкту владних повноважень - не перевищує суму, що обчислюється виходячи з того, що особі, яка надає правову допомогу, виплачується 5 відсотків розміру мінімальної заробітної плати за повний робочий день.
Згідно журналу судового засідання вбачається, що адвокат ОСОБА_3., якій сплачено 2620 грн., що підтверджується квитанцією, приймала участь у судовому засіданні протягом 1 год. 30 хвилин. Розмір мінімальної заробітної плати складав 605 грн. в січні 2009 року, а тому розмір компенсації правової допомоги становить 5.67 грн., із розрахунку: 605 грн. х 5 % : 8 год. х 1год 30 хв. = 5.67 грн.
З таких підстав, постанова суду в частині віднесення судових витрат за рахунок держави підлягає скасуванню, а позов в цій частині підлягає задоволенню частково в сумі 5.67 грн.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 207, ст. 211, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Скасувати абзац четвертий та п'ятий постанови Краматорського міського суду Донецької області від 30.01.2009 року по справі №2-а-1/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Краматорської міської ради Донецької області про визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої суми допомоги до 5 травня.
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Краматорської міської ради Донецької області в частині відшкодування судових витрат задовольнити частково.
Стягнути на користь ОСОБА_1. 5.67 грн. (п*ять грн.67 коп.) компенсацію судових витрат на правову допомогу в розмірі 5.67 грн. з Державного бюджету України.
В іншій частині позову - відмовити.
Постанову Краматорського міського суду Донецької області від 30.01.2009 року по справі №2-а-1/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту Краматорської міської ради Донецької області про визнання дій незаконними, стягнення недоотриманої суми допомоги до 5 травня в іншій частині - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Вступна та резолютивна частина постанови проголошені в судовому засіданні 16 квітня 2009 року в присутності представників сторін, в повному обсязі постанова складена 21 квітня 2009 року.
Головуючий суддя: В.П. Юрченко
Судді: К.П. Горбенко
О.П.Лях