Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"09" січня 2007 р. 15:20 Справа № АС-04/599-06 (н.р. А-13/459-04)
вх. № 13794/1-04 (н.р. 13778/1-13)
Суддя господарського суду Харківської області Яризько В.О.
за участю секретаря судового засідання Булавінова Ю.В.
представників сторін
позивача - Оковита А.Є. (дов.), Чехов Д.А. (дов.)
1-відповідача - Демчан А.В. (дов.)
2-відповідача - Сліденко А.В. (дов.)
по справі за позовом ТОВ "Салейнт", м. Харків
до ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова
ДПА у Харківській області
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Позивач, ТОВ «Салейнт», просить визнати недійсними податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0002612303/6926/0 від 17.09.04 р., яким визначена сума податкових зобов'язань у вигляді штрафних санкцій за платежем РРО 23030100 в розмірі 30687,5 грн. та рішення ДПА Харківської області № 4847/10/25-010 від 10.12.04 р. про результати розгляду скарги, як неправомірні, посилаючись на невідповідність їх фактичним обставинам і нормам чинного законодавства.
Перший відповідач позовні вимоги не визнає, посилаючись на результати перевірки та положення Закону України «Про застосування РРО в сфері торгів, громадського харчування та послуг».
Другий відповідач позовні вимоги не визнає.
Надані документи свідчать про те, що ст. державними податковими ревізорами-інспекторами Пилявець О.І. та Кобильським Н.О. (працівниками ДПІ Дзержинського та Київського районів м. Харкова) на підставі посвідчень на перевірку від 01.09.04 р. № 272 та № 275, виданих керівником ДПА Харківської області, 03.09.2004р. проведена перевірка АЗС, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Нетечінська набережна, яка належить позивачу, з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу суб'єктами підприємницької діяльності.
З наданої позивачем копії акту перевірки вбачається, що він складений на бланку № 000436 і має кутовий штамп ДПА Харківської області. З копії акту перевірки, яка надана відповідачем, вбачається, що він складений на бланку № 000436 і має № 32/23-614 203502442303.
Як зазначено в акті, перевіркою встановлено нероздуркування та невидача касових чеків, непроведення через РРО талонів (бланків дозволів) на бензин згідно опису на загальну суму 6137,50 грн., встановлено, що паливно-роздаточні колонки не забезпечують єдиний нерозривний цикл з реєстратором розрахункових операцій.
В акті перевірки зроблені висновки про порушення позивачем п. 1, 2, 3 ст. 3, ст. 12 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
На підставі висновків акту перевірки ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002612303/6926/0 від 17 вересня 2004 року, яким до ТОВ "Салейнт" застосовані штрафні санкції за порушення п.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»на підставі п.1 ст.17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" в розмірі 30687,5 (тридцять тисяч шістсот вісімдесят сім) гривень 50 копійок.
Матеріали справи свідчать про здійснення позивачем заходів адміністративного оскарження спірного податкового повідомлення-рішення.
Позивачем була подана скарга до ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, яка рішенням ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова № 7529/10/10-016 від 07.10.2004р. залишена без задоволення, у зв"язку з чим 1-відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0002612303/7548/1 від 08.10.2004р. на ту ж саме суму, що й податкове повідомлення-рішення № 0002612303/6926/0 від 17.09.2004р.
Позивачем була подана скарга до ДПА у Харківській області, яка рішенням за результатами розгляду скарги ДПА у Харківській області № 4847/10/25-010 від 10.12.2004р. залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення № 0002612303/6926/0 від 17.09.2004р. - без змін.
ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова прийнято податкове повідомлення-рішення від 16.12.2004р. на ту ж саме суму, що й податкове повідомлення-рішення № 0002612303/6926/0 від 17.09.2004р.
Суд зазначає, що застосовує законодавство, яке діяло на момент виникнення спірних правовідносин.
Так стаття 3 Закону України про РРО зазначає, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані:
1)проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;
2)видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;
Згідно з визначенням Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» розрахункова операція - це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця. Розрахунковий документ, як зазначає Закон України про РРО, це документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну. Місце проведення розрахунків визначене як місце, де здійснюються розрахунки із покупцем за продані товари (надані послуги) та зберігаються отримані за реалізовані товари (надані послуги) готівкові кошти, а також місце отримання покупцем попередньо оплачених товарів (послуг) із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо.
Також нормативні документи визначають, що Платіжні картки - це:
банківська платіжна картка, емітована банком України відповідно до чинного законодавства України, за допомогою якої власник картки має змогу здійснювати оплату товарів, послуг та одержувати готівкові кошти;
банківська платіжна картка, емітована іноземним банком, за допомогою якої власник картки має змогу здійснювати оплату товарів, послуг та одержувати готівкові кошти;
платіжна картка, емітована іноземною небанківською установою, за допомогою якої власник картки має змогу здійснювати оплату товарів, послуг та одержувати готівкові кошти;
корпоративна банківська платіжна картка, емітована банками України та іноземними банками, за допомогою якої власник картки має змогу розпоряджатися картрахунком юридичної особи.
Платіжний документ - платіжна вимога, платіжне доручення, на підставі яких перераховуються грошові кошти на рахунок платника, а також повідомлення, за яким здійснюється оплата готівкою.
Жетон - засіб розрахунку при прийнятті ставок та отриманні виграшу під час проведення гри на гральних автомата.
Смарт-картка - це пластикова картка з влаштованим мікропроцесором, який містить інформацію про суму грошових коштів у файлі на рахунку.
А чек це паперовий розрахунковий документ установленої форми, що містить нічим не обумовлене письмове розпорядження чекодавця платнику про сплату чекодержателю зазначеної в ньому суми коштів протягом установленого строку.
Тобто платіжні картки, платіжні чеки, смарт-картки, жетони законодавцем визначені як замінники гривні, оскільки вони на собі не несуть іншої інформації, крім грошового еквіваленту. Вказаний перелік не є вичерпним, але із змісту наведеного до них можуть прирівнюватися такі ж сурогати гривні чи валюти, які мають тільки грошовий еквівалент.
Талон - документ, що засвідчує право на отримання відповідного товару чи послуг, вартість яких попередньо сплачена.
Як встановлено судом і це підтверджено документально, між позивачем (постачальник) та покупцями пального (ТОВ "Тетіс", АТ "Рекорд - Мотор - Сервіс", ТОВ "Харківенергоавтотранс", ТОВ "Харків АЗС комплект") були укладені договори на відпуск пального за бланками дозволів, копії яких надані до матеріалів справи.
Відповідно до умов договорів (п. 1 договору), продавець (постачальник за договором) організує та забезпечує безперебійну заправку паливом автотранспорт Покупця. Пунктом 3.1. договору передбачено, що покупець оплачує Постачальнику вартість палива по безготівковому розрахунку на підставі рахунку -фактури впродовж 2-х банківських днів з моменту отримання рахунку. Рахунок - фактура постачальником виписується Покупцю, після чого Покупцем проводиться оплата на розрахунковий рахунок постачальника. Право власності на пальне виникає у покупця з моменту його оплати. З моменту оплати і до моменту відвантаження товару від знаходиться на зберіганні у постачальника, а вартість послуг по зберіганню включена до вартості товару і подальшій оплаті не підлягає. На підставі довіреності представнику Покупця надається паливо, що засвідчується видатковою накладною на загальну кількість оплаченого палива. Одночасно при укладенні договору про відпуск ТММ з покупцем укладається договір про зберігання, відповідно до якого "Зберігач" (ТОВ "Салейнт") зобов'язаний зберігати ПММ, які належать "Довірителю" (Покупцю) на праві власності та передане ним на зберігання, а «Довіритель" зобов'язаний заправлятись на АЗС "Зберігача" (п. 1.1 договору); при цьому заправка автотранспорту "Зберігачем" нафтопродуктів проводиться по пред'явленню бланків -дозволів (п. 1.2 договору), які були видані постачальником на підтвердження свого зобов'язання.
