копія
13 лютого 2014 р. Справа № 818/8992/13-a
Сумський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Кунець О.М.
за участю секретаря судового засідання - Токар Ю.В.,
представника позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Патраманської О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області про забезпечення позову,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів Сумській області (далі - відповідач, Інспекція) про накладення штрафних санкцій від 20.11.2013р. №85 у вигляді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 2550 грн.,
- визнати протиправною та скасувати постанову Інспекції про накладення штрафних санкцій від 20.11.2013р. №86 у вигляді штрафу у розмірі 75 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 1250 грн.,
- визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафних санкцій від 20.11.2013р. №87 у вигляді штрафу у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 2550 грн.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначає, що відповідач безпідставно виніс оскаржувані постанови, якими накладено штраф на ФОП ОСОБА_3, оскільки оскаржувані рішення прийнято за відсутності факту порушення з боку позивача законодавства про захист прав споживачів.
Представник позивача в судовому засіданні у повному обсязі підтримала позовні вимоги та просила суд їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечувала, підтримавши доводи, викладені у письмових запереченнях проти позову (а.с.35-36), в яких зазначено, що оскаржувані постанови винесені у відповідності із положеннями Закону України «Про захист прав споживачів».
Розглянувши наявні в матеріалах справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом було встановлено наступне:
Нормативно-правовим актом, який регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів, є Закон України «Про захист прав споживачів» від 12.05.1991 року №1023-ХІІ (надалі - Закон №1023).
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону №1023, спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єкті.
Відповідно до Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів, затвердженого указом Президента України №465/2011 від 13.04.2011 року Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів (надалі - Держспоживінспекція України) є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Враховуючи викладене, чинне законодавство передбачає право Інспекції проводити перевірки суб'єктів господарювання, в тому числі і позивача, щодо дотримання законодавства про захист прав споживачів, а також фіксує його право накладати адміністративно-господарські санкції за порушення законодавства в сфері захисту прав споживачів.
Водночас, правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, їх повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».
Отже, згідно Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» та у відповідності до плану роботи Інспекції на III квартал 2013 року відповідачем було проведено плановий захід - перевірка характеристик продукції, що знаходиться на реалізації у ФОП ОСОБА_3 Місце розміщення продукції - АДРЕСА_1.
При проведенні заходу щодо перевірки характеристик продукції в магазині «Чисто техніка» ФОП ОСОБА_3 Інспекцією було встановлено недотримання позивачем вимог постанови Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009р. № 1149 «Про затвердження технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання», постанови Кабінету Міністрів України від 29.07.2009р. № 785 «Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання», постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001р. № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знаку відповідності».
За результатами перевірки був складений акт перевірки характеристик продукції від 01.11.2013 р. № 000125 (а.с.9-13), в якому зафіксоване наступне:
- на порушення п.17 Постанови КМУ від 29.07.2009р. №785, п.п. 1, 3, 7 дод.4 Постанови КМУ від 29.10.2009р. №1149 при обстеженні пилососу „Dyson" DC 37 Origin, пилососу „Dyson" DC 22 Motorheat Національний знак відповідності нанесений на пакування, шляхом додаткового нанесення паперу з даними, маркування продукції за відсутності Національного знаку відповідності (нанесення на продукцію Національного знаку відповідності можливе), декларація про відповідність не містить найменування та місцезнаходження виробника або уповноваженого представника (в значенні ЗУ „Про загальні засади державної мовної політики");
- на порушення п.17 Постанови КМУ від 29.07.2009р. № 785, п.п. 1, 7 дод.4 Постанови КМУ від 29.10.2009р. № 1149 при обстеженні міні-мийки „Black & Decker" PW 1300 С - Національний знак відповідності нанесений на пакування, шляхом додаткового нанесення паперу з даними, маркування продукції за відсутності Національного знаку відповідності (нанесення на продукцію Національного знаку відповідності можливе);
- на порушення п.17 Постанови КМУ від 29.07.2009р. № 785, п.З дод.4 Постанови КМУ від 29.10.2009р. № 1149 при обстеженні міні-мийки „Karelier" К 3.500, пилососу „Karcher" УС 6300 - декларація про відповідність не містить найменування та місцезнаходження виробника або уповноваженого представника (в значенні ЗУ „Про загальні засади державної мовної політики");
- на порушення п. З Постанови КМУ від 29.11.2001р. № 1599, п.З дод.4 Постанови КМУ від 29.10.2009р. № 1149 при обстеженні Пилососу „Karcher" УС 6100 - національний знак відповідності нанесений на обладнання, при цьому декларування продукції здійснено за участі призначеного органу з оцінки відповідності - ДП „Укрметртестстандарт" (ідентифікаційний код - 001). Код призначеного органу з оцінки відповідності поруч з Національним знаком відповідності не нанесений, декларація про відповідність не містить найменування та місцезнаходження виробника або уповноваженого представника.
