Справа № 749/1528/13-ц Провадження № 22-ц/795/438/2014 Головуючий у I інстанції -Чигвінцев М. С. Доповідач - Литвиненко І. В.
Категорія -цивільна
07 лютого 2014 року м. Чернігів
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:
головуючого - суддіЛитвиненко І.В.
суддів:Євстафіїва О.К., Страшного М.М.
при секретарі:Герасименко Ю.О.
за участю:ОСОБА_5, представника Щорської міськради Шпака Д.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Щорського районного суду від 13 січня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_5 до Щорської міської ради Чернігівської області, Комунального підприємства «Щорський міський парк культури та відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» про стягнення заборгованості по заробітній платі,
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 просить змінити рішення суду першої інстанції, стягнувши заборгованість по заробітній платі зі Щорської міської ради.
Рішенням суду першої інстанції позов задоволено частково. Суд стягнув з КП "Щорський міський парк культури та відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області" заборгованість по заробітній платі в сумі 19417,59 грн., в рахунок відшкодування завданої моральної шкоди 400 грн., витрати на юридичну допомогу в сумі 300 грн., а також 229,4 грн. судового збору. Рішення суду в частині стягнення заробітної плати допущено до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Доводи апеляційної скарги полягають у тому, що КП «Парк культури та відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» не є належним відповідачем по справі, оскільки дане комунальне підприємство не має належних умов для самофінансування і відповідати по боргам повинен власник - Щорська міська рада.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення учасників судового розгляду, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ОСОБА_5 з 29.07.1992 року працювала директором Щорського гідропарку.
За рішенням 21 сесії 4 скликання Щорської міської ради від 10.02.2006 року майно парку культури і відпочинку передано до власності територіальної громади міста Щорс.
30.03.2012 року було прийнято рішення 16 сесії 6 скликання Щорської міської ради про реорганізацію комунальної організації «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» шляхом перетворення у комунальне підприємство «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» і рішенням 20 сесії 6 скликання Щорської міської ради 22.08.2012 року затверджено передавальний акт, за яким правонаступником всього майна, усіх прав та обов'язків комунальної організації «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» є комунальна підприємство «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» .
28.02.2013 року розпорядженням Щорської міськради ОСОБА_5 була звільнена з займаної посади у зв'язку з відмовою від продовження роботи внаслідок зміни істотних умов праці.
Рішенням Щорського районного суду від 17.05.2013 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 19.07.2013 року, ОСОБА_5 була поновлена на посаді директора КП «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» з 01.03.2013 року і стягнуто було зі Щорської міської ради заробітну плату за час вимушеного прогулу, заборгованість по заробітній платі станом на 28.02.2013 року, судові витрати і моральну шкоду.
Після поновлення на роботі заробітна плата ОСОБА_5 не виплачувалась оскільки власник припинив дотації комунальному підприємству, у зв'язку з чим станом на 18.12.2013 року виникла заборгованість по заробітній платі ОСОБА_5 у сумі 19417,59грн., яку ОСОБА_5 просила стягнути з КП «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» та Щорської міської ради і просила стягнути також на відшкодування моральної шкоди 5000 грн.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що має місце заборгованість по заробітній платі позивачки і таке порушення прав позивачки тягне за собою моральне відшкодування підприємством, з яким вона перебуває у трудових відносинах, а саме: КП «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» .
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції, так як вони відповідають матеріалам справи та положенням діючого законодавства.
Доводи апелянта про те, що КП «Парк культури та відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» не є належним відповідачем по справі, оскільки дане комунальне підприємство не має належних умов для самофінансування не заслуговують на увагу, оскільки КП «Парк культури та відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області» має самостійний баланс і майно, є юридичною особою, зареєстрованою, відповідно до вимог чинного законодавства, в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб (а.с. 33-36).
Сама позивачка не заперечує той факт, що розпорядженням Щорської міської ради від 10.06.2013 року вона була поновлена на посаді директора за рішенням суду і тільки 12.07.2013 року фактично допущена на роботу. Ще 13.08.2013 року їй надали для підписання контракт, в якому обумовлені питання оплати праці, але цей контракт позивачка досі не підписала.
За таких обставин, суд обґрунтовано виходив з того, що вона перебуває у трудових відносинах з КП «Щорський міський парк культури і відпочинку Щорської міської ради Чернігівської області», а тому це підприємство повинно виплатити заборгованість по заробітній платі і воно рішення суду не оскаржує.
Зважаючи на наведене, рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки, викладені у судовому рішенні, доводами апеляційної скарги не спростовуються, підстави для скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315, 319, 325 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.
Рішення Щорського районного суду від 13 січня 2014 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:Судді: