25 лютого 2014 року Чернігів Справа № 825/1902/13-а
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Баргаміної Н.М.,
за участю секретаря Воєдило Л.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми переплаченої пенсії, -
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області звернулось до суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо не вирішення питання про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 для здійснення їй перерахунку пенсії; стягнення з відповідача суми переплаченої пенсії в розмірі 270,41 грн., яка виникла з 01.01.2008.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, надав через канцелярію суду клопотання від 24.02.2014 про розгляд справи за відсутності представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином, надав суду клопотання від 25.02.2014, в якому просив закрити провадження у справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, та провести судове засідання без участі представника.
Суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про час і місце розгляду судової справи з участю їх повноважних представників для реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів. За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалося.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 30.01.2014 постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 18.06.2013 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 13.08.2013 скасовано та направлено справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Водночас, в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 30.01.2014 вказано, що суду необхідно дати юридичну кваліфікацію обставинам справи з урахуванням позиції Верховного Суду України, викладеної у постановах № 21-124а13 та № 21-204а13, ухвалених 18.06.1013.
У названих рішеннях, які за правилами статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов'язковими для застосування судами, Верховний Суд України наголосив на необхідності дослідження юридичної природи предмету відповідної категорії спорів (стягнення шкоди), а також статусу Комісаріату у таких публічних правовідносинах.
Згідно частини першої та другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно частини другої статті 21 Кодексу адміністративного судочинства України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Аналіз припису наведеної норми дає підстави для однозначного висновку про те, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Тобто, за встановлених обставин відповідач у спірних відносинах не виконував функцій суб'єкта владних повноважень, а діяв як установа, яка надавала документи, необхідні для перерахунку пенсії іншими органами, що призначають пенсії.
За таких обставин, дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що провадження у справі, відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 157, 158-160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Провадження у справі за адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та стягнення суми переплаченої пенсії - закрити.
Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строк, передбачений статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.М. Баргаміна