Справа № 182/675/14-ц
Провадження № 2/0182/1546/2014
Іменем України
25.02.2014 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Тихомирова І.В.
секретаря - Рахуба О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Нікополя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на такі обставини.
З 29.08.1992 року вона перебуває з ОСОБА_2 у зареєстрованому шлюбі, від якого є повнолітній син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2.
Подружнє життя з відповідачем не склалося через постійні скандали, непорозуміння, небажання ОСОБА_2 допомагати у веденні домашнього господарства, витрачати гроші на потреби сім'ї, у зв'язку з чим вони з листопада 2013 року припинили спільне життя.
Дитина проживає з матір'ю, спір щодо її утримання вирішуватимуть у судовому порядку.
Оскільки подальше збереження сім'ї суперечить її інтересам, просить шлюб розірвати.
Сторони у судове засідання не з'явилися, надавши заяви про розгляд справи за їх відсутності. Згідно заяв, позивачка на позові наполягає, відповідач проти його задоволення не заперечує.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
На підставі ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Як встановлено у судовому засіданні, 29.08.1992 року сторони уклали шлюб, зареєстрований у відділі ЗАГС м. Орджонікідзе Дніпропетровської області за актовим записом № 269 (а.с.6).
Від шлюбу є повнолітній син - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та малолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7-8).
З листопада 2013 року внаслідок несумісності характерів та поглядів на життя, небажання відповідача допомагати по господарству та утримувати сім'ю, сторони припинили шлюбні відносини, і після того їх поновлювати не намагалися.
Спору щодо поділу спільного майна не існує. Дитина проживає з матір'ю, спір щодо її утримання вирішуватимуть у судовому порядку.
За таких обставин суд вважає, що збереження сім'ї буде суперечити інтересам подружжя, а тому шлюб необхідно розірвати.
Після розлучення сторони прізвища змінювати не бажають.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214-215, 217-218 ЦПК України, ст.110,112 СК України, суд ,-
Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 29.08.1992 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у відділі ЗАГС м. Орджонікідзе Дніпропетровської області за актовим записом № 269, від якого є малолітня донька ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, - розірвати.
Після розірвання шлюбу громадянці ОСОБА_1 залишити прізвище «ОСОБА_1», громадянину ОСОБА_2 залишити прізвище «ОСОБА_2».
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні, можуть оскаржити рішення суду у такий самий строк з моменту отримання його копії.
Суддя: І. В. Тихомиров