Справа № 201/2367/14-ц
провадження 2-н/201/140/2014
24 лютого 2014 року м. Дніпропетровськ
Суддя Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська Трещов В.В., ознайомившись з матеріалами заяви Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району про видачу судового наказу та стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1,-
21 лютого 2014 року Комунальне виробниче житлове ремонтно-експлуатаційне підприємства Жовтневого району звернулося до суду з заявою про видачу судового наказу та стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1.
З вищезазначеної заяви та викладу обставин, якими заявник обґрунтовує свої вимоги, а також з поданих документів витікає, що заборгованість утворилася за період з 1 листопада 2003 року по 01 лютого 2014 року (згідно розрахунку), тобто заявник з урахуванням його вимог просить суд стягнути з боржника заборгованість, у тому числі за період, який перевищує строк позовної давності, що свідчить про наявність спору про право.
Відповідно до ч.1 ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ч.1 ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно п. 9 постанови № 14 Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» від 23 грудня 2011року наявність спору про право (пункт 2 частини третьої статті 100 ЦПК), яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можливо встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором); із доданих документів вбачається пропуск позовної давності. Така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні (частина третя статті 267 Цивільного кодексу України).
Відповідно до п.2 ч.3 ст. 100 ЦПК України суддя відмовляє у прийнятті заяви про видачу судового наказу, у разі якщо із заяви і поданих документів вбачається спір про право.
Таким чином, з урахуванням зазначеного приходжу до висновку про наявність у даній справі спору про право, тому вважаю за необхідне відмовити у прийнятті даної зави про видачу судового наказу та роз'яснити заявнику його право на звернення до суду з вказаними вимогами в порядку позовного провадження.
Також, слід зазначити ч.2 ст.101 ЦПК України передбачено відмову у прийнятті заяви, унеможливлення повторного звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у порядку позовного провадження.
На підставі викладеного, керуючись п.2 ч.3,ч.ч.4,7 ст.100, ч.2 ст.101 ЦПК України, -
Відмовити у прийнятті зави про видачу судового наказу за заявою Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району про видачу судового наказу та стягнення заборгованості по оплаті житлово-комунальних послуг з ОСОБА_1 та роз'яснити заявнику його право на звернення до суду з вказаними вимогами в порядку позовного провадження.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 5 днів з дня проголошення ухвали, а у разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя В.В. Трещов