Після оплати бензину покупець отримує талони (бланки дозволу) на всю кількість оплаченого пального, які поступово використовуються в подальшому.
З аналізу наданих позивачем договорів (належним чином завірені копії договорів по операціям, які проводилися на час перевірки, надані позивачем і залучені до матеріалів справи) випливає, що вказані бланки дозволів тільки підтверджують кількість бензину, який належить покупцю і знаходиться на зберіганні у постачальника. Відповідачами не спростоване твердження позивача про наявність оплати за договорами.
Позивачем до матеріалів справи надані належним чином завірені копії бухгалтерських документів (договори на відпуск пального по бланкам дозволів, договори зберігання, рахунки-фактури, довіреності, витратні накладні, податкові накладні, банківські виписки) по підприємствах ТОВ "Тетіс", АТ "Рекорд - Мотор - Сервіс", ТОВ "Харківенергоавтотранс", ТОВ "Харків АЗС комплект", відпуск пального яким був здійснений за час, що перевірявся 1-відповідачем.
Також позивачем надані копії талонів (бланків дозволів), згідно яких був здійснений відпуск пального, з яких вбачається, що на талонах зазначено тільки назву ПММ та їх кількість, без вказання ціни, що свідчить про те, що талон не є гривневим еквівалентом, оскільки вказана на ньому кількість ПММ відпускається незалежно від зміни ціни на такі ПММ з часу їх придбання, що не можливо стверджувати при продажу ПММ із застосуванням платіжних карток, смарт-карт (із застосуванням таких видів розрахунків відпуск ПММ проводиться за ціною на час відпуску).
Таким чином, талон не є замінником гривні на відміну від платіжних документів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів, тому під посилання "тощо" він не підпадає.
Таким чином операція, яка проводиться при видачі пального на АЗС при наданні бланку дозволу є поверненням власнику його майна (в даному випадку - пального), а талон (бланк дозволу) не є платіжним документом - платіжною карткою, платіжним чеком, жетоном, тощо і така операція не може вважатися розрахунковою операцією в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Крім того, такої ж позиції дотримувалась ДПА у Харківській області, яка викладена в рішенні № 2464/10/25-010 від 15.05.2003р., прийнятого за результами розгляду скарги позивача на податкове повідомлення-рішення № 24-23-319-145/0 від 09.01.03р. Зазначене податкове повідомлення-рішення № 24-23-319-145/0 від 09.01.03р. було прийнято з аналогічних підстав, що і спірне повідомлення-рішення.
Однак в рішенні ДПА у Харківській області № 4847/10/25-010 від 10.12.2004р., яке прийнято за результатами розгляду скарги позивача на спірне податкове повідомлення-рішення, викладена інша позиція.
Згідно п.п. "г" п.п. 4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове роз'яснення є оприлюдненням офіційного розуміння окремих положень податкового законодавства контролюючими органами у межах їх компетенції, яке використовується при обгрунтуванні їх рішень під час проведення апеляційних процедур. Податковими роз'ясненнями вважаються будь-які відповіді контролюючого органу на запити зацікавлених осіб з питань оподаткування. Податкове роз'яснення, надане контролюючим органом вищого рівня, має пріоритет над податковими роз'ясненнями підпорядкованих йому контролюючих органів.
Підпунктом "д" вказаної норми втановлено, що не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).
Суд вважає, що рішення ДПА у Харківській області № 2464/10/25-010 від 15.05.2003р. є роз"ясненням податкового органу, в даному рішенні надано тлумачення норм законодавства.
Позивач правомірно діяв у відповідності з п.п. "д" п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", оскільки йому була надана відповідь, яка стосувалася саме його дій, в якій викладена позизія податкового органу зі спірного питання.