Крім того, в ході перевірки було встановлено, що на всіх вищезазначених виробах та на міні-мийці «Karcher» К.2.120 маркування здійснено не українською мовою.
Надалі, на підставі висновків щодо наявних порушень, викладених в акті Інспекцією було прийнято постанови про накладення штрафних санкцій:
1) Постановою Інспекції від 20.11.2013р. №85 було застосовано штрафні санкції у розмірі 2550 грн. (а.с.18-19) за порушення позивачем вимог п.17 Постанови КМУ від 29.07.2009р. №785, п.7 Постанови КМУ від 29.10.2009р. №1149, а саме - розповсюдження товару (пилососу „Dyson" DC 37 Origin, пилососу „Dyson" DC 22 Motorheat, міні-мийки „Black & Decker" PW 1300 С) за відсутності позначення Національного знаку відповідності.
2) Постановою Інспекції від 20.11.2013р. №86 було застосовано штрафні санкції на суму 1250 грн. (а.с.16-17) за порушення позивачем п.3 постанови КМУ від 29.11.2001р. №1599. Так, порушення полягає у тому, що при реалізації пилососу „Karcher" УС 6100 виробник Німеччина, постачальник «Чистий світ-трейд», м.Київ, було неналежно застосовано т Національний знак відповідності, а саме: на обладнанні міститься знак відповідності, але при цьому, декларування продукції здійснено за участі призначеного органу з оцінки відповідності - ДП „Укрметртестстандарт" (ідентифікаційний код - 001). Код призначеного органу з оцінки відповідності поруч з Національним знаком відповідності не нанесений, декларація про відповідність не містить найменування та місцезнаходження виробника або уповноваженого представника.
3) Постановою Інспекції від 20.11.2013р. №87 було застосовано штрафні санкції у розмірі 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на суму 2550 грн. (а.с.14-15) за порушення позивачем п.3 дод.4, п.1, дод.3 Постанови КМУ від 29.10.2009р. №1149, п.16 Постанови КМУ від 29.07.2009р. №785. Порушення полягає у тому, що позивачем реалізовувався товар (пилосос „Dyson" DC 37 Origin, пилососу „Dyson" DC 22 Motorheat, пилосос „Karcher" УС 6300) за відсутності Декларації про відповідність, складеної відповідно до встановлених вимог.
Слід зазначити, що обґрунтовуючи свою позицію щодо скасування Постанов інспекції №86 та №85 від 20.11.2013р. (стосовно наявності на апаратурі Національного знаку відповідності), позивач посилався на Постанову КМ України від 29.07.2009 №785, якою затверджено Технічний регламент з електромагнітної сумісності обладнання (далі - Технічний регламент), п. 17 якого визначено, що на апаратуру, відповідність якої цьому Технічному регламенту було доведено із застосуванням процедури, установленої у пунктах 13 або 14 цього Технічного регламенту, наноситься національний знак відповідності. За нанесення національного знака відповідності відповідає виробник або уповноважений представник.
Крім цього, позивач просив суд врахувати, що відповідно до Технічного регламенту місце та спосіб нанесення (друкування, наклеювання, гравірування, тощо) знака відповідності визначається виробником продукції, а національний знак відповідності може бути нанесений не лише на конкретний виріб, а й на етикетку, тару пакування, експлуатаційну та товаросупровідну документацію тощо.