Згідно з вимогами п.п. "д" п.п.4.4.2 п.4.4 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" суд не приймає посилання 2-відповідача на лист ДПА України від 19.01.2006р. № 834/7/23-8017 щодо застосування реєстраторів розрахункових операцій, оскільки даний лист був виданий пізніше, ніж рішення ДПА у Харківській області № 2464/10/25-010.
Суд також вважає необхідним зазначити, що як встановлено в ході проведення перевірки позивач застосовує реєстратор розхрахункових операцій Datecs MP 500С, зав.№ ДC 00000359.
До матеріалів справи позивачем надана копія паспорту на ЕККА «Datecs МР-500С», № ДС 00000359; договір № 42008 від 01.12.2003р. на технічне обслуговування і ремонт РРО, в т.ч. «Datecs МР-500С», зав. № ДС 00000359, з сервісною організацією "НЕО".
Згідно технічного висновку № 8, що є додатком до вищазазначеного договору, РРО «Datecs МР-500С», зав. № ДС 00000359 технічно справний та придатний до експлуатації.
З довідки ПФ СЦ "НЕО" № 140187 від 17.05.2004р. вбачається, що перевіркою встановлено : конструкція та програмне забезпечення РРО відповідають модифікації, включеної в Держреєстр РРО.
Протокольними рішеннями №№ 17, 18 Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом було встановлено термін первинної реєстрації, в тому числі і для зазначеної моделі РРО, до 01.01.2004 року і це знайшло відображення у Державному реєстрі розрахункових операцій, затвердженому протокольним рішенням Державної комісії з питань провадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом від 27.06.2002 р. №13.
РРО - «Datecs МР-500С», який використовується відповідачем, є зареєстрованим в ДПІ у Жовтневому районі м.Харкова, поставлений на облік в ДПІ у Червонозаводському районі м.Харкова, про що свідчить відповідне реєстраційне свідоцтво ( аркуш справи 22).
РРО позивача є внесеним до Державного реєстру РРО, при цьому і технічна частина, і програмне забезпечення його відповідає нормативним вимогам.
За таких обставин висновки акту перевірки зроблені при хибному розумінні норм чинного законодавства та фактичних обставин.
Крім того, суд вважає необхідним відмітити, що в наданому позивачем оскарженому податковому повідомленні-рішенні вказано, що воно прийняті згідно п. 4.2.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Але згідно з преамбулою цього Закону, він є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Відповідно приписам п. 1.9 ст. 1 Закону податкове повідомлення (податкове повідомлення-рішення є його різновидом) це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Ця форма акту ненормативного характеру може застосовуватись лише щодо обов'язків зі сплати податків і зборів (обов'язкових платежів). Вичерпний перелік податків і зборів (обов'язкових платежів) визначений у ст. ст. 14 та 15 Закону України «Про систему оподаткування». Ці норми не передбачають штрафні санкції за порушення положень Закону України «Про Застосування РРО у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» як вид податків або зборів. Тому обов'язок платника податків сплатити суму штрафу за порушення приписів цього Закону не віднесене до категорії податкового зобов'язання або податкового боргу.
За таких обставин у відповідача не було підстав визначати застосовані штрафні санкції сумою податкового зобов"язання позивача.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги документально та нормативно обгрунтовані та підлягають задоовленню в повному обсязі.
Керуючись статтями 4, 7, 8, 17, 86, 94, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України , суд
Позовні вимоги задовольнити.
Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Харкова № 0002612303/6926/0 від 17.09.2004р.
Визнати недійсним рішення ДПА Харківської області № 4847/10/25-010 від 10.12.2004р. про результати розгляду скарги.
Стягнути з державного бюджету на користь ТОВ "Салейнт", код 23150179, державне мито в сумі 170,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Постанова в повному обсязі складена 15.01.2007р.
Суддя Яризько В.О.