Обґрунтовуючи свою позицію щодо скасування Постанови інспекції №87 від 20.11.2013р. (стосовно Декларації про відповідність продукції вимогам технічного регламенту), позивач просив суд врахувати, що Декларація відповідності заповнюється і видається органом, що уповноважений перевіряти продукцію на її відповідність технічним регламентам з дотриманням вимог передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2007 р. N 59 "Про затвердження Порядку здійснення процедури призначення органів з оцінки відповідності продукції, процесів і послуг вимогам технічних регламентів".
Згідно з п. З додатку 4 Постанови КМУ від 29.10.2009 р. № 1149 Декларація про відповідність має відповідати формі, наведеній у додатку 5 до Технічного регламенту низьковольтного електричного обладнання та містити: найменування та місцезнаходження виробника або уповноваженого представника; опис електрообладнання; посилання на національні стандарти, які відповідають європейським гармонізованим стандартам; у разі необхідності - посилання на специфікації, відповідність яким декларується; прізвище, ім'я, по батькові та підпис особи, уповноваженої брати на себе зобов'язання від імені виробника або уповноваженого представника; останні дві цифри року, в якому було нанесене маркування національним знаком відповідності.
Таким чином, на переконання позивача, надана під час перевірки декларація відповідності (копія - а.с.22, 23) відповідає усім перерахованим вимогам щодо її змісту, у тому числі в ній зазначена інформація щодо виробника продукції. Постановою КМУ від 29.10.2009 р. №1149 не передбачено зазначення в декларації відповідності найменування та місцезнаходження виробника саме українською мовою.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходить з наступного:
Відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2001р. № 1599 «Про затвердження опису та правил застосування національного знаку відповідності» знак відповідності наноситься на продукцію безпосередньо її виробниками, якщо інше не передбачено відповідним технічним регламентом.
В постанові Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009р. № 1149 «Про затвердження технічного регламенту безпеки низьковольтного електричного обладнання» та постанові від 29.07.2009р. № 785 «Про затвердження Технічного регламенту з електромагнітної сумісності обладнання» зазначається, що Національний знак відповідності наноситься виробником або його уповноваженим представником безпосередньо на електрообладнання, апаратуру, а у разі відсутності можливості його нанесення - відповідно на пакування або документацію, що супроводжує електрообладнання (інструкцію з експлуатації, гарантійне свідоцтво тощо), так щоб забезпечувалася його чіткість, розбірливість та незмивність протягом передбаченого строку служби.
Отже, законодавчо дійсно визначено можливість нанесення Національного знаку відповідності на пакування або на документацію, однак, лише за відсутності можливості його нанесення безпосередньо на електрообладнання, апаратуру.
Відповідно до абз. 2 ч. 4 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальні засади державної мовної політики» маркування товарів, інструкції про їх застосування тощо виконуються державною мовою і регіональною мовою або мовою меншини. За рішенням виробників товарів поруч із текстом, викладеним державною мовою, може розміщуватися його переклад іншими мовами.
Згідно ст.1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» виробник - це: фізична чи юридична особа - резидент України, яка є виготовлювачем продукції, або будь-яка інша особа - резидент України, яка заявляє про себе як про виготовлювача, розміщуючи на продукції відповідно до законодавства своє найменування, торговельну марку чи інше позначення, або особа - резидент України, яка відновлює продукцію.
В деклараціях про відповідність продукції вимогам технічних регламентів, наданих Позивачем, зазначено лише найменування виробника продукції - нерезидента України, найменування уповноваженої особи резидента України та місцезнаходження - відсутні.
Таким чином дії Інспекції при проведенні планового заходу були направленні на забезпечення відповідності продукції встановленим вимогам, а також відсутності загроз суспільним інтересам у відповідності з чинним законодавством та наданими повноваженнями.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Заходи по результатам проведеного планового заходу здійснені у відповідності до ст.33, 44 Закону України „Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції", а тому, підстави для визнання протиправними та скасування Постанов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області №85, 86, 87 від 20.11.2013р. - відсутні.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо визнання протиправними та скасування постанов Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області №85, 86, 87 від 20.11.2013р. є необґрунтованими, неправомірними і, відповідно, не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
В задоволенні адміністративного позову Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Сумській області про забезпечення позову -відмовити в повному обсязі.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлено 19.02.2014р.
Суддя (підпис) О.М. Кунець
З оригіналом згідно
Суддя О.М. Кунець